Зараз вже з’являються думки різних людей (а буде ще більше), чому немає сенсу йти 24 серпня єдиним маршем учасників війни з росією, волонтерів, патріотів своєї країни. Мовляв, все це херня на паличці. Безглузде і нікому не потрібне ходіння. Пройшли і все. Покричали і що? Ооось, якби багаття, шини, палаючі будинки, суд Лінча і все таке гарне, помітне і веселе, тоді так. Тоді цікаво. А так, це все колупання лопаткою в пісочниці під дерев’яним грибком, щоб голову не напекло.

Ну що ж. Будь-яка думка має право на життя. Саме тому я, користуючись цим же правом, висловлю свою думку. Я йду на парад! І закликаю всіх прийти. Всіх, кому не байдуже на цю країну! Всіх, кому не байдуже, що буде завтра! Так-так, я пам’ятаю, пам’ятаю, що коли багаття, шини і таке інше, то вийдуть мільйони. Може навіть мільярди. Приблизно такі ж слова я чув шість років тому. І п’ять років тому теж чув. «Коли вони прийдуть сюди… Коли оголосять військовий стан… Коли… Коли… Коли… От тільки тоді!»

Чому я, громадянин України Олексій Петров, йду на військовий парад 24 серпня 2020 року? Все дуже просто. Тому що я, громадянин України, чудово пам’ятаю інформаційний дев’ятий вал річної давності. Пам’ятаю, як горіли пердаки у вірних путінців, представників п’ятої колони. Пам’ятаю, яка істерика була в підконтрольних їм ЗМІ. Адже коли на вулиці країни виходять сотні тисяч людей… Коли тільки по Хрещатику пройшли двадцять батальйонів повного складу, де кожен… коооожен має досвід бойових дій… Коли нескінченне море українських прапорів, це неможливо не помітити.

Море, це добре! Але мені, Олексію Петрову, потрібен океан! Моїй любій Україні просто необхідний зараз цей океан. З людей, прапорів, пікселя, мультикама й вишиванок. З океаном сперечатися складно. Вірніше, неможливо. І борони, Боже, щоб цей океан почав бити своїми хвилями. Знесе все та всіх. Так що не зліть. Не треба.

Ну, а військовою мовою це називається демонстративні дії. Ми тут! Нас мільйони! І за Україну порвемо. Зметемо, як океан, граючи, змітає все на своєму шляху. Якщо захоче… Якщо його розсердити. Якщо з його силою не рахуватися.

У структурі загального маршу в числі багатьох формується ще одна коробка учасників війни з росією. Вулицями Києва коробку поведуть Герой України, генерал-лейтенант Михайло Забродський і Народний Герой України, командувач УДА Дмитро Ярош! Вважатиму за честь приєднатися до них і пройти разом! Ставай поруч. Лікоть до ліктя. За цією коробкою підуть ті, хто сьомий рік війни прикриває нам спину, волонтери і просто небайдужі громадяни!

Зустрічаємося 24 серпня 2020 року о 09:00, біля станції метро Університет.
Орієнтир – банер «З Незалежністю НЕ жартують!»

До зустрічі, друзі!

Слава Україні.

Будемо вдячні за РЕПОСТ!


Марш Незалежності 24 серпня 2020 р. о 09:00 Метро Університет

Нашу «коробку» очолять Герой України, генерал-лейтенант ЗСУ Михайло Забродський та Народний Герой України, командувач УДА Дмитро Ярош. ЗБІР БІЛЯ метро УНІВЕРСИТЕТ. 9:00. Шукай банер «З Незалежністю не жартують!» або людей в лівреях «Волонтер. Справа Громад».

Хочемо зауважити: це не окрема подія, ми приєднуємось своєю коробкою до загальної колони маршу і йдемо всі разом.

Це наш день!

Одного разу на Хрещатик повернуться знамена героїв Перших Визвольних, імена Других Визвольних і слава нинішніх – Третіх Визвольних Змагань.

Одного разу ранкове небо щемливо завмре від «Плине кача…», та так, що лише сльози, серце і синьо-жовтий будуть ниткою між небом і землею.

Одного разу крізь заповнений вщерть Майдан пролетить неодноразове «Слава Україні! Героям Слава!», Хамер доставить СПРАВЖНЬОГО міністра оборони, він підійде та доповість:
«Пане Президенте, Верховний Головнокомандувачу Збройних Сил України, війська до проведення параду готові…»

Одного разу СПРАВЖНІЙ Президент візьме слово і скаже все, що важливо для Нації, а потім…

Одного разу коробка за коробкою, лава за лавою, підуть вони – марунові, смарагдові, сталеві, оливові, червоні, чорні, сині, білі кашкети, сизі, морські… Підуть юні та сиві. Обпечені вогнем і посічені залізом. Брати і сестри. Герої.
І котитиметься Хрещатиком овація. І будуть захоплені очі дітей. І не ховатиме емоцій ніхто.

Одного разу країна одужає і зробить все, як має бути. А поки на Хрещатик йдемо ми. Бо це ми піднімали країну з руїн, захищали її, розвертали в бік Світла. Це нам є різниця. І це МИ платимо дорогу ціну, щоб Державність жила.

Це ми зродилися великої години, з пожеж війни і полум’я вогнів.
Це нам болить за долю України, це наші гнів та лють на ворогів.

Йдемо на ви! Це наша країна. Це наш день.


З Незалежністю не жартують! 24 серпня 2020 р. 13:00-16:00 Європейська площа

В День Незалежності усі, хто прагне європейського вектору для України, збираються на Європейській площі.

Ми зустрінемося, щоб сказати – із Незалежністю не жартують! Ми будемо слухати і співати НАШІ пісні. Ми будемо говорити про важливі речі.

Можна приходити з політичними прапорами, головне – мати в серці Україну. І точно треба приходити з позитивним настроєм, адже це наш день.