o.r.i.z.o.n.
I.
1). БАЗА проекту - НАД нові Технології
2). ІДЕЯ - БУТИ ПОНАД усе/усіх:
технології+нація+духовний розвиток
3). ЗАСОБИ: через створення (реальної / паралельної) Д. (Держави)
4). ІНСТРУМЕНТИ: Люди=> Будують=> Д.
Для себе і своїх Нащадків
(Це ЇХ ВЛАСНІСТЬ)
5). Коли Д. стане конкурентною, захищеною, невразливою хворобам світових держав сьогодення (мультикультуралізм, деспотизм, корупція, олігархія, імперіалізм, ресурсозалежність, низький рівень освіти, культ персони, банкократія, бюрократія, охлократія, лібералізм, обмеження свобод, псевдовибір партій, імітація виборів, непрозорі призначення на керівні посади державних органів влади) вона струсить з себе скорлупу минулого як скорлупу тогорічного трухлявого горіху.
6). Науковий розвиток: НАДНОВІ цілі і задачі на загальнодержавному рівні. Пріорітети розвитку: космос, генетика, программуванння, ІТ-технології, енергетика, транспортування, зброя, екологія, ресурси, машино-, верстато- будування, водні ресурси, сільське господарство, освіта, довголіття, здоров’я, тощо.
7). Духовність. Стати центром Духовності Нового Світу - на нас мають рівнятися!
II.
Судячи з ситуації яка виникла в 13-14 роках і досі триває, теперішня "влада" як мінімум не здатна справитись з кризою. Мало того є досі ймовірна загроза спротиву всього того, що не несе прибутків "владі" або йде в розріз з поставленими задачами їх "друзів" з ворожих нам лагерів - найперше це так звана РФ, а в народі Мордор.
В будь якому випадку, позитивні зміни коливаються на межі 0%.
Така "влада" не потрібна. Найменше, що спільнота яка може вважати себе за українців, мешканців Держави Україна, може зробити, це збудувати Країну-мрію без хробаків які точать її ресурси самостійно. Без "херівників". Стратити їх потім, не є проблемою, також відібрати/відсудити гроші. На даному етапі не треба вдаватись до романтиків-революціонерів. У потвор мільярди доларів і якщо їх відібрати за допомогою світової спільноти, то це буде дуже велика вдача. А на першому місці - відірватись від зубожіння, яке спричинене тільки одним фактором, величезним технологічним відривом (точніше відставанням) від світової економіки.
Це і так вже відбувається. Силами волонтерів і добровольців. Єдиними силами добра серед океану Зла.
То чому ж не спробувати побудувати по-справжньому сильну і незалежну Державу без вурдалаків. Не всі громадяни мають сили боротись навіть в легальних структурах з озброєною до зубів машиною псевдодержавності, колоборантами, ідейних друзів наших споконвічних ворогів, рабовласників і загарбників наших територій, духовних гнобителів, вбивць найкращих синів і доньок України. Ми (українці) вже занадто достатньо втратили своїх співвітчизників за останні три сторіччя. Історія показує, що з кожним новим витком історії геноцид все жорстокіший. У будь-який момент українці на території України можуть щезнути зовсім. Назавжди.
Прокинемось браття і сестри!
Є Ідея відродження!
Разом ми можемо вийти з кризи не дочекавшись міфічного Месії.
Месія - це Ми!
Народ України.
Зробімо це!!!
***
***
американський архітектор, дизайнер, винахідник, футурист
Ця цитата (нижче) дуже співзвучна темі одного з попередніх постів, головною думкою якого була "... Фактично суспільство повинно створити нове - паралельне державу ..."
__________________________
Ти ніколи нічого не зміниш,якщо будеш боротися з існуючою реальністю.Якщо хочеш щось змінити,створи нову модель, щоб стара просто застаріла ...***Річард Бакмінстер Фуллер
***
Все частіше в наших суперечках, замість слова «зрада», ми починаємо використовувати такі слова, як - «країна», «держава», «система». Це позитивний сигнал. З емоційного і навіть істеричного стану ми поступово переходимо до стану роздумів (обговорень). Ми починаємо пошук причини, і це вселяє надію
В діалозі, дуже важливо, щоб зміст використаних слів, був однаково зрозумілий усім учасникам дискусії. Не рідко, використовуючи один і той же слово, кожен учасник розмови, має при цьому своє поняття, вкладає свій зміст, що відрізняється від сенсу опонента, а значить, за такої умови взаєморозуміння виключено і діалог втрачає свій сенс.
Давайте розглянемо два дуже важливих слова: країна і держава.
На жаль багато недостатньо розуміють значення і важливість цих слів. А для багатьох, вони взагалі просто синоніми
Я спробую тут описати моє розуміння значення цих слів.
Давайте уявимо собі певну масу людей, яка живе на певній території з чіткими кордонами і є теоретично господарем (власником) цією територією. Ось саме це утворення (люди на певній території) і є для мене поняття - країна.
У практичному Світі, ця маса людей (тобто Товариство) еволюційно доросла до поняття, що тільки при створенні певних правил для всіх без винятку, що дозволяють співіснувати величезній масі людей, можливо уникнути хаосу і свавілля всередині цього суспільства. Але не менш важливо й те, щоб хтось слідкував за виконанням цих правил. Для цього і був створений орган, який повинен забезпечувати виконання правил. Таку роботу можна виконати тільки при наявності можливості карати за порушення. Цьому органу і дали таку можливість, а простіше сказати - наділили його владою. Цей орган - і є Держава.
Тобто, Держава є частиною суспільства (а значить має бути зацікавленим в його добробут) і фактично керівним органом, створеним суспільством, для забезпечення виконання правил (законів) всередині суспільства.
Але що виходить на практиці? Як тільки суспільство створило структуру - Д. (Держава) і наділило її владою, воно (суспільство) автоматично поставило себе в заручники від цієї структури.
Оскільки всі види впливу були передані державі (1. силовий, 2.ресурсний розподіл, 3. оптимізація старих і створення нових правил) ... тепер, спочатку задуманий, як допоміжний орган суспільства, Д. перетворилася на окремого і незалежного гравця, в фактичного шефа, господаря - тепер держава не просто організує, керує, а незалежно і з вигодою для себе, керує в країні. Створює правила сам, для і під себе.
Але у суспільства є все ж один важіль впливу. Саме суспільство було, Є!!! і БУДЕ! виробником ресурсів.
Самоорганізуватися суспільство звичайно ж не в змозі, потрібен єдиний організаційний центр керівництва (управління), здатне бачити загальну картину, що дозволить йому з натовпу зробити організовану структуру, один механізм (такі є закони в природі поведінки мас).
Фактично суспільство повинно створити нову, паралельну державу!
А оскільки виробником ресурсів все ж є суспільство, то просто почати фінансувати новий центр керівництва, фактично нову державу. Таким чином паралізуючи діяльність старої держструктури.
А це означає, що суспільство зараз стоїть перед вибором:
1. Нічого не робити і далі, а тільки констатувати корупцію, незаконність, свавілля, несправедливість і жити за чужий рахунок, опускаючи свої норми все нижче і нижче. При таких умовах не важко передбачити фінал всієї цієї країни.
2. Створити нову структуру (аналог старої) і за рахунок її нівелювати стару. Але при цьому суспільство просто зробить рокіровку. Оскільки, за нинішніх умов, нова структура дуже швидко займе місце старої і згодом все повернеться на круги своя.
або
3. Створити:
а) нову структуру країни
б) нову структуру держави
в) нові правила взаємин: суспільство - держава.
У цих взаєминах повинен бути знайдений баланс взаємозалежностей і взаємовигод обох "гравців". Фактично суспільство і держава повинні стати партнерами. А для партнерства потрібна спільна мета. Мета, спрямована на розвиток країни, для ігор на зовнішніх фінансових ринках і політичних "полях битви".
Розташування України та її ресурси дозволяють їй, в разі розвитку займати не останнє місце в європейському та світовому ринках і бути впливовим гравцем в геополітиці.
Нам потрібно просто визначитися, що ми хочемо? Чого хочемо досягти?
Потрібно віддавати собі звіт, що без структурності мас і управління ними, цивілізоване існування суспільства неможливо. Тому, грубо кажучи, ми потребуємо в нашій державі і вона нам не ворог.
Але поки не буде вирішено питання взаємозалежності: виробник - управління, ні про які фундаментальні зміни в країні мови бути не може.
І не забувати, людський ресурс - це найцінніше !
***
