Кілька народних депутатів або членів їхніх родин є власниками одразу кількох різних типів медіа — ТБ і радіо або ТБ і преси чи онлайну.
Справжніми медіамагнатами Закарпаття можна назвати братів Балог. Точніше, їхніх дружин. Дружина позафракційного Віктора Балоги Оксана і дружина представника «Волі народу» Василя Петьовки (двоюрідний брат Балоги) Марина володіють по 25,15 % (вартістю 105 611 грн) ТОВ «Виробничо-комерційне товариство з обмеженою відповідальністю “Продюсер”»», яке має дочірнє підприємство «ТРК “Мукачево” (“М-студіо”)» (закарпатський телеканал «М-студіо»). Також кожна з них є власницею 20 % (вартістю 50 000 грн) ТОВ «Культурно-мистецький центр “Барви”», на яку записано ліцензії радіостанції «Закарпаття-FM». Окрім цього дружини депутатів-братів є кінцевими бенефіціарними власницями ще двох радіокомпаній: ТОВ «Радіомовна компанія — “Громадське мовлення”», на яке записано ліцензію закарпатської радіостанції «Радіо світ FM», і МПП «Версія плюс», на яку оформлено ліцензію ще одного закарпатського радіо «Версія».
Позафракційний Андрій Деркач має 5 % статутного капіталу ТОВ «Ера-медіа» (медіахолдинг «Ера») на суму 150 грн. А його дружина Оксана Терехова володіє 85 % цієї компанії вартістю 2550 грн. Також вона має 95 % у ПАТ «Інформаційно-видавнича група “Телеграф”» (вартістю 140 120 грн), що видавала газету «Киевский телеграф» а її чоловік-нардеп — решту 5 % вартістю 7 375 грн.
Дружина нардепа від «Народного фронту» Миколи Княжицького Лариса має 99 % (вартістю 3 217 500 грн) ТОВ «Новини-ТВ» (станом на 2015 рік на цю компанію була оформлена ліцензія телеканалу «Еспресо»). 1 % цієї компанії (32 500 грн) володіє Вадим Денисенко з Блоку Петра Порошенка.
Лариса Княжицька є власницею ще й 30 % статутного фонду ТОВ «Астра фінанс» (на суму 27 600 грн), рештою 70 % володіють «Новини-ТВ». «Астрі фінанс» повністю належить компанія «Голберрі», кінцевим бенефіціаром якої є також Лариса Княжицька. На «Голдберрі» оформлені цифрова та супутникова ліцензії «Еспресо». Якщо вирахувати кінцеву частку пані Княжицької в структурі власності «Еспресо» («Голдберрі»), то виходить, що вона володіє 99,3 % каналу, а Вадим Денисенко – 0,7 %.
Микола Княжицький також має 1 % (вартістю 5690 грн) компанії «Інтерпрофіт» (колишній продакшн телеканалу ТВі) і чверть ТОВ «Редакція газети «Вечірня газета”» (на суму 25 000 грн).
Стосунок до «Новин-ТВ» має й міністр внутрішніх справ Арсен Аваков, у декларацію якого ми заглянули. Його дружина Інна станом на кінець 2015 року мала з 31 жовтня 2014 року опціон на викуп у ТОВ «Новини-ТВ» частки компанії «Астра-Фінанс» за 5 051 600 грн (у декларації це вказано, як фінансове зобов’язання родини пана Авакова: зобов'язання за попереднім договором купівлі-продажу частки в ТОВ «Астра-Фінанс», яке виникне в разі реалізації опціону на купівлю такої частки).
Дружина міністра також є кінцевим бенефіціаром харківського ТОВ «Телекомпанія АТН» (телеканал і сайт АТН), ДП «Дослідний центр медіа технологій» (юридична особа інтернет-видання «Главное») і ТОВ «Видавничий будинок “Iнвестор”», що займається видавничою діяльністю і розміщенням реклами в ЗМІ.
Глава Меджлісу кримськотатарського народу і народний депутат від БПП Рефат Чубаров має 1,62 % (або 650 000 грн) ТОВ «Телевізійна компанія “Атлант-СВ”», на яке записані ліцензії кримськотатарських телеканалу ATR і радіо «Мейдан».
Телебачення
Депутат від БПП Олександр Бригинець має 50 % ТОВ «Музичний канал О-ТВ». Частка коштує 1 066 000 гривень. У власності нардепа також є половина ТОВ «Мистецька агенція “Територія А”» (у минулому — телевізійний продакшн) вартістю 190 гривень.
Дружина опоблоківця Михайла Добкіна Алла контролює 100 акцій (що становлять 25% загальної кількості) ПрАТ «РТМК “Тонис-центр”» (харківський 7 канал), що коштують 171 000 гривень і належать «третій особі». Втім, за даними єдиного державного реєстру, кінцевим бенефіціаром цього телеканалу є Оксана Гайсинська - дружина мера Харкова Геннадія Кернеса. При цьому в декларації самого пана Кернеса не вказані члени його родини і, відповідно, їхні корпоративні права та юридичні особи, де вони є кінцевими бенефіціарними власниками.
Представник «Опоблоку» Сергій Льовочкін указав себе кінцевим бенефіціаром кіпрської компанії Oskaro Investments Limited, яка через компанію з британських Віргінських островів Ovitilio Ltd. володіє 20 % кіпрської GDF Media Limited, котра, у свою чергу, є власницею 50 % Inter Media Group Limited (група «Інтер»).
Представник фракції «Воля народу» Ігор Молоток має 50 акцій номінальною вартість 500 гривень (половина від загальної кількості) і є кінцевим бенефіціаром ПрАТ «Шосткинська телекомпанія “Телеком-Сервіс”» (місцевий телеканал із Шостки).
Нардеп від «Опозиційного блоку» Євген Мураєв володіє 100 % (або 11 003 430 грн) ТОВ «Новини 24 години», яке є юридичною особою телеканалу Newsone. Від свого каналу він отримав у 2015 році 200 000 грн доходу від надання майна в оренду. Водночас сам він позичив каналу 970 000 гривень.
А дружина нардепа з «Батьківщини» Григорія Немирі Людмила має 20 % ТОВ «Українське інтернет телебачення» (інтернет-канал Ukrlife.TV) вартістю 1000 гривень.
Колега Мураєва по партії Вадим Рабинович має декілька медійних активів: 50 % ТОВ «Ньюс нетворк» (телеканал NewsNetwork) вартістю 600 000 грн і 25 % ТОВ «Аппіа» (телеканал jn1, що припинив мовлення) вартістю 12 500 гривень. У нардепа також є зареєстровані торгові марки «Рабінович ФМ» та «Рабінович ТВ»
Радіо
Позафракційний Сергій Тарута з 1998 року має 30 акцій (15 % від загальної кількості) номінальною вартістю 11 400 грн і є кінцевим бенефіціаром ПАТ «Телерадіокомпанія “Євростудія”» (маріупольська радіостанція «104 ФМ»). Тоді як його дочка Катерина володіє частками в кінодистрибуторських компаніях «Сінергія» (39 %, або 4 571 грн) і ТОВ «Кіноманія» (37 %, або 6 056 грн).
Свою радіостанцію має Віталій Хомутиннік із партії «Відродження». У своїй декларації він вказав, що є кінцевим бенефіціаром ТОВ «Радіо Шарманка» і його компанії-співвласниці ТОВ «Телерадіоорганізація “Гармонія”». ТОВ «Радіо Шарманка» — це радіомережа «Любимое радио», що входить до складу радіохолдингу Business Radio Group.
Преса і видавничий бізнес
Депутат від БПП Василь Брензович є кінцевим бенефіціаром ТОВ «Карпатський об’єктив», що видає однойменну газету та інтернет-портал.
Дружина нардепа Євгена Гєллєра з партії «Відродження» Тетяна володіє 90 % статутного фонду (на суму 1 400 грн) ТОВ «Клуб “ЖЖ”», яке видає «Женский. Журнал для тех, кто хочет жить счастливо».
Ігор Діденко із «Самопомочі» є власником низки медійних компаній, із яких складається медіагрупа «Автоцентр», що випускає кілька видань автомобільної тематики: 50 % ТОВ «Дімедіагруп» (вартістю 5 000 грн), 80 % ТОВ «Автопреса» (вартістю 14 800 грн), 21,33 % ТОВ «Укравтомедіа» (вартістю 11 624,85 грн), 25 % ТОВ «Лайфстайлмедіа» (вартістю 15 750 грн).
Михайло Довбенко з БПП має 37,50 % ТОВ «Видавничий дім “Українська медіа-група”», які коштують 737 544 грн, що займається виданням газет.
Депутат від БПП Гліб Загорій, чоловік екс-члена Нацради Катерини Котенко (нині Катерини Загорій), має 49 % статутного капіталу (на суму 70 000 грн) ТОВ «Редакція газети “Ваше здоров'я”». Декларація охоплює 2015 рік, тому в ній не зазначено Катерину Котенко, яка на той час іще не була його дружиною.
Дружина представника «Народного фронту» Романа ЗаставногоОксана є власницею половини тернопільського ПП «Агенція розвитку засобів масової інформації» вартістю 150 гривень, що займається діяльністю інформаційних агентств.
Вадим Івченко з «Батьківщини» має 50 % статутного фонду (на суму 25 000 грн) у білоцерківському ПП «БЦ інформгруп», яке теж займається діяльністю інформаційних агентств.
Вадим Кривенко з «Народного фронту» має 33 % коростишівського ТОВ «Друкований засіб масової інформації “Акцент — Інфо”» вартістю 16 500 грн. Співвласниками видавничої компанії є громадяни України Артур Мінаєв (34 %) та Ігор Фадєєв (33 %).
Лідер Радикальної партії Олег Ляшко володіє 33,33 % ЗАТ «Редакція газети “Політика”». Частка коштує 6300 гривень.
Юрій Одарченко з «Батьківщини» володіє 50 % акцій вартістю 500 грн ТОВ «Медіа-група “Вечірній Херсон”», що видає однойменну газету.
Дружина нардепа-опоблоківця Михайла Папієва Лілія має контрольні частки (51 %) у двох чернівецьких видавничих компаніях: ТОВ «Редакція газети “Свобода слова”» (частка вартістю 8 246,70 грн) та ПП «Редакція газети “Свобода слова — мінус”» (вартістю 10 200 грн).
Депутат з БПП Геннадій Чекіта є кінцевим бенефіціаром одеського ПП «Видавництво “Думка”», яке займається виданням газет.
Реклама
Дружина депутата від БПП Олександра Дехтярчука Оксана є власницею 59,90 % (вартістю 239 600 грн) ТзОВ «Дубенська телевізійна станція», що займається посередництвом у розміщенні реклами в ЗМІ, а раніше було місцевим телеканалом.
Леонід Ємець із «Народного фронту» володіє 25 % ТОВ «Магістраль медіа сервіс», яке займається рекламною діяльністю. Чверть статутного фонду коштує 7 250 грн.
Олена Кондратюк із «Батьківщини», дружина директора-президента каналу ICTV Олександра Богуцького, є власницею 100 % ТОВ «Піар-агентство “Радник”» вартістю 35 000 гривень.
Продакшни
Син представника БПП Ігоря Кононенка Віталій є кінцевим бенефіціаром продюсерського центру «Разом», що займається виробництвом фільмів, виданням звукозаписів і рекламною діяльністю.
Депутат від БПП Володимир Ар’єв і його дружина Наталія Фіцич володіють по 25 % (вартістю 8 250 грн) ТОВ «Студія “Зміна”» (телевізійний продакшн «Закрита зона»).
Нова електронна декларація відрізняється від старої паперової, які щорічно подавали державні службовці та депутати. Раніше не було передбачено декларування готівкових заощаджень, коштовних речей і рухомого майна, подарунків, незавершених об’єктів будівництва, нематеріальних активів, юридичних осіб, де чиновники або члени їхніх родин є бенефіціарами, роботи за сумісництвом, майна, яке формально належить іншій особі, але контролюється чиновником тощо.
P.S.: перевірити свої знання медіавласності народних депутатів ви також можете в нашому спеціальному тесті.
Відомий своєми відеороликами в Youtube, де критикуєукраїнську владу, ЗМІ та персоналії, пов'язані з Україною. Низка українських ресурсів, СБУ та Комітет визволення політв'язнівзвинувачують Шарія в дискредитації України, українофобії і проросійській пропаганді[2][3][4][5][6]. 2012 року отримав політичний притулок в Литві, точне місце проживання приховує.
Життєпис
Народився 20 серпня 1978 року у Києві. За власними словами, має військову освіту[7]. З ранніх інтерв'ю його та колишньої дружини відомо, що до цього був ігроманом та заробляв гроші аферами, намагався покінчити життя самогубством[8].
З 2005 року працював:
у глянцевих виданнях в Україні: «Наталі», «Единственная», «Поліна»;
З 2008 року — постійний автор видань From-UA, Обозреватель, з 2009 року працює тільки з інтернет-виданнями.
2008—початок 2012 (до переїзду з України) — був керівником відділу «Розслідування» сайту «Обозреватель».
Стаття про педофілів
У жовтні 2009 року оприлюднив статтю «Публічний дитячий будинок», де розповідається про одеський дитячий будинок «Перлинка» з багатьма камерами відеоспостереження, в якому міститься 23 хлопчиків і дівчаток. Тут, за словами Шарія, знаходився елітний публічний будинок розпусти[9]. Влітку 2010 року Оксана Дроган, виконавча директорка благодійного фонду «К», яка будувала дитячий будинок і володіє ним, подала в суд на Шарія, звинувачуючи його в наклепі[10].
19 вересня Шарій був визнаний винним рішенням суду за позовом Дитячого будинку «Перлинка» і був зобов'язаний відшкодувати Фонду «К» моральну шкоду в розмірі 1000 грн[11].
Стрілянина у Макдоналдсі
1 травня 2011 Шарій двічі вистрілив у відвідувача закусочної МакДональдс у Києві. За заявою Шарія: він обідав з дружиною, до нього підійшов невідомий і почав їх ображати. Коли журналіст попросив його заспокоїтися, той запропонував вийти «розібратися». На вулиці Шарій двічі вистрілив у нього з травматичного пістолета, влучивши в ногу і живіт. Шарій, який сам викликав міліцію, був затриманий, пістолет вилучено[12][13]
За іншою версією (зокрема активістів громадської організації Дорожній контроль[14], ініціатором зіткнення був сам Шарій, котрий стріляв у спину відвідувача Макдональдсу. При цьому наголошується на невідповідності опису подій Шарієм[15] і відео з камери спостереження.
20 червня Шарій дав прес-конференцію в «Обозревателе» і заявив, що «справа про стрілянину в Макдональдсі» — це тиск з боку МВС і УБНОН; також він розповідав, що проживає відкрито, телефонний номер не міняв[17].
21 червня проти Шарія порушили кримінальну справу за фактом хуліганства і завдання легких тілесних ушкоджень[17].
Розслідування
Продаж наркотиків
2011 року спільно з журналістами каналу 1+1 провів серію розслідувань, присвячених захистові правоохоронцями наркоторгівлі в Україні (УБНОН МВС, Управлінням по боротьбі з незаконним обігом наркотиків)[18].
Незаконний гральний бізнес
З журналістами телеканалу 1+1 видав кілька розслідувань, які доводять причетність МВС до покривання нелегальних казино в Києві[19]. 12 липня 2011 Анатолія Шарія і знімальну групу каналу 1+1 більш ніж на годину закрили в залі нелегального казино, звідки змогли вийти лише після приїзду міліції [20].
Справи Алоянів
29 червня 2011 Шарій публікує першу частину розслідування справи про вбивство власника супермаркету «4room», в якому звинувачує керівництво МВС — міністра і його заступника Василя Фаринника в отриманні хабара на суму 1,5 млн $.
29 червня 2011 Шарій оприлюднив відеозапис МВС[21], на якій Артур Алоян, представник відомого в Україні клану Алоянів, замовив вбивство київського бізнесмена. Також у матеріалі Шарій стверджував, що притягнутий до відповідальності за вбивство 2009 року бізнесмена Шабаба Алояна громадянин РФ Мераб Суслов не винен. Шарій звинуватив керівництво МВС (міністра внутрішніх справ Могильова та його заступника Фаринника) в тому, що Артура Алояна за хабар МВС в розмірі 1,5 млн доларів.
21 вересня 2011 Шарій опублікував матеріал, в якому знову звинуватив верхівку МВС у тому, що обвинувачений у вбивстві власника «4room» Мераб Суслов перебував під вартою незаконно[22].
23 грудня виходить стаття «Особиста справа генерала Крикуна».
Замах
12 липня о 3:30, через кілька годин після інциденту в підпільному казино, коли Шарій і знімальна група каналу 1+1 виявилися замкнені в приміщенні працівниками, які втекли, на вулиці Радченка по автомобілю Шарія було здійснено постріл. У результаті було прострілене лобове і заднє скло автомобіля,[23]дробом пошкоджена внутрішня обшивка салону, журналіст не постраждав. На місце події прибули співробітники Солом'янського РУГУ МВС України в Києві, журналісти каналу 1+1, представники прокуратури та ГУ МВС і оперативно-слідча група з кінологом. Протягом кількох годин шукали сліди злочинців і зброю. На місці знаходилися журналісти каналу 1+1, які знімали пошуки зброї на камеру. Як тільки журналісти і Шарій поїхали до райвідділку, міліція знайшла обріз рушниці.
За фактом замаху на журналіста було порушено кримінальну справу № 09-22896. Начальник прес-служби київської міліції Володимир Поліщук висунув версію, згідно з якою Шарія «хотіли тільки налякати», оскільки стрілянина почалася, коли він уже вискочив з машини.[джерело не вказане 967 днів]
14 липня справу про замах було взято під особистий контроль Президента України Януковича, заступника Генерального прокурора Кузьміна і міністра внутрішніх справ Могильова[24].
Версія МВС про інсценування
5 жовтня 2011 Департамент зі зв'язків з громадськістю ГУМВС України в місті Києві розіслав у ЗМІ прес-реліз під назвою «Замах на вбивство виявився інсценуванням». У релізі стверджувалося, що Шарій інсценував замах. На 6 жовтня Шарій мав бути присутнім на «круглому столі» з питань свободи слова за участю президента Януковича. Проте запрошення Шарія було анульовано.
МВС стверджувало, що на патроні, що залишився в стволі рушниці, з якої був здійснений постріл по автомобілю Шарія, виявлений його відбиток пальця. При цьому надати даний доказ не можна, оскільки після перенесення відбитку на стрічку для відправки в НДЕКЦ МВС України відбиток на патроні був знищений[джерело не вказане 967 днів]. 27 жовтня Шарій опублікував відкритий лист [25] Міністру внутрішніх справ Могильову, в якому прямо звинуватив останнього в пресингу[26].
Кримінальні справи
В Україні проти Анатолія Шарія порушено дві кримінальні справи:
29 червня 2011 Шарію вручили постанову про порушення проти нього кримінальної справи за статтею 296 (хуліганство) Кримінального кодексу України — зі стрільби 1 травня в фастфуді «Макдональдс», коли Анатолій Шарій двічі вистрілив гумовими кулями в невідомого, який нібито напав на його дружину.
У жовтні 2011 року за частиною 2 статті 383 Кримінального кодексу України (завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину зі штучним створенням доказів обвинувачення) через обстріл автомобіля Шарія 13 липня (журналіста звинуватили в інсценуванні замаху на самого себе).
Станом на кінець 2013 року обидві справи перебували на стадії судового розгляду[27]. У щорічному звіті правозахисної організації Human Rights Watch за 2011 рік напад на Шарія було згадано, як одне з підтверджень погіршення ситуації для журналістів в Україні[28].
У квітні 2015 був звинувачений Антоном Геращенко у фінансуванні тероризму на Донбасі[29] але кримінальної справи порушено не було.
Відомий російский адвокат Марк Фейгін стверджує, що проти Анатолія Шарія в Нідерландах у вересні 2013 року було порушено кримінальну справу (підозра в педофилії). Фейгин оприлюднів скани документів цієї справи у вересні 2017 року[30], а фотокопії документів раніше - у липні 2017 року[31].
Втеча за кордон і притулок
7 лютого 2012 Шарій був оголошений у всеукраїнський розшук. 19 березня 2012 він дав інтерв'ю, в яких заявив, що перебуває в Євросоюзі і попросив притулку в Литві[32].
8 червня 2012 стало відомо, що Шарій отримав притулок в Литві[33]. Шарій перебував під двома підписками про невиїзд і нелегально покинув Україну в січні 2012 року, за чужим паспортом виїхавши до Москви, а звідти — до Нідерландів.
Затримання і спроба екстрадиції до України
16 липня 2013 Шарія було арештовано в Нідерландах Інтерполом за запитом української влади. 18 липня МЗС України зробило заяву про можливу екстрадицію Шарія[34]. Проте, 18 липня суд Нідерландів відмовив в екстрадиції[35].
У лютому 2015 року Радіо Свобода написало, що Шарія можуть позбавити статусу політичного біженця в Литві[36].
Медіадіяльність
Після Євромайдану Шарій почав позиціонувати себе як медіаексперт та «борець з українською пропагандою». Створив канал на YouTube, в якому викриває фальсифікації («фейки») ЗМІ — переважно українських. Є лише кілька відео про викриття офіційних російських ЗМІ, практично в усіх інших відео займається лише критикою українських ЗМІ (рідше зачіпає європейські та російські опозиційні (наприклад, Дождь).
Багато проукраїнських користувачів уважає таку діяльність за українофобську та пропагандистську з причин упередженого висвітлювання діяльності лише українських ЗМІ, розповідей про перевищення службових повноважень лише українських військових та про корумпованість лише українських політиків, але деякі українські політики, такі як Надія Савченко[37] та Геннадій Балашов[38] не згодні з такою точкою зору.
Шарій ніколи не декларував свою належність до якоїсь політичної партії. У 2011—2012 роках, коли він просив про надання політичного притулку в Литві, він говорив, що йому в Україні допомагають і представники влади, і опозиції. Сайт «Обозреватель», на якому Шарій працював в 2008—2012 роках, належить Михайлу Бродському, який був учасником «Помаранчевої революції», але з приходом до влади Януковича — став працювати в уряді Азарова на посаді глави «Державного комітету з підприємництва».
Родина
Колишня дружина (розлучені 2012 року) Шарія в березні 2012 року працювала в Києві на посаді заступника головного редактора у жіночому виданні. Мають дочку.
19 листопада2013 на сайті «Медіаняня», що публікує подробиці особистого життя українських журналістів, пройшло повідомлення, що Шарій живе в Нідерландах, хоча ніяких підтверджень чи спростувань досі нема, і «зібрався одружуватися» — заручився з дівчиною, яку звуть Ольга Бондаренко[44][45].
У Шарія є сестра Олена Манченко (Шарій), котра мешкає в Нідерландах[46][47].
В листопаді 2015 року Шарій звернувся до Оболонського районного суду Києва з позовом проти своєї сестри Олени Манченко (Шарій). У позові зажадав, щоб Манченко спростувала інформацію про те, що він педофіл та злодій, а його співмешканка Олена Бондаренко займається проституцією[48]. 16 січня2016 року суд виніс рішення про відмову в задоволенні позову Шарія[49].
как зарабатывает шарий,
кем был шарий,
почему шарий за зеленского,
шарий в розыске,
шарий ком юа,
шарий откуда деньги,
шарий уехал из украины,
Investigation,
/http%3A%2F%2Fdetector.media%2Fdoc%2Fimages%2Fnews%2Farchive%2F2016%2F120460%2Fi75_ArticleImage_120460.jpg)
/https%3A%2F%2Fuk.wikipedia.org%2Fw%2Fextensions%2FFlaggedRevs%2Ffrontend%2Fmodules%2Fimg%2Fdoc-magnify.png)
/https%3A%2F%2Fuk.wikipedia.org%2Fw%2Fextensions%2FFlaggedRevs%2Ffrontend%2Fmodules%2Fimg%2F2.png)
/https%3A%2F%2Fuk.wikipedia.org%2Fw%2Fextensions%2FFlaggedRevs%2Ffrontend%2Fmodules%2Fimg%2Farrow-down.png)
