Вчора вдень відбувся обмін утримуваними особами між владою України і найманцями РФ на КПВВ "Майорське" (Донецька обл.). Додому повернулися 76 українців - 12 військовослужбовців (троє з яких перебували в місцях позбавлення волі на території ОРДЛО з 2015 року) і 64 цивільних (сімнадцять з яких утримувалися з 2015-2016 років). При цьому, близько 20 осіб відмовилися від обміну і висловили бажання залишитися на підконтрольній Києву території.
З повним списком звільнених можете ознайомитися тут (https://censor.net.ua/news/3167920/sbu_obnarodovala_spisok_76_osvobojdennyh_v_rezultate_obmena_ukraintsev).
(Тоді частина нашого батальйону забезпечували вогневе прикриття). А потім був ще лютий 2015 та знов грудень, але вже 2017 року. Але схоже, що в офісі Голобородька про це ні вухом, ні рилом. Напевне, у них своя історія України. І почалась вона з ебонітових палок... pic.twitter.com/uJdNH0jTSe
Відео тріумфального удару ЗСУ по російсько-окупаційних військах “Л/ДНР” у своєму Telegram-каналі опублікував журналіст Андрій Цаплієнко.
На відеоролику, яким поділився журналіст, зображені кадри знищення українською армією ворожого бліндажа на окупованому російськими військами Донбасі. На відео видно, що бійці ЗСУ здійснили два постріли з ПТУРа, які не заборонені Мінськими угодами, - пише інтернет-видання Politeka.
Постріли бійців української армії виявилися точними – в результаті протитанкові керовані ракети повністю розгромили позицію російських терористів “Л/ДНР”. Це добре видно на наступних кадрах, які були зняті через деякий час з висоти пташиного польоту.
Чи є втрати у російсько-окупаційних військ після потужного удару ЗСУ поки невідомо.
“Оператор українського ПТРК на Світлодарській дузі знищує ворожий бліндаж”, – підписав відео журналіст.
Раніше повідомлялося, що бійці ЗСУ на Донбасі провели ще одну успішну операцію. Силам ООС вдалося ліквідувати двох терористів «Л/ДНР», які перебували в базі волонтерів "Миротворця". Про цей тріумф ЗСУ розповів офіцер української армії Анатолій Штефан з позивним “Штірліц”.
В интервью российским пропагандистам она дерзко грозилась убивать украинских военных
Фото: соцсети.
На востоке Украины бесславная "бригада-200" (уничтоженные боевики) пополнилась 28-летней девушкой, которая воевала против украинской армии на передовой. Об этом сообщил в Facebook офицер Вооруженных сил Украины Анатолий Штефан "Штирлиц".
По его совам, девушка-боевик с позывным "Кира" была ликвидирована 1 марта. "Штирлиц" отмечает, что она во всех интервью российским пропагандистам дерзко грозилась отстреливать и убивать украинских военных. Однако вышло наоборот.
Как мы сообщали, недавно на Донбассе была ликвидирована медик боевиков "Лютик". Она проходила "службу" во 2-м мотострелковом батальоне на должности фельдшера. Как пишут в соцсетях, она спасала раненных на фронте боевиков, но сама погибла в результате огня ВСУ.
На днях в ВСУ показали очередных уничтоженных боевиков. Так, по-разным причинами в мир иной отошли два предателя Украины и один (предположительно) наемник из Казахстана. Этим легионером оказался некий майор с позывным "Кедр". Причем гибель его была окутана "тайной": с его телефона другой командир боевиков вынул SIM-карту и не сообщил ничего жене ликвидированного боевика.
Также смотрите видео, как бойцы ООС уничтожили командный пункт боевиков.
Колишній військовослужбовець 73-го центру Сил спецоперацій ЗС України Сергій Ульяновпідпалив себе біля паркану Міністерства оборони в Києві на знак протесту проти звільнення його з армії. Як передає УНІАН, Ульянов розповів журналістам, що був звільнений з армії і безуспішно добивався відновлення.
Сергій Ульянов до самоспалення. Фото: ФБ Сергій Цигіпа
Через самоспалення Ульянов хотів привернути увагу до своєї ситуації, а також інших військовослужбовців своєї групи.
Чоловіка в камуфляжі “піксель” намагалися спинити інші військові та цивільні, але він вирвався, облив себе, починаючи з ніг, легкозаймистою рідиною та підпалив, перетворившись на живий смолоскип.
Присутні пожежники – працівники ДСНС та військові швидко загасили вогонь, викликали швидку допомогу і надали Ульянову першу медичну допомогу.
Відео ZIK:
Надалі йому надали допомогу лікарі.
Чоловік сам пройшов до машини “швидкої допомоги”, яка забрала його до медзакладу.
Фото: ФБ Сергій Цигіпа
Напередодні громадська організація “Українське об’єднання учасників бойових дій та волонтерів АТО у м. Києві та Київській області” повідомила, що старший солдат Сергій Ульянов оголосив про намір 26 липня вчинити самоспалення. Як зазначили в організації, до такого кроку його спонукало “небажання Командування ССО ЗС України виконати вимоги Конституції та ряду законів України, Статут ЗС України, що спричинило ряд порушень щодо групи військовослужбовців, які були звільнені з лав ЗС України всупереч чинному законодавству України”.
ГО закликала міністра оборони Степана Полторака і начальника Генерального штабу ЗСУ Віктора Муженка втрутитись у ситуацію.
Сергій Ульянов також анонсував свою акцію й називав винним командувача ССО Ігоря Луньова:
Волонтер Родіон Шовкошитний у коментарі “Новинарні” розповів, що Сергій Ульянов протестує разом із батьком – Володимиром Ульяновим, позивний “Марат”, який також є військовим.
Він називає Ульянових “клоунами”.
“Цей шантаж вже два роки. Вони програли суди по виплаті їм коштів”, – розповів волонтер.
“Сергій прибився до батька в серпні 2015-го. В 73-й центр їх “сторожами” оформили. Після звільнення вимагали собі гроші за “бойові”. Лт тільки жодного документа по “бойових” нема. Тому суд вони очікувано програли. А оце все (протести) – це шантаж, розрахований на ЗМІ”, – сказав Шовкошитний.
У грудні 2017-го він писав у “Фейсбуці” про “групу сторожів очаківського 73-го Центру ССО, які видавали себе за секретних героїчних розвідників, на рахунку яких всі “котли”, рейди по тилах противника, десятки підбитих танків і сотні вбитих ворогів”.
Володимир Ульянов “Марат”
Шовкошитний нагадував, що Володимир “Марат” Ульяновбув відзначений громадською нагородою “Народний герой України”, однак це було помилкою, оскільки його розповіді про героїзм в АТО є фейком.
“Якщо коротко: командир (Ульянов) видавав себе за полковника, вигадав собі і групі героїчний епос добровольців, йому сфабрикували особисту справу (десь в Броварах), з якою його один із керівників ССО всунув у комендантський взвод 73-го Центру. Далі йде героїчний епос вже “спецпризначенців”, про який у деталях знає “Фейсбук” і волонтери, але от з документальним фактажем не склалося. Далі були пару СЗЧ (самовільне залишення частини) і всяке таке”, – писав Шовкошитний.
За його словами, у будинку учасника групи Ульянова Данила Турчина у Сватовому (Луганська область) поліція в грудні 2017 року знайшла величезний арсенал – вибухівка, міни, патрони тощо, ВСП звіряла серійні номери зброї в 73-му центрі ССО.
“Він (Ульянов) на Міхомайдані постійно тусив… За інформацією співробітника ВСП, після обшуку у Турчина Ульянов намагався покинути територію країни, але його не випустили”, – писав Шовкошитний.
Він наголошує, що Володимир “Марат” Ульянов видавав себе за полковника ЗСУ, хоча, за документами, був лише старшим лейтенантом радянської армії.
“Як Марат потрапив в ССО – загадка. Справа в тому, що в нього липова особова справа. У ній написано, що він полковник. Інших звань немає. Так не буває. В особовій справі перераховуються всі звання. Не можна прийти в армію відразу полковником. У Марата – тільки полковник. Більш того, там написано, що він ним став на підставі указу президента. Будь-який військовий скаже, що полковників дає міністр оборони. Президент – генералів. Найсмішніше, що в тому указі немає ПІБ Марата. Там узагалі нікого немає, крім слів про… ветеранів Другої світової та японської воєн”, – писав Родіон Шовкошитний.
Однак Родіон Шовкошитний, член зведеної групи по боротьбі з контрабандою в зоні АТО, ще у 2016 році писав, що “Марат” Ульянов, імовірно, сам причетний до контрабанди.
Він писав у ФБ, цитуючи полковника Пікулін, командира 3-го полку спеціального призначення: “Його (Ульянова) група прибула до нас в моє розпорядження. Я нарізав їм завдань, але став помічати, що вони всіляко ухиляються від їх виконання. Їх чомусь постійно тягнуло в сторону Зайцевого. Став розбиратися. виявилося, що вони там “прибили” під себе “Грузинських партизанів”. Скажімо так, за оперативною інформацією, вони займалися там контрабандою з ними. Я відправив їх назад в ППД”.
“Марат – це аферист, а з його особистою справою, і як він потрапив в ССО ми будемо розбиратися”, – заявляв тобі Пікулін.
ОНОВЛЕНО.
Командувач ССО Ігор Луньов на брифінгу. Фото: прес-центр ЗСУ
Акція самопідпалу, до якої вдався біля КПП Міністерства оборониколишній військовослужбовець Сергій Ульянов, могла бути здійснена з метою тиску на суд за його позовом проти Міноборони. Про це на брифінгу в четвер, 26 липня, невдовзі після акції Ульянова, заявив командувач Сил спеціальних операцій ЗСУ генерал-лейтенант Ігор Луньов.
“Із 8 вересня 2017 року цей військовослужбовець, Сергій Ульянов, був звільнений з лав ЗС України. У судовому порядку він намагається вирішити питання щодо виплати грошових компенсацій, а це близько 120 тисяч гривень, за ту частину служби, яку він був відсутній у військовій частині”, – сказав Луньов, якого цитує управління зв’язків з громадськістю ЗСУ.
“Зараз триває судовий процес по його третьому позову, хоча усього їх чотири. Два попередніх позови громадянин Ульянов програв, на третє засідання не з’явився. Тож ми можемо припускати, що дана акція — це ще одна спроба вплинути на рішення суду”, – вважає генерал Луньов.
Як зауважив представник Головного управління морально-психологічного забезпечення ЗСУ капітан 1-го рангу Андрій Корінько, “всі бажаючі зможуть ознайомитися з позиціями сторін 14 серпня під час чергового судового засідання, яке відбудеться в адміністративному окружному суді м. Києва”.
Учасники брифінгу повідомили, що після спроби самоспалення Ульянов госпіталізації не потребує.
У Києві добровольці заблокували суд, де розглядають справу скандальної роти "Торнадо" - Київ - TCH.ua
Як повідомив кореспондент ТСН.ua , люди з символікою "Торнадо", "Айдар" і "Донбас" заблокували з двох сторін входи і виходи з будівлі райсуду, вимагаючи швидше розглядати справу.
Ще однією вимогою бійців є розгляд у відкритому режимі.Відзначимо, добровольці принесли до суду шини, якими заблокували металеві ворота.Пізніше прихильники "торнадовцев" спробували прорватися всередину, але поліцейські не дозволили. Через це вони почали кидати в правоохоронців зелена цибуля, шини та обливати їх водою. У свою чергу поліція застосувала балончик зі сльозогінним газом. У Києві десятки бійців добровольчих батальйонів заблокували будівлю Оболонського суду Києва, де розглядається справа колишніх співробітників роти патрульної служби міліції особливого призначення "Торнадо" .
18 червня 2015 року голова МВС Арсен Аваков підписав наказ про розформування роти.
10 березня 2016 року був затриманий замкомбата роти Микола Цукур і боєць Ілля Холод. 7 жовтня 2015 року за спробу затримання був убитий боєць роти Віталій Диякон з позивним "Товстий".
В даний час 11 бійців "Торнадо" містяться в Лук'янівському СІЗО Києва.
За словами головного військового прокурора України Анатолія Матіоса, затримані бійці підозрюються у викраденні людей в зоні АТО і тортурах. В "Торнадо" звинувачення військового прокурора відкидають.
Боєць батальйону "Донбас". Боєць 72 бригади ЗСУ. Взимку, вони з бійцями 16 бата приїжджали у відпустку підтримати Блокаду.
Зовсім недавно саме він розповів українцям про гниду - генерала який розповідав на нулі що "Донбас" це мародери які втекли з Іловайська, а "Росія введе війська".
У 16- му він був у нас у Внутрішній Корпус Батальйону Донбас, потім знову підписав контракт з ЗСУ. Рвався зі своїм підрозділом на передок. Після Блокади потрапив в Авдіївку. Маленький, смішний, весь час потрапляв в різні веселі історії. Але коли намагалися відсторонити його комбата через те, що відпустив у відпустку на Блокаду- обірвав телефони всім кого знав.
Став на захuст командира. Коли "Донбас" заблокували в Львові дзвонив і вимагав дати трубку начальнику поліції. Він мовляв повинен почути що говорять бійці на фронті.
Не змовчав у відповідь на хамство гниді - генерала на нулі. Простий, чесний, небайдужий... За попередньою інформацією снайпер... Ніяк не можу повірити. І ніхто з наших не може. Немає слів.
З інтересом спостерігаю «шкандаль», який ось уже два дні палахкотить в Твіттері. Там мова йде про те, що між відомими військовими розгорнулася полеміка з приводу матеріального забезпечення військ і, як кажуть. «Про взагалі» або «за жисть». Хтось висловлює думку про те, що Талан і нова форма - нікуди не годиться, а хтось навіть пише про те, що на передку бачив підрозділи, які воюють в кирзаках і обмотках. У відповідь на це спостерігаємо реакцію, яку ініціюють такі ж військові і до всього цього приєдналися прості і не зовсім прості люди.
Судячи з того, що бійки не заспокоюється, хотілося б дещо видати обом сторонам і змусити їх задуматися над тим, що написано нижче. Перше, автор не їздить на передок, але особисто знає людей, які це регулярно роблять і діляться своїми враженнями від побаченого. Крім того, нам постійно пишуть деякі військові, які знаходяться прямо там. Так що загальне уявлення про ситуацію ми маємо.
Але ось що хотілося б зауважити. У 2014 році було зовсім погано. Практично всі осудні громадяни України так чи інакше - брали участь в тому, щоб одягнути, взути і нагодувати наших військових. Якщо хто пам'ятає, по всім супермаркетам стояли візки, куди збирали продукти на Фронт. Шкода, не зробив фотографій цих візків, перемотаних прапором України. А там було на що подивитися. Видно, які різні люди наповнювали ці візки, від пачок макаронів і дорогого кави з запискою «не спи, рідний, краще випий кави» та до недешевих ковбас і солодощів. У кого на що вистачало грошей, хоч на пару шкарпеток.
Крім того, ми так і не дізналися фінальну цифру, скільки грошей люди переслали смсками на рахунок підтримки ЗСУ. Ну і на цьому тлі виникли волонтерські рухи і волонтери, які покрили себе славою, не вимагаючи її взагалі. Були й інші волонтери, які конвертували свою популярність в щось відчутне, типу посад і тому подібного. Що тут приховувати, були серед них і просто шахраї, типу Адреналін Шухера, або як там його??? Але в будь-якому випадку, в перший час, з усіма витратами, волонтери забезпечили паралельний тил і це допомогло нам вистояти.
Зараз ситуація радикально змінилася. Держава вже закриває майже всі потреби військ і необхідність в візках продуктів вже зникла. Як зникла потреба в багатьох речах, які возили волонтери. Просто досить згадати епопеї з касками та бронежилетами. Так, проблеми залишилися, але вони вже зовсім іншого порядку і не бачити цього можна тільки спеціально. Саме на цьому варять воду деякі розкручені знаменитості на зразок Мустафи, який вже солідаризувався з Пінчуком і подібної поганню. Так що - не будь таким, як Мустафа. Ну і плюс до цього, військовий будь-якої армії зобов'язується стійко терпіти тяготи і злигодні військової служби. Тому, це треба мати на увазі.
А тепер - з іншого боку. Тут йде виключно про наших військових, які перебувають на фронті. Сама участь в бойових діях з усім тим, що вони бачать і переживають, ставлять їх за загальні дужки. Підходити до них з тією ж міркою, що й до жирного Мустафи, наприклад, абсолютно неправильно. Вони знаходяться в постійній стресовій ситуації, яка деформує психіку і може видавати цілий букет неадекватних реакцій. Ну так що, вони після цього перестають бути нашими? Ті, хто отримав поранення, контузії, кого напівживим або хто напівживих витягав з поля бою, вони стали чужими? В який момент це стало? Коли вони звинувачують у всьому керівництво країни, тих, хто в тилу і т.д., ось з цього моменту? А якби контузія позбавила б їх мови, і вони не могли цього говорити, але так думали, вони залишалися б нашими чи вже ні?
А ось той важко поранений боєць, який попросив не витягувати його з поля бою під Світлодарську тому, що він важкий і запропонував витягати легкого хлопчину і попросив залишити йому дві гранати, він міг зло лаяти керівництво чи ні? Швидше за все, від цього загиблого героя теж діставалося всім, ну так що тепер? Куди його?
Під час В'єтнамської війни військові медики помітили, що затяжні військові дії з масою кривавих подій, істотно деформує психіку солдатів і вони стають імпульсивними, дратівливими і розлюченими. Їх реінтеграція в суспільство проходить вкрай важко і часто з спалахами агресії, насильства або навпаки - глибокої депресії. Це явище було названо «В'єтнамський синдром» і тепер в Штатах працює ціла армія психологів, які акуратно виводять своїх воювали військових з цього стану. Тобто, там чітко розуміють, що війна не може пройти без шкоди для психіки і якщо солдат чудить, то його просто лікують і реабілітують, але не викидають.
Це - вкрай важливо. Ми повинні піти від скотинячого спадщини совка коли справжніх ветеранів війни намагалися замести під килим, як настирливий сміття. Що б і як би вони не говорили, вони - наші бійці, лише побиті війною. І так, треба спокійно реагувати на їх, часом, неадекватність, як ми ставимося до дітей.
