הבא להורגך השכם להורגו (а-ба леоргеха, ашкем леорго), «Пришедшего убить тебя, опереди и убей его»
Володимир Зеленський сьогодні вирушає в Париж - столицю країни, в якій вже п'ятий день триває загальний страйк громадян проти політики президента Еммануеля Макрона. Вранці в понеділок в центрі країни утворилися затори довжиною 620 км! І протести будуть тільки посилюватися.
Причому для Франції це - звичайна подія. Багато громадян, які не беруть участі в страйку, співчувають своїм співвітчизникам. Сам Макрон проводить зустрічі з представниками страйкарів. І ці зустрічі можуть внести реальні корективи в проект пенсійної реформи, яку в середу представить в парламенті прем'єр-міністр країни Едуар Філіп.
Головна відмінність цивілізованої демократії від пострадянського авторитаризму - це здатність влади до діалогу з суспільством. Західних демократій це теж давалося дуже нелегко. Але, тим не менш, вдалося перейти від революцій до страйків і демонстрацій, від конфронтації до поваги.
Акції протесту, які проходять в нашій країні напередодні вкрай ризикованою для самого виживання Української держави зустрічі в Парижі - черговий доказ зрілості і відповідальності українського суспільства. І представникам нової влади ще належить довести, що вона здатна до плідної участі в діалозі з тими, хто її попереджає і з нею не згоден.
Майдани завершувалися по-різному. У 2004 році влада довелося погодитися на реальний діалог з учасниками протесту, завдяки чому і було досягнуто компромісу. У 2014 році режим Януковича втомився від імітації діалогу і зважився на застосування сили. Саме це і повинно стати головним уроком для будь-якого українського президента і будь-якого українського силовика.
З учасниками протестів розмовляють. Їх не розганяють і їх не вбивають. Espreso.tv
Демократичні процедури працюють лише тоді, коли у суспільства є дієві важелі для контролю над владою.
Ми, як правило, боїмося таких важелів через їх можливих наслідків. У кожній масової акції нам бачиться Майдан. Прихильники влади стверджують, що акції протесту послаблюють її позиції. Противники нерідко сприймають свій протест як перший крок до зміни влади. І ми не питаємо себе, як виживають західні країни з їх нескінченними страйками і демонстраціями.
Володимир Зеленський сьогодні вирушає в Париж - столицю країни, в якій вже п'ятий день триває загальний страйк громадян проти політики президента Еммануеля Макрона. Вранці в понеділок в центрі країни утворилися затори довжиною 620 км! І протести будуть тільки посилюватися.
Причому для Франції це - звичайна подія. Багато громадян, які не беруть участі в страйку, співчувають своїм співвітчизникам. Сам Макрон проводить зустрічі з представниками страйкарів. І ці зустрічі можуть внести реальні корективи в проект пенсійної реформи, яку в середу представить в парламенті прем'єр-міністр країни Едуар Філіп.
Головна відмінність цивілізованої демократії від пострадянського авторитаризму - це здатність влади до діалогу з суспільством. Західних демократій це теж давалося дуже нелегко. Але, тим не менш, вдалося перейти від революцій до страйків і демонстрацій, від конфронтації до поваги.
Акції протесту, які проходять в нашій країні напередодні вкрай ризикованою для самого виживання Української держави зустрічі в Парижі - черговий доказ зрілості і відповідальності українського суспільства. І представникам нової влади ще належить довести, що вона здатна до плідної участі в діалозі з тими, хто її попереджає і з нею не згоден.
Майдани завершувалися по-різному. У 2004 році влада довелося погодитися на реальний діалог з учасниками протесту, завдяки чому і було досягнуто компромісу. У 2014 році режим Януковича втомився від імітації діалогу і зважився на застосування сили. Саме це і повинно стати головним уроком для будь-якого українського президента і будь-якого українського силовика.
З учасниками протестів розмовляють. Їх не розганяють і їх не вбивають. Espreso.tv
Немає коментарів:
Дописати коментар