Великий гуманіст нашої епохи Лесь Подерв‘янський сказав: «Не вірю в силу слова я, а вірю в силу…». І кожен українець в змозі продовжити цитату.

הבא להורגך השכם להורגו (а-ба леоргеха, ашкем леорго), «Пришедшего убить тебя, опереди и убей его»

Великий гуманіст нашої епохи Лесь Подерв‘янський сказав: «Не вірю в силу слова я, а вірю в силу…». І кожен українець в змозі продовжити цитату.

Але це не зовсім так. Слова мають неймовірну силу. Але коли слова закінчуються, залишається одне з двох на вибір. Або, вибачте, завалити хавальник і йти додому, або із тихим «твоюмать» йти вперед.

Двіж проти капітуляції розпочався ще влітку. Нова влада, яка звикла до аплодисментів, а не до посилів на три кмітливі букви, була налякана. У жовтні розмах акцій сягнув десятків тисяч людей у Києві і викотився за межі України. Зеленський записував у відповідь якісь відосики, терміново збирав якісь зустрічі з ветеранами і волонтерами, коротше, панікував. Риторика багатьох представників влади змінилася у правильну сторону. Вони усвідомили більшість вимог. Але не всі.

Не всі.

Постійне напруження призвело до звикання. Влада звикла до людей на вулицях. Саме тому настав час переходити від слів і зібрань до нових форматів тиску. Страх повинен нарастати. Страх повинен еволюціонувати. Страх повинен спонукати владу приймати правильні рішення.

8 грудня ми о 19:00 збираємося на Банковій і залишимось там настільки, наскільки захочемо. Наскільки буде потрібно. Ми пам‘ятаємо історію Революції Гідності. Ми не хочемо проходити декілька сот метрів місяцями, втрачаючи час та життя людей. Якщо помилка влади поставить під загрозу Україну, ми будемо вже на місці. Вже поряд. Буквально за стінкою.

І у ту ж секунду влада перестане бути владою.

Ми підтримуємо усі дії проти капітуляції усіх проукраїнських сил в усіх формах. Ми наголошували і наголошуємо, що вже давно настав час об‘єднання зусиль. У нас є плани дій на будь-який випадок. Наші плани гартовано на страху, на люті і на ненависті до ворогів України. Ми віримо в силу страху. Ми хочемо, аби страх панував у серцях тих, хто може перекреслити усі здобутки сотень тисяч людей одним розчерком пера. Ми хочемо, щоб вони знали, що їм не втекти. Ми хочемо, щоб вони знали – гнів українців може перетворити їхні життєві плани на попіл.

А попіл здує вітер.

8 грудня. 19:00 і до перемоги. Вулиця Банкова.

Беріть лють і теплі речі.

Співзасновник «Демократичної Сокири» Юрій Гудименко