[ Фотография ]
Світ — не театр, але цирк, бо нас виводять не на сцену,
але на арену, не драматург, а ланіста.

Світ — світло, втім, є ті, хто каже тло -
Тінь тіла (відлетить). Чи тліє світ чи тоне?
Храм чи вертеп (за Шпенглером)
Зі стелею Картоне?
Обчислений неправильно знезвички,
Сотворений колись, а може вічний?
Мета чи випадок, чи результат побічний
Рефлексії Творця чи сон п’янички?

Світ — сума символів і слів
Простих і дивних,
Що ними нам дане життя і супротивник.
Орли — рівняння, а за цифрами — сирени,
Розсипані зірки — пісок арени.
І ми виходимо туди — попід трибуни.
Волає публіка, свистить на честь прибулих.
Із небуття на бій належить стати
Бій — вирок і різновид страти.
Пульсує кров і всесвіт,
Б’є у вухах
Барабану рваний ритм утримай
та прослухай
Ті щити і ти і три тривожні рими.
Все чудово, ми не станемо старими!
Череда очей, облич...
Стримуй страх і сторону не сплутай.
Зупинись і в ніч поклич:
Патер ностер, морітурі Те салютант!

Дмитро Корчинський