Білоруський посол в Росії Володимир Семашко заявив, що Білорусь і Росія продовжує роботу над узгодженням дорожніх карт поглибленої інтеграції і паралельно вирішує проблему цін на енергоносії в 2020 році.
Втім, вже через кілька годин після оприлюднення цих оптимістичних заяв посольство Білорусі в Росії спростувало власного посла і заявило, що слова про єдиний парламенті і уряді вирвані з контексту. А пізніше стало відомо, що запланована на 8 грудня зустріч президентів Білорусі і Росії може не відбутися, оскільки сторонам не вдалося погодити всю інтеграційну програму дій.
Ініціатором цієї зустрічі був білоруський президент Олександр Лукашенко, однак Володимир Путін в своєму спілкуванні з білоруським президентом вибрав тактику, яка дивовижно нагадує його діалог з президентом України Володимиром Зеленським. Путін ставить умови і поки його візаві не виконує все, що вимагає Кремль, зустрічі не відбувається.
Зрозуміло, що умови, які має виконати Лукашенко, куди більш серйозні, ніж ті умови, які висуваються Зеленському. Від українського президента вимагали погодитися з горезвісної «формулою Штайнмайера», та й розмовляти з ним будуть в присутності президента Франції і канцлера Німеччини. Лукашенко зустрічається з Путіним без посередників. І вимога до нього дуже просте і ясне - здати Білорусь. Тобто узгодити всі «інтеграційні карти», які запропоновані Росією.
Поки що Лукашенко пручається, як може. Але його посол в Росії не випадково говорить не тільки про інтеграцію, а й про необхідність узгодити ціни на енергоносії. Білоруська економіка не в кращому стані і залежить від російської прихильності. І обмінювати цю прихильність на слова про дружбу і братерство не дуже-то добре виходить. Путіну більше не потрібні слова. Йому потрібна Білорусь. І для її поглинання російський президент намагається скористатися договором про Союзну державу, який був підписаний ще за часів Бориса Єльцина, але ніколи не виконувався. Чи не виконувався саме тому, що Лукашенко не хотів ділитися владою з Єльциним і Путіним.
Але в Москві вирішили дочекатися моменту, коли у білоруського президента буде не так вже й багато можливостей для маневру. Якби Лукашенко вдалося «дотиснути» до 8 грудня, Путін міг би з легким серцем відправлятися в Париж - «дотискати» Зеленського. Тепер поглинання Білорусі доводиться відкласти. Але Путін продовжує розраховувати, що у нього все вийде: в Кремлі поки що не виключають, що зустріч російського і білоруського лідерів все ж відбудеться до кінця року. radiosvoboda.org
«Президенти домовилися, що цілі заявлені грандіозні і вони не повинні змінюватися. Це перехід на уніфіковане податкове законодавство, створення єдиних ринків нафти, газу і електроенергії, створити єдиний парламент і уряд з певними повноваженнями »- зазначив дипломат.
Втім, вже через кілька годин після оприлюднення цих оптимістичних заяв посольство Білорусі в Росії спростувало власного посла і заявило, що слова про єдиний парламенті і уряді вирвані з контексту. А пізніше стало відомо, що запланована на 8 грудня зустріч президентів Білорусі і Росії може не відбутися, оскільки сторонам не вдалося погодити всю інтеграційну програму дій.
Ініціатором цієї зустрічі був білоруський президент Олександр Лукашенко, однак Володимир Путін в своєму спілкуванні з білоруським президентом вибрав тактику, яка дивовижно нагадує його діалог з президентом України Володимиром Зеленським. Путін ставить умови і поки його візаві не виконує все, що вимагає Кремль, зустрічі не відбувається.
Зрозуміло, що умови, які має виконати Лукашенко, куди більш серйозні, ніж ті умови, які висуваються Зеленському. Від українського президента вимагали погодитися з горезвісної «формулою Штайнмайера», та й розмовляти з ним будуть в присутності президента Франції і канцлера Німеччини. Лукашенко зустрічається з Путіним без посередників. І вимога до нього дуже просте і ясне - здати Білорусь. Тобто узгодити всі «інтеграційні карти», які запропоновані Росією.
Поки що Лукашенко пручається, як може. Але його посол в Росії не випадково говорить не тільки про інтеграцію, а й про необхідність узгодити ціни на енергоносії. Білоруська економіка не в кращому стані і залежить від російської прихильності. І обмінювати цю прихильність на слова про дружбу і братерство не дуже-то добре виходить. Путіну більше не потрібні слова. Йому потрібна Білорусь. І для її поглинання російський президент намагається скористатися договором про Союзну державу, який був підписаний ще за часів Бориса Єльцина, але ніколи не виконувався. Чи не виконувався саме тому, що Лукашенко не хотів ділитися владою з Єльциним і Путіним.
Але в Москві вирішили дочекатися моменту, коли у білоруського президента буде не так вже й багато можливостей для маневру. Якби Лукашенко вдалося «дотиснути» до 8 грудня, Путін міг би з легким серцем відправлятися в Париж - «дотискати» Зеленського. Тепер поглинання Білорусі доводиться відкласти. Але Путін продовжує розраховувати, що у нього все вийде: в Кремлі поки що не виключають, що зустріч російського і білоруського лідерів все ж відбудеться до кінця року. radiosvoboda.org
Немає коментарів:
Дописати коментар