ЧОМУ НАША СВОБОДА обпалюють ДОЛОНІ Іран загорівся з усіх кінців. Але цей пост - не про Ірані. Просто те, що відбувається там підтверджує якусь ідею, яка народилася в наших душах в дні Майдану і продовжує поширюватися по світу, "пробиваючи", як сигнал, в найнесподіваніші країни. Що це за ідея? Ось Iouri Loutsenko не дасть збрехати, як автор цих рядків "у пальто і в шаГфіке", з упоротой фізіономією (після нічних битв з риговскімі тролями в Мережі), чотири роки тому з'явився до тодішнього "Кофіхаусу" на розі готелю "Дніпро" з наміром помирати або перемагати. У той день "все" покотилося "наверх", опозиція не грала в "цьому" ніякої ролі. У моєму житті це був один з найпрекрасніших і найстрашніших днів. Тому що "ми" - такі, як з'ясувалося, Великі Ми - довели, що все - всерйоз, що, хоч і (чого гріха таїти) і страшно, а ми "їм" не раби, не бидло, не «шістки". Що Україна - наша країна, вона належить нам, і ми здатні втілити національну волю навіть в умовах зради уряду. На подвиг Майдану, і тільки на ньому, сьогодні стоїть наша державність. А ідея, якою ми керуємося - це ідея свободи. Хіба дивно, що ненависники свободи відразу ж напали на нас і так покалічили частина нашого Краю? Якби це було хоч трохи дивним для нас - ми б не втрималися. Але ми - не просто утрималися, ми навіть оттёрлі другу в світі ядерну державу в "недоноски", ми відроджуємо, вірніше, відбудовував заново нашу економіку. Все це непросто, але з 2013/14 ми володіємо ядром в кілька мільйонів чоловік (це дуже багато!). Ми зуміли придушити зовні нав'язану контрреволюцію. Ми стали зовсім іншим народом, ніж "до восени 2013", і так, це дуже схоже на західноєвропейську Реформацію (тільки не слід забувати, що за сто років до Лютера був Ян Гус і переможна слов'янська Чехія). Я хочу сказати, що ззовні нас більше не перемогти, не повернути в ординського-бандитський стійло, і не зламати. Так, це перемога - але не вся. Ми більше не постімперська "варварське королівство". Однак, Нова Україна - дуже ніжна, юна, і схильна до спокус. Тепер уже своєї, абсолютно незалежної історії. Ці спокуси складаються в мовчазній згоді з дурною вірою в "доброго короля", в те, що можна "потерпіти" консолідацію влади нечистими руками, в те, що патріотизм - це "дудіти в одну дуду". Впадаючи, з різних причин, в такий спокуса - ми зраджуємо Майдан, Революцію Переваги та ідею свободи, факел якої у нас довірливо беруть інші народи. Але, хочу сказати всім тим, хто вчинили, свідомо чи ні, проти української свободи: цього не буде. Зауважу - Кремль в ступорі щодо Ірану, тому що революцію в Ірані робить не «молодь", а люди між 25 і 45 роками, які не бояться куль. Ми ж в Україні не повинні забувати про те, що ми - res publica, про те, що ми - вільні, і чого це нам коштувало, про те, що наша Нація і наша Віра стоїть на самому надійному в світі підставі, і, нарешті про те, що all eyes on us. Для всіх народів планети, які страждають під п'ятою тиранії кримінальників чи фанатиків саме наша Україна є маяком в ночі, одкровенням, надією і прикладом. Ми не маємо права забувати про це ні на секунду.