Михайло Іванович Путін / Статті / Петро і Мазепа
Років п'ять тому ЗМІ в черговий раз згадали про дачний кооператив «Озеро» і, в числі іншого, повідомили «погонялово» його членів. Глава «Газпрому» Міллер виявився «Солдатом», керуючий справами президента РФ Кожин - «тужурка», олігарх Тимченко - «гангрену», а Путін - «Михайлом Івановичем». Передбачалося, що «Михайло Іванович» - це міліцейський начальник з «Діамантової руки», ім'я якого, запинаючись, повторював Папанов з приклеєними вусами. Комедії Гайдая Путін любить. Чому ні? Але ось, буквально днями, згоріла і тут же затонув підводний човен «Орел» - однокласниця сумнозвісного «Курська». Подивився я на Путіна 15-річної давності і задумався ... https://www.youtube.com/watch?v=GvfKTWItq2g
Перше, що кидається в очі - ривок у світовій пластичної хірургії. Особа, яка сьогодні носить Володимир Путін, набагато якісніше того, що він носив 15 років тому. Але після першого шоку настає другий - тепер уже від ... подібності. Справа в тому, що нинішня боязка мимрить, в яку перетворився Путін після свого чудесного зникнення і не менш чудесного набуття - всього лише «повернення до витоків». Коли журналісти вимагали від нього відзвітувати за «Курськ», Путін був точно таким же, як на останній прямій лінії - шмигав носом, ховав очі, плутався в свідченнях. А за спиною у нього пустував життєрадісний Примаков. І жодна людина на світі не вважав тоді Путіна чимось видатним.
Подивіться на «Путіна-2000» і «Путіна--2015», винісши за дужки все, що було в проміжку. І спробуйте на смак його «пацанське погонялово» - «Михайло Іванович». Обов'язково (!) З трьома крапками - ніби недоговорюючи ... Чого там не вистачає, по-вашому? По-моєму, «Калініна» ...
Ми говоримо «Володимир Ілліч» - маємо на увазі: «Ленін». Ми говоримо: «Михайло Іванович» - маємо на увазі: «Калінін». Не знаю, може, у людей молодші немає такої однозначної асоціації. Але Путін-то старше мене на двадцять років! І пацани з «Озера» - теж. Коли я намагаюся собі уявити «Михайла Івановича» на устах «Гангрени», я в голові «Гангрени» бачу саме «Калініна», а не «Діамантову руку». Не можу собі уявити, щоб «Гангрена» мав на увазі щось інше! А якщо свої пацани його жартома між собою обзивають «всесоюзним старостою», то хто він, насправді? Відповідаю: зіц-голова Фунт - людина, якій сидить в директорському кріслі, щоб сидіти. Або, принаймні, віддуватися за все погане, поки реальні люди ділять між собою все хороше. А поганого він мав зробити багато, тому що в білих рукавичках стабільність не робиться,
Назвати імена реальних господарів Росії, які найняли Путіна і 15 років експлуатували, до смішного просто. Відкриваємо список Forbes і читаємо реєстр акціонерів ЗАТ "Росія". Навіть якщо цей список - фількіна грамота про людське око, і кожен олігарх в ньому - такий же "зіц-олігарх", як Путін - "зіц-президент", це нічого не змінює. Сама структура влади саме така: господарі Росії - "група товаришів", яким належать її багатства. Не важливо, як їх звуть. Все, що в країні відбувалося останні 15 років - з їхньої волі і в їх інтересах. Єльцина доводилося вмовляти, спокушати, залякувати "комуністичним реваншем". І все одно здригатися кожного разу, коли його хмільна рука хапала диригентську паличку. Виконавчий Путін повинен був позбавити їх від нервування, без торгу і саботажу (не для того його на смітнику підібрали, від лушпиння очистили). Першою в списку стояла Чечня ...
Якщо Путін - не "генерал Єрмолов», а «товариш Калінін» все стає на свої місця. І «мовчання ягнят» про підірвані будинки (Каширка, вул. Гур'янова, м Волгодонськ). І повний карт-бланш на звірячі методи ведення війни. І гаряча підтримка з боку головних олігархічних спікерів того часу Чубайса і Нємцова. І несподіваний «прогин» вчорашніх непримиренних ворогів Примакова і Лужкова. З ними просто домовилися про спільну експлуатацію андроїда. Тим більше, що лояльність спецслужб і регіональних баронів - обов'язкові умови його успішної роботи. Примаков негайно виявився у Путіна за спиною з пультом в руках (на «курських кадрах» 2000-го року він - господар становища, а не бідний родич), Лужков енергійно зайнявся перетворенням двох електоральних проектів - «Єдність» і «Вітчизна - Вся Росія» - в якусь подобу КПРС,
Не буду переповідати всі останні 15 років новітньої історії Росії. Весь цей час Путін грав роль розважливого і жорстокого узурпатора, свавільно замінив єльцинську «систему стримувань і противаг» на невблаганну «вертикаль». У парламенті припинилися дискусії, в ЗМІ - критика, в регіонах - самостійність, в економіці - реформи. Країна гранично спростилася. Все зайве, хоч скільки-небудь загрожувало стабільності, було скасовано. У тому числі - і багато що загордився про себе олігарх-дисидент Ходорковський.
У підсумку, країна ставала все більш і більш керованою, все більше і більше передбачуваною. А капітали її господарів подвоювалася, потроюється, учетверяется ... Путін, в свою чергу, отримав на годування держмонополії і держбюджет. А може, і не Путін, а, наприклад, спецслужби, а Путін лише порекомендував хлопців з «Озера» на неважку посади зіц-госолігархов.
Складно зрозуміти по вигинах килима, хто під ним ховається. Та й необов'язково. Хто б там не ховався, тепер уже зрозуміло, що Путін - "не торт», а то, що Навальний називає "бутерброд з ковбасою". Виявляється, його можна не тільки «туди», з бруду - в князи, але і "сюди", з князів - назад в бруд. Точка, в якій напрям руху змінилося на протилежне - вбивство Нємцова. Все, що відбувалося з Путіним з тих пір - або якась божевільна «гра в піддавки» або «дембельський акорд». Тому що піти відразу Путін вже не може. Формула «Є Путін - є Росія, ні Путіна - немає Росії» занадто довго впроваджувалася в свідомість населення, щоб розлучитися з нею відразу. З іншого боку, на піджак минає зіц-голови треба встигнути повісити побільше собак, щоб позбавити від тягаря відповідальності пост-путінську Росію,
Майже два місяці Путін старанно крякає і кульгає на обидві ноги. Але навіть після прямої лінії, на якій його возили носом по столу все, кому не лінь (включаючи ведучого Кирила Клейменова), багато хто відмовляється вірити очам своїм. Особливо в Україні, де навіть відступаючого ворога переслідують з криками «Все пропало !!!», а тут ще московські оракули, підливають масла у вогонь своїм нескінченним «весняним наступом». Воно «почалося» ще при живому Нємцова, потім повинно було з дня на день «початися» в березні, потім стало «великоднім», а тепер вже точно відбудеться напередодні 9 мая ... ну, в крайньому випадку 19-го ... або 29-го ... Туди ж «тривожні» новини про танки на Донбасі, які кудись весь час їдуть (можна подумати, останні півроку було щось інше!) і про резерви уздовж кордону (можна подумати, їх не було , не було, і раптом - стало!).
Тим часом, всім нам вже пора міняти на всіх побутових приладах настройки на «пост-путінські». Що це означає, ще в січні озвучив нев'янучий Примаков. Росія йде з Донбасу і намагається відновити статус-кво у зовнішній політиці, відклавши питання про статус Криму. А всередині країни очікується «розвінчання культу особи Путіна» і відлига. І те, і інше, зрозуміло, не насправді. Тому що, насправді, Путін - не "Йосип Віссаріонович», а «Михайло Іванович». Шкода, що про це знали тільки близькі його друзі.
Володимир Голишев
Довідка:
Калінін, Михайло Іванович - член ЦК ВКП (б), радянський державний і партійний діяч. Троцький назвав його «всеросійським старостою», після 1935 року його стали називати «всесоюзним старостою». Підписав постанову, яка зробила можливим масові репресії 1930-40-х рр. Значився номінальним головою президії Верховної Ради СРСР до своєї смерті, тобто формально займав найвищу посаду в СРСР до 1946 року. При цьому ні на що не впливав, був декоративною фігурою при генеральному секретареві Компартії Сталіна.
iReader
|
Михаил Иванович Путин
Между тем, всем нам уже пора менять на всех бытовых приборах настройки на "пост-путинские".
Лет пять назад СМИ в очередной раз вспомнили про дачный кооператив «Озеро» и, в числе прочего, сообщили «погонялова» его членов. Глава «Газпрома» Миллер оказался «Солдатом», управделами президента РФ Кожин – «Тужуркой», олигарх Тимченко – «Гангреной», а Путин – «Михаилом Ивановичем». Предполагалось, что «Михаил Иванович» - это милицейский начальник из «Бриллиантовой руки», имя которого, запинаясь, повторял Папанов с приклеенными усами. Комедии Гайдая Путин любит. Почему нет?
Но вот, буквально на днях, сгорела и тут же затонула подводная лодка «Орёл» - одноклассница печально известного «Курска». Посмотрел я на Путина 15-летней давности и задумался...
https://www.youtube.com/watch?v=GvfKTWItq2g
Первое, что бросается в глаза - рывок в мировой пластической хирургии. Лицо, которое сегодня носит Владимир Путин, гораздо качественнее того, что он носил 15 лет назад. Но после первого шока наступает второй - теперь уже от... сходства. Дело в том, что нынешняя робкая мямля, в которую превратился Путин после своего чудесного исчезновения и не менее чудесного обретения - всего лишь «возвращение к истокам». Когда журналисты требовали от него отчитаться за «Курск», Путин был точно таким же, как на последней прямой линии - шмыгал носом, прятал глаза, путался в показаниях. А за спиной у него резвился жизнерадостный Примаков. И ни один человек на свете не считал тогда Путина чем-то выдающимся.
Посмотрите на «Путина-2000» и «Путина-2015», вынеся за скобки всё, что было в промежутке. И попробуйте на вкус его «пацанское погонялово» - «Михаил Иванович». Обязательно (!) с многоточием - будто недоговаривая... Чего там не хватает, по-вашему? По-моему, «Калинина»...
Мы говорим «Владимир Ильич» - подразумеваем: «Ленин». Мы говорим: «Михаил Иванович» - подразумеваем: «Калинин». Не знаю, может, у людей помоложе нет такой однозначной ассоциации. Но Путин-то старше меня на двадцать лет! И пацаны из «Озера» - тоже. Когда я пытаюсь себе представить «Михаила Ивановича» на устах «Гангрены», я в голове «Гангрены» вижу именно «Калинина», а не «Бриллиантовую руку». Не могу себе представить, чтобы «Гангрена» подразумевал что-то другое! А если свои пацаны его в шутку между собой обзывают «всесоюзным старостой», то кто он, на самом деле? Отвечаю: зиц-председатель Фунт - человек, которой сидит в директорском кресле, чтобы сидеть. Или, по крайней мере, отдуваться за все плохое, пока реальные люди делят между собой всё хорошее. А плохого ему предстояло сделать много, потому что в белых перчатках стабильность не делается, а реальным хозяевам России нужна была именно она.
Назвать имена реальных хозяев России, которые наняли Путина и 15 лет эксплуатировали, до смешного просто. Открываем список Forbes и читаем реестр акционеров ЗАО "Россия". Даже если этот список - филькина грамота для отвода глаз, и каждый олигарх в нём - такой же "зиц-олигарх", как Путин - "зиц-президент", это ничего не меняет. Сама структура власти именно такова: хозяева России - "группа товарищей", которым принадлежат ее богатства. Не важно, как их зовут. Все, что в стране происходило последние 15 лет - по их воле и в их интересах. Ельцина приходилось уламывать, соблазнять, запугивать "коммунистическим реваншем". И всё равно вздрагивать каждый раз, когда его хмельная рука хватала дирижерскую палочку. Исполнительный Путин должен был избавить их от нервотрёпки, без торга и саботажа (не для того его на помойке подобрали, от очисток очистили). Первой в списке стояла Чечня...
Если Путин - не «генерал Ермолов», а «товарищ Калинин» всё становится на свои места. И «молчание ягнят» про взорванные дома (Каширка, ул. Гурьянова, г. Волгодонск). И полный карт-бланш на самые зверские методы ведения войны. И горячая поддержка со стороны главных олигархических спикеров того времени Чубайса и Немцова. И неожиданный «прогиб» вчерашних непримиримых врагов Примакова и Лужкова. С ними просто договорились о совместной эксплуатации андроида. Тем более, что лояльность спецслужб и региональных баронов - обязательные условия его успешной работы. Примаков немедленно оказался у Путина за спиной с пультом в руках (на «курских кадрах» 2000-го года он - хозяин положения, а не бедный родственник), Лужков энергично занялся превращением двух электоральных проектов – «Единство» и «Отечество - Вся Россия» - в некое подобие КПСС, а Путину досталась самая грязная работа - мочить в сортире.
Не буду пересказывать все последние 15 лет новейшей истории России. Все это время Путин играл роль расчётливого и жестокого узурпатора, своевольно заменившего ельцинскую «систему сдержек и противовесов» на неумолимую «вертикаль». В парламенте прекратились дискуссии, в СМИ - критика, в регионах - самостоятельность, в экономике - реформы. Страна предельно упростилась. Все лишнее, хоть сколько-нибудь угрожавшее стабильности, было упразднено. В том числе - и много возомнивший о себе олигарх-диссидент Ходорковский.
В итоге, страна становилась всё более и более управляемой, всё более и более предсказуемой. А капиталы ее хозяев удваивались, утраивались, учетверялись... Путин, в свою очередь, получил на кормление госмонополии и госбюджет. А может, и не Путин, а, например, спецслужбы, а Путин лишь порекомендовал парней из «Озера» на непыльные должности зиц-госолигархов.
Сложно понять по изгибам ковра, кто под ним прячется. Да и необязательно. Кто бы там не прятался, теперь уже понятно, что Путин – «не торт», а то, что Навальный называет "бутерброд с колбасой". Оказывается, его можно не только «туда», из грязи - в князи, но и "сюда", из князей - обратно в грязь. Точка, в которой направление движения сменилось на противоположное - убийство Немцова. Все, что происходило с Путиным с тех пор - или какая-то безумная «игра в поддавки» или «дембельский аккорд». Потому что уйти в одночасье Путин уже не может. Формула «Есть Путин - есть Россия, нет Путина - нет России» слишком долго внедрялась в сознание населения, чтобы расстаться с нею в одночасье. С другой стороны, на пиджак уходящего зиц-председателя надо успеть повесить побольше собак, чтобы избавить от груза ответственности пост-путинскую Россию, которая пока только в проекте.
Почти два месяца Путин старательно крякает и хромает на обе ноги. Но даже после прямой линии, на которой его возили носом по столу все, кому не лень (включая ведущего Кирилла Клейменова), многие отказываются верить глазам своим. Особенно в Украине, где даже отступающего врага преследуют с криками «Всё пропало!!!», а тут еще московские оракулы, подливают масла в огонь своим бесконечным «весенним наступлением». Оно «началось» еще при живом Немцове, потом должно было со дня на день «начаться» в марте, потом стало «пасхальным», а теперь уже точно состоится накануне 9 мая... ну, в крайнем случае 19-го... или 29-го... Туда же «тревожные» новости про танки на Донбассе, которые куда-то всё время едут (можно подумать, последние полгода было что-то другое!) и про резервы вдоль границы (можно подумать, их не было, не было, и вдруг - стало!).
Между тем, всем нам уже пора менять на всех бытовых приборах настройки на «пост-путинские». Что это значит, еще в январе озвучил неувядающий Примаков. Россия уходит из Донбасса и пытается восстановить статус-кво во внешней политике, отложив вопрос о статусе Крыма. А внутри страны ожидается «развенчание культа личности Путина» и оттепель. И то, и другое, разумеется, понарошку. Потому что, на самом деле, Путин - не «Иосиф Виссарионович», а «Михаил Иванович». Жаль, что об этом знали только близкие его друзья.
Владимир Голышев
Справка:
Калинин, Михаил Иванович - член ЦК ВКП(б), советский государственный и партийный деятель. Троцкий назвал его «всероссийским старостой», после 1935 года его стали называть «всесоюзным старостой». Подписал постановление, сделавшее возможным массовые репрессии 1930-40-х гг. Числился номинальным председателем президиума Верховного Совета СССР до своей смерти, то есть формально занимал высший пост в СССР до 1946 года. При этом ни на что не влиял, был декоративной фигурой при генеральном секретаре Компартии Сталине.
'via Blog this'
Немає коментарів:
Дописати коментар