Der Rubel brach aufgrund der Nachrichten über die Massenevakuierung aus der Ukraine zusammen

Durch

 

finanz.ru

2min _

Original anzeigen

Der russische Devisenmarkt beendet die Woche mit dem stärksten Einbruch des Rubels seit Beginn der Pandemie im März 2020.

Nach den Nachrichten, dass die Länder der Welt nacheinander den Bürgern empfehlen, die Ukraine zu verlassen und Botschaftsangestellte aus Kiew abzuziehen, folgte der Dollarkurs an der Moskauer Börse schnell den Marken von 75, 76 und 77 Rubel und stieg um 2,58 Rubel (+ 3%) an einem Tag .

Ab 21.36 Uhr Moskauer Zeit wurden Geschäfte mit der Abwicklung "morgen" zu 77,5850 Rubel pro Dollar abgeschlossen, dem höchsten Kurs seit Anfang Februar.


Der Euro durchbrach zum ersten Mal seit zwei Wochen die 88er-Marke: Transaktionen wurden zu 88,3425 Rubel mit einer Kurssteigerung von 2,1 % getätigt.

Am Donnerstag empfahl das US-Außenministerium den Bürgern, die Ukraine so schnell wie möglich zu verlassen. Am Freitag wurden ähnliche Empfehlungen von den Behörden Japans, Montenegros, Südkoreas, Lettlands, Israels, Norwegens und des Vereinigten Königreichs herausgegeben.


Das japanische Außenministerium hat die Gefahrenstufe des Aufenthalts in der Ukraine auf das Maximum angehoben. Das israelische Außenministerium warnte vor einer möglichen Eskalation des Konflikts und begann mit der Evakuierung der Familien von Diplomaten aus Kiew.

Norwegen wurde auch geraten, russisches Territorium nicht innerhalb von 250 Kilometern von der Grenze zur Ukraine zu besuchen. Das Außenministerium Israels und Großbritanniens begann auch mit der Evakuierung der Familien von Diplomaten aus der Ukraine.

PBS-Quellen in der US-Regierung sagten, eine russische Invasion könnte nächste Woche beginnen. In Washington wird eine blutige Kampagne erwartet, sagten sie, beginnend mit zwei Tagen Luftangriffen und elektronischer Kriegsführung, gefolgt von einer Regimewechsel-Invasion.

In Erwartung eines Krieges stiegen die Ölpreise. Ein Barrel Brent steigt im Preis um 4,3 % auf 95,2 Dollar und aktualisiert damit die Aufzeichnungen seit September 2014. Als nächstes steigen die Notierungen auf dem Getreidemarkt, wo Russland der größte Exporteur der Welt ist und zusammen mit der Ukraine 20 % der globalen Lieferungen liefert. Die Weizen-Futures in den USA stiegen im März um 4,2 % auf 803,6 $ pro Scheffel und näherten sich damit einem Rekord seit Dezember 2012.

Савлохов публикует фото Зеленского в полный рост и сердито защищает президента от нападок тех, кто «вчера обзывали наркоманом, а сегодня советуют, как править страной».

 

Зеленский и Савлохов. Расследование

By

 

nacburo.org

4 min

View Original

«Выйди отсюда! Разбойник ты. Плохо слышишь меня? Ты точно не президент, потому что у президента нет криминала. Иди гуляй, господи…Ща позвоню Баканову по поводу этого черта».

Позволим себе не согласиться с главным Зе-пацанчиком на раёне. Ходок у пацанчика, конечно, нет. Пока, по-крайней мере. Но мазу за пацанчика тянут очень авторитетные люди. Это не только Коломойский, Пинчук и Фридман. Не только Портнов, Сурков и какая-нибудь, прости господи, Валентина Матвиенко. Но еще и люди, которые работают на земле.

Например, бывший главный тренер сборной Украины по вольной борьбе Руслан Савлохов. Который в мае этого года неожиданно для самого себя так проникся политическими талантами Зеленского, что посвятил ему целых шесть постов.

Савлохов публикует фото Зеленского в полный рост и сердито защищает президента от нападок тех, кто «вчера обзывали наркоманом, а сегодня советуют, как править страной». 

Пишет, что ему хочется верить Владимиру Александровичу и репостит обращения Зеленского к народу. Ах да, и прекрасное: Савлохов расшаривает новости о Зеленском с заголовком «Никаких Амстердам+ больше не будет. И не надо мне предлагать долю в таких схемах».

Интересно, что еще один политический гений, которого не репостит, но регулярно лайкает Руслан Сосланович – это Андрей Портнов.

Прекрасно все это потому что Руслан Савлохов – не только тренер, но и брат легендарного Бориса Савлохова. Который был известен не только в тренерских кругах как «Савлоха» — лидер одной из крупнейших украинских ОПГ в лихих 90-х.

 Наперстки, рэкет, угон авто, торговля оружием, крышевание проституции и игорного бизнеса, контроль вещевых и продовольственных рынков и т.д. – в общем, все как тогда было модно. 

Руслан Савлохов заслуженно считался мозгом ОПГ. И поэтому не сел в тюрьму и не умер в душевой незадолго до освобождения, перенапрягшись от игры в настольный теннис, как его брат Борис. И не был расстрелян конкурентами, как брат Теймураз.

А вместо этого при поддержке друзей из правоохранительных органов легализовался, оформил бизнес на подставных лиц, и стал главным тренером сборной по вольной борьбе. Поддерживал тесную связь с Партией регионов. От Савлохова в Раду пошел его воспитанник – Эльбрус Тедеев. Который не подал ни одного законопроекта, зато успешно участвовал во всех драках регионалов, а затем стал одним из кураторов титушек-спортсменов для Антимайдана.

Руслану Савлохову неоднократно было отказано в открытии виз для поездки со сборной на международные соревнования, в частности, в США. Савлохов активно поддерживает связь с этническими группировками российского Северного Кавказа. Недоброжелатели Руслана Сослановича даже пишут о его финансовой поддержке кадыровского батальона ”Смерть”, воевавшего за ДНР на Донбассе, и подразделения ”Восток”, а также о личном знакомстве с его командиром Александром Ходаковским и совместной деятельности по поставкам оружия в Приднестровье и Армению. Нехорошие люди говорят и о доле. Но не в Амстердаме+, а в контрабанде на оккупированные территории — ЛДНР. И о том, что Савлохов выступает представителем боевиков на неформальных переговорах в Киеве.

Но где здесь Зеленский, спросите вы. Немного терпения. ОПГ Савлохова в 90-х крышевала становящийся на ноги крупный бизнес. Одними из партнеров братьев Савлоховых были другие известные братья – Буряки. Банк которых в середине 90-х обслуживал операции по ввозу ядерного топлива и вывозу отходов ядерного цикла.

Савлоховы были гарантом безопасности со стороны преступного сообщества. А после крышей Буряков стали бывшие сотрудники СБУ под руководством нынешнего главы Внешней разведки Владислава Бухарева – Владимир Баканов (однофамилец) и Геннадий Лисовой.
Как известно, Зеленский тесно связан с Буряками. Его офис в их доме на Белорусской, 6 млн долларов на депозитах в Брокбизнесбанке, которые по схемам взаимозачетов братья помогали вернуть будущему президенту в обход ФГВФЛ. Апартаменты жены президента в Крыму, купленные у Буряков по бросовой цене. Есть все основания утверждать, что Бухарев в Зе-команде – квота Буряков. Есть их люди и в списке – например, Владимир Козак, бывший юрист корпорации “Сварог Вест Груп”. Той самой, которая участвовала в схеме по возврату депозита Зеленскому.

Ну а квота партнера Буряков Савлохова – это, похоже, Жан Беленюк. 10 номер списка «Слуга народа» и второй по упоминаемости после Зеленского персонаж на странице Руслана Савлохова. Что странно. Поскольку Беленюк – борец греко-римского стиля. А Савлохов – тренер по вольной борьбе. Тем не менее, Савлохов уделяет Беленюку внимания больше, чем своему бывшему представителю в парламенте – Эльбрусу Тедееву. Савлохов фотографируется с Беленюком в разных ракурсах, проводит совместные тренировки и репостит его обращения к Зеленскому.

Ничего не имеем против спортсмена Жана Беленюка. Он – гордость страны. И, наверное, хороший человек. Но при всем уважении – борца берут в парламент не для законотворчества. А, в-третьих, для витрины, во-вторых – для тех же целей, что и Тедеева, и во-первых – по квотному принципу. Что сегодня максимально пытается продемонстрировать Руслан Сосланович.

Так что, уважаемый президент, говоря о том, что у вас «нет криминала», вы отрицаете вклад в вашу парламентскую кампанию уважаемых людей.

Вангуем, что то, что произошло на заседании – только первые вехи становления нового президента Украины. И рекомендуем в дальнейшем всем посланным (а Годунок явно не последний из них) посылать пацанчика в ответ. Уволить-то вас все равно уволят, но зато прославитесь и покажете, что вы человек. А не животное, как считает президент Украины. Тут ведь неважно, кто такой этот Годунок. А важно, что «последняя украинская надежда» оказалась даже не Януковичем, у которого хватало ума не устраивать таких выходок публично, а закомплексованным местечковым феодалом.

P.S. У нас небольшой конкурс. Отгадавший, кто третий слева на фото в первом комментарии, получит приз, который при удачном стечении обстоятельств позволит вам в будущем претендовать на пост народного депутата – борцовки и трико.

Офіс Президента України Служба безпеки України Команда ЗеленськогоГенеральна прокуратура України Андрей Портнов (Andriy Portnov)

Сергей Федорчук, Национальное бюро расследований Украины

Фіни не пишаються «фінляндизацією» і не бажають її Україні

 

By

 

radiosvoboda.org

3 min

View Original

Чорні Троянди: Фіни не пишаються «фінляндизацією» і не бажають її Україніhttps://t.co/4245jmFnn6 pic.twitter.com/Mq7r1fJgwj

— ole.lukoile777 (@Ole_Lukoile777) February 11, 2022

src="https://pocket-image-cache.com//filters:format(jpg):extract_focal()/https%3A%2F%2Flivetracker.rfe.pangea-cms.com%2Fcounter.lt%3FPageType%3D1%26RecordId%3D31696010%26SiteId%3D9%26r%3D869475229%26it%3D0%26pd%3D20220210095447" style="border-radius: 8px; border-style: none; box-sizing: border-box; margin: 0px auto; max-width: 100%; vertical-align: middle;" />

Знищені будівлі та палаюче авто в Гельсінкі після повітряного нальоту в перший день «Зимової війни», 1939 рік

Французький президент Емманюель Макрон палко заперечив у Києві 8 лютого, що він використовував термін «фінляндизація», заявивши, що не вимовляв його «ні у розмовах з журналістами, ні на переговорах» у намаганнях вгамувати войовничість Москви щодо України та зменшити напруженість у Європі.

Перегляд повідомлень, зокрема, в газеті Le Figaro дає підстави припустити, що слово «фінляндизація» було висновком журналістів з почутого від Макрона у літаку дорогою до Москви 7 лютого.

Le Figaro прямо цитує французького президента так: «Путін хоче засадничих змін в політиці НАТО. Необхідно знайти рішення, щоб регіон безпеки НАТО співіснував з Росією. Відповідним елементом є неприєднання України до НАТО».

Коли наступного дня Макрон стояв поруч з президентом Зеленським у Києві, то не скористався нагодою, щоб сказати, що він підтримує не раз проголошене Україною прагнення вступу в НАТО чи в Європейський союз.

Поява слова «фінляндизація» викликала новий спалах дискусій про те, чи може Захід піти на задоволення певних вимог Москви, зокрема вимоги про те, щоб союз НАТО більше не приймав нових членів і не розширював свої гарантії безпеки на інші держави, насамперед на Україну.

«Термін стосується суворого нейтралітету Фінляндії під час Холодної війни, затвердженого договором з Москвою 1948 року в часи високої напруженості між Радянським Союзом і Заходом. Договір запевняв, що Фінляндія, на відміну від інших країн Східної Європи не зазнає радянського вторгнення, але в обмін на це залишалася поза НАТО і дозволяє сусіду – велетню значний вплив на свою внутрішню і зовнішню політику», – роз’яснює своїм читачам часопис The New York Times.

Контроль навіть внутрішнього життя Фінляндії з Кремля був таким жорстким, що в країні, як розповідають сучасники, наприклад, було неприпустимо обговорювати напад Радянського Союзу 1939 року і друкувати мапи, де би позначалися близько 9% територій анексованих Радянським Союзом, зокрема фінське місто Виборг.

Фінляндія не могла вступити не лише у НАТО, але й в інші західні організації і лише після розвалу Радянського Союзу скористалася можливістю 1995 року вступити у Європейський союз.

Фінські посадовці і коментатори спостерігають за тим, як час від часу термін «фінляндизація» виринає у західних політичних дискусіях, а деякі намагаються вказувати, що вони не вважають свій досвід позитивним та не бачать користі від його застосування в теперішніх умовах.

«Використання терміну «фінляндизація» в контексті і без контексту вважається образливим у фінських дискусіях про закордонну політику», – відреагував у Twitter колишній фінський урядовець а зараз політолог Александер Стубб, додавши, «старі терміни рідко спрацьовують в нових ситуаціях».

В ці дні голова фінського парламентського комітету у закордонних справах Міка Нііко був змушений піти з посади через видалений згодом його допис у Twitter, в якому він закликав Макрона відверто «сказати, що Україна не вступить в НАТО».

Нііко, парламентарій від праворадикальної Партії фінів, пояснив, що його допис був «погано сформульований», і натомість наголосив, що він очевидно «підтримує суверенітет України та зовнішньополітичну позицію Фінляндії».

«Звичайно, я вважаю, що кожна незалежна держава вільна подавати заяву на членство в НАТО. Наразі членство України в НАТО, я розумію, нереальне. Продовження діалогу та зменшення залякування є важливими для послаблення напруженості», – пояснив політик.

Президент Фінляндії Саулі Нііністо проголосив нещодавно, що його країна вважає «можливість подання заяви на вступ в НАТО» невід'ємним правом і частиною своєї безпекової політики.

Фінський часопис Helsingin Sanomat нагадує, що слово почали застосовувати в Німеччині у 1950-60-х роках як застереження для негативного позначення процесу «перетворення на Фінляндію».

Часопис цитує директора фінського Інституту закордонної політики Міку Аялтолу із застереженням: «Є рівно три країни на західному кордоні Росії, які не входять до НАТО. Це – Білорусь, Україна і Фінляндія. Якщо Росія вже проковтнула Білорусь і візьметься за Україну, то наступною у списку вимог може бути Фінляндія».