Чорні Троянди: During Maidan, I did a series of strategic games and constellations.

Чорні Троянди: During Maidan, I did a series of strategic games and constellations.

[Надіслано з дивана доктора Арестовича (I)]
- І ще одне зауваження щодо новорічного монологу Зеленського.



Під час Майдану я робив низку стратегічних ігор та сузір’їв.

Тож відбувся чудовий діалог між "Єдиною душею України" та "Майданом":

М. Що робити? Вони вбивають нас.
С.Д .: Ну, ви це несете ...
М. Що ж? Вони вбивають його.
SD Головне, щоб не було крові.
М. Так вже кров.
SD Ну, не збільшуйте його кількість.
М. Тож нас усіх знесуть.
SD Ну, ти помираєш, але головне, що без крові.
М. Путін прийде.
SD Ну, ми вже були під Росією та під Польщею, і нічого. Народилися діти, життя продовжувалося. Ти, головне, без крові.

Секрет Зеленського полягає в торжестві жіночності; він діє глибоко емоційно, "жіноче", і в гіршому, нерозвиненому прояві цієї жіночності:

- хлопці не сваряться;
- помста колишньому, навіть на шкоду собі;
- низькоінтелектуальне середовище («страшна подруга»).

Але найголовніше, що він плутає добро і схвалення.

І добре, справжнє добро рідко отримує оплески, а тим більше - всім це подобається.

Зазвичай це жорстоко і наполегливо, коли йдеться про добро в соціальних процесах. Не кажучи вже про війну.

Формула жіночого суспільства проста:

- пасивність в обмін на безпеку.

Ось секрет цих видатних президентів з м'якою зброєю цілують ворогів, ось відсутність чіткої зовнішньої політики, ось відсутність реформи як нездатність покарати і суворо зламати "своїх" сусідів, ось зміни до Конституції під тиском терористів, ось заборони відкривати вогонь на фронті, ось генерали, які піддають солдатів принизливі обшуки, ось арешти добровольців («погані хлопці»).

Головне, щоб не було війни.

Щоб усі були друзями.

Так ніхто не вмирає.

Так що ніхто не страждає.

Так що ніхто не свариться.

Щоб усі любили всіх.

А для цього просто потрібно усунути причини конфлікту.

Жіноча, "бабуся", тип вирішення конфлікту:

- поступайтеся, "ми будемо мудрішими".

Ви можете згадати відомий діалог на кухні після бійки Гоші на вулиці з Москви. Не вірить у сльози.

«Перемога» шляхом зняття суворості позиції, доброчесності, готовності боротися за своє.

Цей бабским з України є одним із найсуворіших прокльонів.

У цьому сенсі Зеленський - справжній президент народу: експлуатація жіночності ставиться на потік.

І як сказав один з моїх старших військових товаришів, наставляючи молодих солдатів:

- у людини лише два вроджені інстинкти: смоктання і схоплення. До 18 років потрібно було б визначитися.

У 2014 році ми вискочили з цієї дилеми.

Але ні: назад.

Наступна зупинка, наскільки я розумію, це святкування 9 травня, Москва, Мавзолей, трохи ліворуч? ..

[Переслано из Шалена Бджілка]
🐝#історія

5 січня 1918 року УНР випустила в обіг перші українські банкноти номіналом 100 карбованців.

Написи на банкнотах були українською, польською та ідішем, а прикрашав гроші тризуб. Це була перша поява сучасного українського гербу на грошах. Геральдичний символ, який бере початок від епохи Володимира Великого, позначав давню історію України.

Дизайн (https://www.depo.ua/ukr/life/istoriya-dnya-yak-pobachili-svit-pershi-ukrayinski-grivni-05012017140000) карбованців розробив український художник Георгій Нарбут.

Крім тризубу, на купюрі розмістив кушу - самостріл, який являв собою герб Київського магістрату XVI–XVIII століть.

Друкувати ж гроші довірили одному з провідних гравців тогочасного друкарського ринку - київській друкарні, що належала пану Шульженко.

Керманичі УНР почали думати, що молодій державі варто впроваджувати власну унікальну валюту, відмінну від тієї, яка ходила в більшовицькій Росії.

Тож 1 березня 1918 року Центральна рада прийняла Закон "Про грошову одиницю, биття монети та друк державних кредитових білетів", яким у країні запроваджувалася гривня. Цінність нової грошової одиниці становила 1/2 карбованці.

Друкувати гривні вирішили у Берліні. За короткий час світ побачили банкноти номіналом 2, 10, 100, 500, 1000 та 2000 гривень. Перші гроші намалював маляр і графік Сергій Кричевський, і дизайн вийшов мінімалістичним.

За Директорії, вирішили, що гривні варто зробити дорожчими, підвищивши у них вміст золота і срібла. На гроші нижчого номіналу планувалося переплавити бронзові пам'ятники російьским монархам.

Втім, через більшовиків плани провалилися, а самі можновладці були змушені тікати.

В середині 1920 більшовики остаточно вилучили українські гривні і карбованці з обігу.

🤔Проходьте також тест від Depo.ua Чи добре ви знаєтеся на українських грошах? (https://www.depo.ua/ukr/life/yak-dobre-vi-znayetesya-na-ukrayinskih-groshah-test-20181226891737)

Чорні Троянди: СБУ НЕ ВПОРАЛОСЯ – МОЛЬФАРИ МИРОТВОРЦЯ ВПОРАЛИСЯ

Чорні Троянди: СБУ НЕ ВПОРАЛОСЯ – МОЛЬФАРИ МИРОТВОРЦЯ ВПОРАЛИСЯ

Помер Армен Мартиросян – російський пропагандист і антимайданівець https://t.co/3nR5GL4fD9

— УСЕ 🇺🇦🇪🇺 (@YceUa) January 5, 2020

СБУ НЕ ВПОРАЛОСЯ – МОЛЬФАРИ МИРОТВОРЦЯ ВПОРАЛИСЯ

Заради того, щоб врятувати йому майбутнє, свого часу СБУ навіть розвертали літак Белавіа, але толерасти різні завадили покарати вірмено-російського антиукраїнського пропагандиста.

Сьогодні мольфари Миротворця поставили крапку в його питанні остаточно.

він самий
це саме той равреба, який втік з України після вбивства бузини, і якого зустрічали в аеропорту сама оксана шкода) і Армен Мартиросян) той самий Мартиросян, чеез якого СБУ завернула літак Київ-Мінськ у жовтні 2016 pic.twitter.com/Epw1HiZBW9

— ШотваРіцца (@dneprlena) September 9, 2018

Цитата: "Это "русский" околокремлевский патриёт Армен Мартиросян"

Ода цотоваріщєй:

Ушел Армен Мартиросян. Он жил для друзей

05.01.20      Владимир Скачко  2 ⚡ 

• 1

Неумолимо страшно начинается этот год – умер наш Армен Мартиросян. Еще 31 декабря он поздравил всех с Новым годом и пожелал Мира и Добра, здоровья, счастья, успехов и всех благ, а через несколько часов его увезла скорая. Навсегда.

Из московской съемной квартиры, оставив там недосказанные разговоры, недорешенные споры и недооформленные планы, которые так и не вылились и уже не выльются в конкретные дела. А планов было, что называется, громадье – жизнь у него была такая.

Его называют по-разному – журналистом, блогером, политологом, политтехнологом, менеджером, продюсером. И все это правда. Но самое главное – в другом. Он был талантливым Человеком. Светлым, добрым, отзывчивым. Веселым, отходчивым и всепрощающим. Нужно было очень постараться, чтобы попасть к нему во враги. 

О себе он написал, что работает от Лиссабона до Владивостока. Это действительно масштаб его личности и охват интересов. Армен был сыном армянского и украинского народов, одинаково любил Ереван и Киев, но в Москве хотел помирить, примирить и на новой основе задружить все народы бывшего советского пространства. Он хотел того, чего и желал людям – Мира и Добра. И ради них, ради дружбы и согласия, взаимопонимания и сближения людей работал.

Однако подлинная его человеческая суть была совсем в другом – в готовности немедленно прийти на помощь любому конкретному человеку, если тот в ней нуждался. Прийти без лишних просьб, буднично и деловито, так, как вроде все и должно было бы быть. На всем указанном им самим пространстве – от Лиссабона до Владивостока и гораздо шире и дальше, куда доставала его доброта. Он очень хотел, чтобы всем было хорошо. По-разному, но хорошо и комфортно. Это великий дар – иметь такое желание не только относительно себя. А у него он был…

Он зачастую реально жил для друзей и каждую встречу с ними старался превратить в нечто шедевральное и запоминающееся. Ему мало было накормить тело, он старался утешить взгляд и ублажить душу. Всем! От им самим умело и мастерски приготовленных блюд на столе до предложенных разговоров за столом. Казалось бы, получалось каждый раз незабываемо и неповторимо. Но все повторялось при каждой новой встрече. Потому что искренняя щедрость души не знает ни границ, ни пределов. Теперь границы и пределы сузились. Остались только память и послевкусие.

Можно сотни раз повторять банальное про лучших и худших, которых Бог и судьба забирают от нас, забывая про очередность. Но ясно одно: друзья потеряли Друга, и с этой потерей нам теперь придется жить дальше. Как? Это уж как у кого получится…

Но и враги, которые массово самоопределились и тупо самоназначились и теперь бессовестно и цинично, на радостях устроили мерзкие посмертные пляски, у Армена тоже были. После госпереворота в Украине в 2014 году, с которым Армен открыто боролся, его избивали и травили. Сожгли дом и ограбили имущество. Чтобы прервать его полеты, угрожали истребителями даже самолетам, на которых он летал. 

Они пытались отобрать у него все, даже Родину. Но больше всего потеряли не только друзья, но и его враги. Они оскудели навсегда, оставшись жить дальше в своей мелкотравчатой зависти и злобе. Им, убогим, теперь не с кого брать пример, чтобы хоть как-то уйти от той мерзопакостности, в которой они живут. А Армен их простил и отпустил. И теперь останется с друзьями. Тоже -- навсегда. 

Царствие Небесное тебе, дорогой наш Друг. Светлая память, Товарищ и Брат, и пухом земля. А мы еще обязательно встретимся. От Лиссабона до Владивостока, шире и дальше, ниже и выше. Обязательно встретимся. Может быть, потому, что жизнь продолжается. Хоть и без тебя…