Мій добрий приятель колись жив з дочкою одного високого начальника і якось був присутній на сімейному обіді.
Зайшлася суперечка і цей мій приятель закинув батькові своєї пасії лицемірство: от ви робите вигляд, що не знаєте, що я живу з вашою дочкою!
Батько схопив його за комір підтягнув впритул до себе і дивлячись важким поглядом у вічі прохрипів: а я і ЗАРАЗ цього не знаю.
Потім, коли все заспокоїлось, хильнули по чарці-другій, батько поділився адміністративною мудрістю: "Юначе, станеш колись начальником, пам’ятай: не хочеш приймати рішення - не одержуй інформації".
Брате (сестро), навіщо ти читаєш без будь-якого наміру прийняти рішення?
Це запитання не в ім’я риторики, але в ім’я профілактики. Мені зовсім не хотілося б, щоб ти приймав рішення в результаті прочитаного, але щоб ти прийняв рішення не читати.
Не хочеш бути лузером – не будь юзером.
Не варто читати не тільки останні новини, але навіть новини двохтисячолітньої давності, наприклад, викладені у Біблії.
Навіщо нам дізнаватися, що Бог хоче, щоб ми роздали своє майно бідним?
Ця інформація корисна хіба що бідним, а ми краще будемо нехтувати Божою волею від незнання, аніж кваліфіковано, як патріарх Московський.
Він трагічна фігура, хоч як би хто не заздрив його податковим пільгам на імпорт цигарок (його знанням Св. Писання не заздрить ніхто).
"Трагічна" в тому випадку, що він читає той самий текст, який продає нам. Хоча, напевне, Москва має свої, сов. секретні 10 заповідей, які дозволяють все те, що забороняють наші.
Дмитро Корчинський
