Ви не розумієте. Зараз вся стрічка в постах "Я Зеленського на дух не переношу, але давайте побажаємо йому завтра не здати Україну".

הבא להורגך השכם להורגו (а-ба леоргеха, ашкем леорго), «Пришедшего убить тебя, опереди и убей его»



Мені здається, у тих, хто це і пише, і у Володимира Олександровича кардинально різне розуміння слова "капітуляція".
В його уяві капітуляція - це коли він, стоячи на одному коліні, підписує "Я, Володимир Зеленський, головнокомандувач збройними силами України, повністю і беззастережно підписую цей акт капітуляції перед Росією і на віки вічні привожу себе до покірності". І шашку над головою - бац, і навпіл.
Тому, коли він заявляє, що капітуляції не буде - він має на увазі, що не буде такою капітуляції.

Будь-яке підписання будь-яких нових папірців - це вже поразка України. Що б він там не підписав. Хоч одну будь-яку закорючку.Ситуація "я не люблю Зеленського, але давайте побажаємо йому удачі" - це ситуація помилкового вибору.Немає такої дихотомії - програє Україна завтра разом із Зеленським, чи ні. Сам факт зустрічі Зеленського з Путіним - ЦЕ ВЖЕ ПРОГРАШ УКРАЇНИ.Все вже відбулося.

Тому, якщо ви дійсно не хочете ураження Україні, ви повинні бажати Володимиру Олександровичу непідтримки і стійкості під загальним натиском Путіна-Меркель-Макрона.
Ви повинні бажати зовсім іншого.

www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=601303463956915&id=310311879722743

А в неділю на заклик лідерів трьох опозиційних партій кияни вийдуть на Майдан, щоб нагадати владі про «червоних лініях» на резонансних переговорах.

הבא להורגך השכם להורגו (а-ба леоргеха, ашкем леорго), «Пришедшего убить тебя, опереди и убей его»

Ще до свого початку зустріч в «нормандському форматі» керівників України, Франції, Німеччини та Росії стала найважливішим політичним подією з часу обрання Володимира Зеленського президентом країни. Зустрічі в Парижі присвячується спеціальне засідання РНБО (раніше аналогічну нараду з постійними членами Ради безпеки Росії провів Володимир Путін). А в неділю на заклик лідерів трьох опозиційних партій кияни вийдуть на Майдан, щоб нагадати владі про «червоних лініях» на резонансних переговорах.

При цьому до цих пір важко зрозуміти не тільки те, де насправді будуть проходити ці «червоні лінії», а й те про що насправді збираються розмовляти між собою учасники «нормандської зустрічі». Для президента Володимира Зеленського успіхом є саме проведення саміту. І в цьому сенсі логіку українського президента дуже важко зрозуміти. Зустрічі в нормандському форматі перестали проходити саме тому, що їх учасники не могли досягти успіху. Немає ніякої логічного зв'язку в тому, що ти зустрічаєшся особисто з Путіним і добиваєшся припинення війни на Донбасі. І тому був абсолютно логічний не українське, а російський президент - коли говорив, що зустріч має сенс, якщо ще до її проведення будуть досягнуті конкретні домовленості.
Тим часом, про такі домовленості досі нічого не відомо. І виникає закономірне питання: чому в цьому випадку на зустріч погодився російський президент? Версія про те, що на Путіна «натиснули» президент Франції і канцлер Німеччини, не витримує ніякої критики. Ми бачимо, як поводяться з російським президентом західні лідери. Про тиск тут говорити не доводиться. А це означає, що або від громадськості приховують зміст досягнутих домовленостей, або у Путіна з'явилася мета, заради якої він погодився на зустріч в «нормандському форматі».


Уявити собі, що ця мета - досягнення згоди по Донбасу - може тільки дуже наївна і недосвідчена в політиці людина. Якби Путін хотів припинити війну, він би її давно припинив би - для цього йому вже точно не потрібно зустрічатися із Зеленським, Меркель і Макрона. Але у Путіна може з'явитися інша задача - врятувати «Газпром» від багатомільярдних позовів, добитися від України згоди з російськими пропозиціями щодо транзиту і постачання російського газу.
«Газпром» - не просто енергетичний монополіст. Спостерігачі в Росії вважають цю компанію мало не «гаманцем» влади і одночасно потужною зброєю її політичного впливу на сусідів. Збитки «Газпрому» - це збитки Путіна. Відсутність прямих поставок російського газу в Україну може сприйматися в Москві як одна з причин зменшення російського впливу в цій країні. Якщо не виходить накинути на непокірну колишню колонію вузду за допомогою війни на Донбасі, то, можливо, варто використовувати старе випробувану зброю - російський газ?
Ми не знаємо, в чому Володимир Зеленський проявить більшу недосвідченість - в політиці або в енергетиці. Газова тема може здатися йому куди менш токсичною, ніж компроміси по Донбасу - тим більше, що електорат жадає зниження тарифів, а грошей для цього у українського президента немає. Газове питання об'єднує інтереси Путіна, Меркель і Макрона. Федеральний канцлер хотіла б і «Північний потік-2» добудувати, і транзит по українській ГТС зберегти, це зрозуміле для неї політичне рішення. А президент Франції хоче поліпшити відносини з Росією і сприяти французькому бізнесу, який бере участь в російських енергетичних проектах. І ось всі троє можуть переконувати свого недосвідченого співрозмовника, що «Газпром» - це не боляче.
А «Газпром» - це вічний біль України. Це жадібні олігархи, це бідність, це підміна реформ популістської балаканиною. Якщо Україна знову опиниться в енергетичній залежності від Росії, про її успішний розвиток можна буде забути на десятиліття.
І ніякими поясненнями, що війну можна закінчити, тільки якщо здатися «Газпрому», це запрограмоване поразку виправдати буде не можна. radiosvoboda.org

Зєлєнській Слонік

הבא להורגך השכם להורגו (а-ба леоргеха, ашкем леорго), «Пришедшего убить тебя, опереди и убей его»

— Ты живой? Живой? Живой, сука?
— Хлебушка-то, хлебушка дай мой… уууххахахахах
— Мудак… Вставай… Вставай… Проснись! Живой? Свидетелем будешь! Вставай! Вставай, сука! Я полковник! Посмотри на меня! Пойдем на парад! На парад пойдешь со мной! Вставай! Ты живой! Живой… то, что мне надо! Один свидетель хоть будет! Я полковник! Пойдем на парад! На парад! Проснись! Проснись! На парад пойдем! Я полковник! Вставай! Вставай, свинья! Свидетелем будешь! Я полковник! Вставай! Сейчас я тебе все расскажу! Все покажу… Все объясню… Сядь… Сядь… Хороший… Ты же умный… Ты все понимаешь… Ты все понимаешь… Я полковник, все будет хорошо…

Я на лошади. Ты на белом коне, и я на белом коне. А потом на бал. А потом салют… в нашу честь. Салют в нашу честь. Сначала на парад, а потом в Дом офицеров пойдем. Бал будет. Пиво. Салют. В мою честь салют. Я полковник и ты — на белом коне. Ты меня слышишь? Посмотри, какая у меня форма! Посмотри, какие у нее звезды! Я её еще никому не показывал. Только тебе покажу. Посмотри! Это моя парадная. Специально сшил! Посмотри, не бойся! Погоны? Я их поменяю! Вот они, погоны. Вот! Настоящие! Видишь? Полковник. Я полковник. Я их на парад одену. Это моя форма. Самая чистая.  Что ты кашляешь? Вот пойдем в Дом офицеров, пива выпьем — и кашлять не будешь.  Я, с кортиком, на белом коне, командую парадом! Я полковник! Я командую парадом! Я в звездах! Я на белом коне! Я полковник! Я командую парадом! 
Я командую парадом! Я в звездах!
 — Я зеленый слоник! Я веселый головастик! Я зеленый слоник! Я веселый головастик! Тииик!


 — Я стану полковником! Я стану полковником! Я полковник! Я стану полковником! Я стану полковником! Я полковник! Я стану полковником! Я стану полковником! Я стану полковником! Я полковник! Я полковник! Я стану полковником! Я стану полковником! Я полковник! Я ПОЛКОВНИК! Я ПОЛКОВНИК! Я ПОЛКОВНИК! Я ПОЛКОВНИК! Я ПОЛКОВНИК! Я ПОЛКОВНИК! Я ПОЛКОВНИК! Я ПОЛКОВНИК! Я ПОЛКОВНИК! Я ПОЛКОВНИК! Я ПОЛКОВНИК! Я ПОЛКОВНИК! Я ПОЛКОВНИК! Я СТАНУ ПОЛКОВНИКОМ! Я ПОЛКОВНИК! Я ПОЛКОВНИК! Я ПОЛКОВНИК! Я ПОЛКОВНИК! Я ПОЛКОВНИК! Я ПОЛКОВНИК! Я СТАНУ ПОЛКОВНИКОМ!