Так-так-так, мусорська держава, порох і вся та шобла у кабінетах - зрадники, мерзотники, вилупки..... Тільки не треба робити вигляд, ніби дізнались про це 9 травня 2017 року. Бо три роки у нас є причини для початку бунту, але немає початку. І чи буде він взагалі при такому комплексі жертви?
От нам, ніби подобається, коли нас пригнічують і нещадно пиз*ять. У головах людей закладена якась чудна теорія про те, що коли одних відлупцюють, або краще взагалі приб’ють, то на завтра повстане вся країна. (Ой, здається це спрацьовувало, що політики радо використовували).
Але ніхто не намагається тюкнути якогось мєнта, чи прокурора, чи суддю. Наш менталітет роками ліпили з пригнобленого кріпака, а не з козака-завойовника. Постійно чекати «останньої краплі», сподіваючись, що кожна сутичка, коли патріоту-кріпаку дубінкою череп пробиває стража ясновельможних, якраз і стане цією краплею.
Вчора був ще один… Не день боротьби. І не день реваншу. Ще одна «остання крапля», крапелька, краплиночка, коли ми дали себе відмудохкати мусорам, яких роками готують до безжалісного бою з активістом.
Цю ненависть до кріпаків виховують, повірте. І це буде окрема історія. Але вони нас зневажають через прошарок псевдоактиву, призначення якого саме і є нацьковування мєнтів на себе. Може ще хтось отримував по голові чи нирках через активістів, які настільки словесно-провакативно харкають своєю ненавистю до усього мусороподібного, проте зникають в момент, коли його патика летить у натовп з тих, хто взагалі того мєнта нещасного не чіпав? От є такі - спеціально навчені до того. Не знаю як їх посаду записують «розпалювач, роздразнював, збудник» чи що. Тому народ, гребти всіх під один гребінь – не можна. Ні нам, ні правоохоронцям. На майбутнє.
Проте, коли в тебе летить каменюка чи мєнтовський демократизатор важко визначити хто то був, а злість наповнює настільки, що духопелиш все, що трапляється на шляху. Вірю.
Так от. ОУН(м,б,к??) … ОУН Коханівського створила прецедент. З якого могло б щось початись. Згадайте Врадіївку. Згадайте Майдан. (Сумно, що я змогла згадати аж 2 події за 25 років правління системи). Аааа, ще «Україну без Кучми» можна. Коли українцям для масового повстання треба жертва. І чим більше жертв чи жорстокості до неї – тим більша ймовірність повстання.
Не кривляйтесь на цьому реченні, бо повірте, Банкова як приклад тому і підтвердження, що коли треба атакувати, то те чомусь людей не так притягує на бунт. І ні, питання не в тому, щоб давати себе бити щоразу, я пам’ятаю про Майдан і як відхоплювали мєнтяки. Я про початок. Про "повстати". Далі, ми якось втягуємось і з нас виростають звідкись оті найкращі риси героїзованих козаків.
Але повернемось в сьогодні, от цікаво, якби сьогодні якісь «молодики» побили депутатів там чи мєнтів, то їм провокаторам таким, допомогти добивати багацько би прийшло? Чи в різних населених пунктах на знак підтримки зробили би подібне з подібними? Ага, хіба в думках би одобрили і чекали анонсу, коли до «провокаторів» прийти на суд. Бо ж «нам все одно не перемогти», «ми не зможемо без провідника», «мені що найбільше треба»?
От прецедент тільки й створили. А це тільки один поштовх човна. Черговий. Ми теж в свій час допорошенківський робили отакі поштовхи-провокації, бо перевернути не в змозі, а пашатать і човник, і нерви ясновельможним – чому б і ні? Таке чудили, яке ніц не змінило б, навіть самі ставали оцими жертвами, яких і лупили, і в автозаках катали, і по райвідділках закривали. Ми були на те все готові, до речі, як і тодішні мєнти до свого зоряного часу. Мда, згадалось як одні чекали коли активістів всіх перевиєднати, а інші реально чекали поки яника може хоч випадково, як вінком, але приб’є веслом того човна. Тому ми і далі штовх-штовх… Проте човен не перевертався, а ми раз за разом сподівались на «останню» краплю. Тоді ненависті було ще дуже мало. А через вчорашнє, човен не перевернеться, бо розхитувачам не довіряють. Але то мабуть їх самих вина, як на мене.
Проте і через Музичка не об’єднались, і через Лісника не об’єднались… Бо система йшла навипередки. Зразу ж -масова істерія в ЗМІ і тотальна дискримінація особистості. І все. А поки ми встановлювали обставини, уже і запал весь потухав... Інколи Лізка, подруга, до цього часу жартує, що ходімте на якусь акцію, може як нас відлуплять, то Майдан почнеться? Це прямо порада до наступної псевдоопозиції, яка захоче робити свій Майдан, щоб дорватись до корита, коли робитиме підстави свої – обирайте ще більш беззахисних і безвинних, і бажано дівчат.. чи взагалі дітей, або якусь особистість, до якої кредит довіри народу великий. Страшно можете про мене подумати, але іноді я розмірковую над тим, кого можна було би відлупити, щоб через нього народ повстав….
Зрозумію тих, хто на цьому моменті посміхнувся, але це бляха взагалі не смішно. Ні фіга. Мало того, що ми не нападаємо і не мстимо, ми ще й чомусь не готуємось до нападу системи. Тим більше, коли ти рвеш на собі камуфляжку, що борешся проти системи. Чому ти не готовий, що вона тебе спробує стерти на своєму шляху?
Дислокація? (чи робив публічний штаб Бандера в центрі, наприклад того ж Києва? Відступні шляхи, засоби оборони? На всякий випадок. В країні ж війна як не як. Це ж не малолітки якісь, а добровольці, які пройшли не один вишкіл, а може навіть (не маю впевненості) бойові дії. Які до цього пройшли Майдан, а ще до цього були вуличними активістами. І що? Нічому не навчило?
Може я уже стала за стільки років в активізмі параноїком, але скрізь мені ввижаються якісь хитровиєднані схеми. Чи може я трохи чогось не розумію. Але для мене день вчорашній і те, що відбулось в столиці – прецедент, яким думали розхитати систему. Тільки хто із якого боку думав - не встановлено. І хай би це було так, аніж думати, що в черговий раз система нагнула кріпаків, а кріпаки проковтнули, не перетворившись в козаків-завойовників. Бо скільки ми наковтались!..Скільки проковтнули!... І ковтали ми точно не чудодійний еліксир...
А от за Дніпро і вправду образливо. І за побитих в Києві. Бо чиї б це не були сценарії, людей все одно шкода. Одні наївні. Одні гарячі. Одні змучені. Одні солідарні. Одні засліплені. Одні бунтуючі. Але ж всі - наші? І співчуваю, коли вони щиро і віддано стають цими «жертвами», яких ми повинні прийняти. І через яких могли би почати Революцію… Бо травми, зламані ребра, носи, забої ще заживуть, а морально довго не вкладатиметься в голову чому тебе так кинули… Бо що це було і для чого взагалі – теорій сотні, а правду знають тільки ті, які віддають накази. Ех… За прапор, який розгорнути не дали для «недопущення провокацій», особливо боляче. Це тільки початок того, як нам вказуватимуть місце в куточку «для недопущення». Україно-Україно…
Що ще. Наостанок. Поки не заснула, оце набираючи. Скажіть, обов’язково чекати 9 травня, щоб ловити сєпарів і комуняк по столиці? Обов’язково робити гучні заяви, робити пафосні заклики, фоткатись для не менш пафосних анонсів в соцмережах? Ну, добре, хоч ще не пишете, що з поліцаями Київ охоронятимете.
Щоб прибити якусь наволоч реклами не потрібно, ніби? Тим більше не маючи достатніх сил, щоб зробити це під наглядом системи. А то понаписували, назнімали – звичайно вас ряжені поліцаї там зустрінуть, а ЗМІ прийдуть висвітлити чергове ганебне фіаско. Чим більше звертається уваги на всяку мерзоту – тим більше значимості їй автоматично самододається. А потихому знайти?.. Після маршу. Чи вчора. Чи тиждень тому. Чи місяць тому. Так бажання зразу і відпаде швендяти по центру з сєпарськими лозунгами. І ветеранам би закоренілого для них свята не псували б. І іноземців тих не лякали б. (Тільки про ветеранів вже в наступному пості будемо гризтись, ок?)
А якщо побачите кому потрібен піар – то ласкаво просимо. Це всього лише чергові прізвища у бюлетенях на найближчих виборах. І їм повірте, не потрібно човен перевернути, а тільки його нахилити, щоб можна було самому в нього вмоститись.
Революцію зроблять принципові, але не політичноамбіційні… І повторюсь вкотре. Вона буде тихою. І з глушником.
Тільки в якому то році буде та остання крапля?
п.с. І так, моя сторінка = тільки мої роздуми. "Іди і зроби" - починайте вимагайте з тих, хто Вам обіцяв оце зробити, приймаючи вас у свої організації, рухи і партії.
