Генетичні раби
Вибачте що пишу це в Різдвяний час.
Але це час народження Правди.
Є страшний і правдивий анекдот.
Коли чоловік приїхав із відрядження і заситав свою дружині в постелі із великим амбалом. Той амбал взяв чоловіка за шкірку поставив в коридорі і намалюав крейдою коло навколо нього. І каже: «Поки я буду розважатися із твоєю жінкою, то ти стій в колі рівнесенько і не подумай вийти!»
Через пів години дружина в постелі чує радісний сміх свого «благовірного» : » Поки ви там розважаєтеся, я вже два рази ногою за коло заступив!»
Завжди було гидко слухати цей анекдот. Співчуваю тій жінці- у неї за чоловіка раб.
Який не має права на сім’ю, родину і дітей.
Помилка природи і генетичний виродок.
Ті, хто напали на Ларису Ніцой, за її оборону української мови і її відчайдушну реакцію на приниження в магазині, ті і є тим самим «благовірним» сцикуном.
Ну «ватним уззкоязичним» не дивно — бо це їх поставили на місце і примусили побачити себе в дзеркалі , із їхнім презирством і зневагою до українців. Але ви, українці, яких все життя принижують в Україні за мовною і національною ознакою! Ви щось вякаєте на Ларису?
Людину показово принизили, «вказали» їй на «місце біля параші», відмовилися обслуговувати в магазині українською мовою. Не зважаючи на чемні неодноразові прохання. Людина, яка зобов’язана на робочому місці спілкуватися державною українською мовою з українцями, зобов’язана її знати.
Вдома і в побуті — хоч на суахілі. Ніхто не забороняє. Російською? Дуже добре. Язик Пушкіна і мого улюбленого Пастернака.
Але на роботі, там де ти спілкуєшся з різними людьми — будь ласкав виконати закон про державну мову. Особливо, коли тебе про це просять . Не наказують.
І не треба розказувати про «русскоязичних бойцов АТО, коториє пролівалі свою кров.» Вони воювали точно не за «русскій мірь», в якому українці є другим сортом. За це якраз воює фуйло і сепарасти. За такі магазини, такі школи, такі міста і таке телебачення, де немає української мови.
А нас навпаки примушують спілкуватися чужою, недержавною мовою. І ще й зневажають при цьому.
І так роблять з вами усіма постійно. Весь час. Не помічаєте? Чи не хочете помічати?
«І так поймьотє!», «тень знай свойо мєсто!», «праклятий хвашист, бандєровєц, х@хол!».
Раб і сцикун стерпить, утреться , і схвально закиває,швиденько запопадливо перейде на російську мову, а ще посміється разом із «зєлєнскіми».
А людина не стерпить і дасть по писку рукавичкою, кине в морду гроші, викличе на дуель, або просто викине покидька на сходи.
.Ах які ми всі в білих рукавичках і платтях з кріноліном ! «Гроші в лице?! Фі, моветон!»
А вам чоботом в пику і кастетом по печінках! З вами не церемоняться і харкають вам в обличчя прилюдно.
І я харкну. Вам же не звикати?
Ви, ті хто показово «обурюються» вчинком людини, яка вже не може терпіти знущання і приниження !
Ви вже поставили себе на місце без’язиких баранів, яких ведуть на бойню.
З вами не панькаються, вас тупо іпуть(пардон за пряму мову) і просто вбивають. Зараз в прямому сенсі. Як Білозіра і козака з Луганщини.
Ви самі прирікаєте своїх дітей і онуків на рабське існування.
Ваші діти будуть рабами їхніх дітей!
Ви вже раби, бо в своїй(!!!) країні вибачаєтеся перед «бєлимі гаспадамі» і випрошуєте можливість іноді вимовити слово своєю мовою.
Ви не маєте права голосу, бо самі себе позбавляєте своїх прав.
Тому заткніться.
Я змалечку дивувався- чому це Мойсей аж 40 років водив свій народ по пустелі? Там же тої пустелі — за тиждень перейти можна. Ну за два.
Аж потім, подорослішавши, я зрозумів в чому справа. Мойсей дійсно був мудрою людино. За 40 років виросло нове покоління народу, як не знало як це бути рабом, як це гнути шию перед паном і приниженно терпіти знущання. А раби вимерли. І тоді з’явився непереможний Народ, який вистояв і здобув майбутнє для своїх дітей.
А раби можуть народжувати тільки рабів, які сцяться вийти з кола, коли гвалтують їхніх дружин,убивають їхніх дітей і принижують їхню мову і гідність.
І ви, раби, вимріть уже нарешті , і дайте жити моїм і вашим дітям в світі, в якому нас не будуть зневажати і тримати за худобу.
Кому не подобаються мої слова — «русскій мірь» чекає вас в Сибіру і в розстрільних ямах. Вам уже прямим текстом сказали що з вами буде.
А ви «моторолам» покивайте пальчиком і присядьте в кніксені. І віяльцем по писочку , по писочку…
Задовбали фарисеї і ментальні раби.
Через вас ми гибіємо в цьому світі і маємо війну і окупацію.
Через вас.
Змушений Пост Скриптум. І знову наголошую — мова в дописі не про «права русскоязичних», а про українське бидло, яке стало генетичним рабом і тягне до цієї ями інших.
Генетичний раб не хоче свободи. Він хоче жити в рабстві і мати своїх рабів.
iReader
|
'via Blog this'
