Twitter

четвер, 26 травня 2016 р.

Реванш кума Хуйла: як зробити бізнес на кістках людей країни, в якій наче хробак який пожирає нутрощі

Реванш Медведчука. Бізнес кума Путіна розцвів після євромайдан. розслідування

98879.jpg
«Їм хочеться воювати? Я воювати вмію », -  написав у себе на сторінці в Facebook Віктор Медведчук ще в грудні 2013 року.Такою була відповідь одного Володимира Путіна і прихильника дружби з Росією на витівки учасників «євромайдан».
Ті якраз приїхали до нього «в гості», спробували зламати паркан, і звинуватили його в причетності до звірств в центрі Києва. Тоді ще не було масових вбивств, але вже сотні людей постраждали від кийків «Беркута».
«Євромайдан» біля будинку Віктора Медведчука
Пізніше Медведчук таки довів: воювати він вміє. Тільки на чиєму боці? Кум президента країни-агресора, що окупувала Крим і частина Донбасу, фактично став спікером Кремля в Україні. Його заяви в точності повторюють основні посили Москви - потрібні поправки до Конституції, автономне від Києва самоврядування на землях, захоплених бойовиками «ДНР» і «ЛНР», і амністія для сепаратистів. Все це Медведчук регулярно озвучує у себе в Facebook, або на сайті свого політичного проекту «Український вибір». Останнє подібне заява була опублікована буквально на днях.
Крім цього Медведчук взяв на себе роль посередника між Києвом і ставлениками Кремля на Донбасі. Саме він вів переговори про обмін полоненими. І, судячи із заяв його соратників, бере участь в процесі по звільненню української льотчиці і народного депутата Надії Савченко. В одному зі звітів ОБСЄ Медведчук і зовсім  фігурує  як представник «ДНР» і «ЛНР».
Втім, екс-глава адміністрації Леоніда Кучми виявився досвідченим «воякою» не тільки в якості парламентера. Дружба з Кремлем і тісні зв'язки з місцевими бойовиками дозволили оточення політика серйозно зміцнити свій бізнес після Майдану. По суті, близькі до Віктора Медведчука люди отримали серйозний вплив на енергетичну безпеку України. Вони займаються поставками дефіцитного вугілля на українські електростанції з окупованих територій. А скоро візьмуть під контроль і частина ринку нафтопродуктів.
Тим часом сам Віктор Медведчук потихеньку облаштовується в Криму.
Махінації з вугіллям
Окупація частини Луганської та Донецької областей коштувала Україні втрати більшої частини вугільної промисловості. У листопаді 2015 року прем'єр-міністр Арсеній Яценюк заявив: з 90 шахт Донбасу Київ втратив контроль над 65-ю.Україна вперше довелося вирішувати проблему дефіциту палива для електростанцій. Адже під контролем бойовиків залишилися всі великі виробники антрациту - основного палива для виробників електроенергії.
Справитися з нестачею вугілля вирішили за рахунок імпорту - в основному з Росії і ПАР. У бойовиків «ДНР» і «ЛНР» «чорне золото» пообіцяли не купувати.Однак пізніше з'ясувалося: вугілля у терористів Київ все-таки купує. За інформацією народного депутата і члена паливного комітату Верховної Ради Вікторії Войціцький, більше 20 компаній поставляють паливо з окупованої території на теплоелектростанції державної «Центренерго», найбільшого виробника електроенергії з вугілля в країні.
Медведчук-Victor-Centrenergo1
У «Центрнерго» інформацію про те, що компанія використовує вугілля з окупованих територій, підтверджують. Але питання, пов'язані з постачальниками палива через лінії фронту, не коментують. Однак розслідування «Української правди» показало, що серед постачальників вугілля, що видобувається на території, контрольованій бойовиками, є якась Arida Global Limited.Бенефіціаром компанії значиться Микита Поз. У ЗМІ він встиг засвітитися в якості власника частки в «Консул-Україна», компанії, яка займається готельним бізнесом. «Консул» також відома тим, що орендувала ділянку в санаторії ім Боброва в Криму під будівництво дачі для Віктора Медведчука.
Контракт на поставку вугілля «Центренерго»
Медведчук-Victor-Centrenergo2
Також в компанії Поза - «Прайвет Канселер» - працював депутат від «Опозиційного боки» Тарас Козак, якого ЗМІ називають соратником Медведчука.За інформацією ЗМІ, Козак також веде переговори від імені Arida Global.
Вихід на паливний ринок
Фігурує Arida Global не тільки в махінаціях з вугіллям. Компанія, близька до Медведчука, також має відношення до угоди купівлі-продажу мережі заправок в Україні, які поки належать «Роснефти». АЗС в основному працюють під брендом попереднього власника - ТНК. У січні 2016 року маловідома швейцарська Glusco Energy SA подала заявку в АМКУ на покупку цих станцій.
Glusco Energy не має прямих зв'язків з українським бізнесом. Однак, за даними «Ліги», серед фірм, на рахунках яких осідає весь прибуток швейцарців, є вже знайома нам Arida Global.
У мережу ТНК і споріднених брендів (Formula, Золотий Гепард і Smile) в Україні входить понад 170 заправок і близько десятка нафтобаз. Це одна з найбільш розвинених паливних «сіток» в нашій країні.
До того ж людей, близьких до Медведчука, називають новими власниками нафтопроводу «ПрикарпатЗахідТранс». До 2014 року Росія поставляла по ньому в Україну близько 1 млн тонн дизельного палива. Це майже чверть українського ринку. Приблизно стільки ж йшло транзитом до Угорщини.
Земля в Криму
Статус парламентера і близькі стосунки з Путіним дозволяють Медведчуку комфортно себе почувати і в окупованому Криму. Прокремлівський політик володіє земельною ділянкою на кордоні Алупки і Сімеїзу.
Офіційно земля оформлена на «Спорт-тур». Фірма належить інвесткомпанії «Терра-інвест», в співвласників якої значиться Олександр Валерійович Мошинський, адвокат, що представляє в судах інтереси Медведчука.
Сам Медведчук ще до війни з Росією підтверджував, що має відношення до «Спорт-тур». З червня 2009 р лідер «Українського вибору» числиться засновником, учасником і безпосереднім власником компанії, яка, в свою чергу, з березня 2012 року є опосередкованим власником «Спорт-туру».

Залиште свій коментар: Медведчук


Медведчук (мертв’янчук) - зрадник нації!

Генеральна прокуратура почала розслідувати можливу причетність колишнього глави Адміністрації Президента, представника України в підгрупі з гуманітарних питань тристоронньої контактної групи по врегулюванню конфлікту на Донбасі Віктора Медведчука до державної зради, сепаратизму і фінансуванню тероризму.
Про це повідомляє  Цензор.НЕТ  з посиланням на  Українські Новини.
Зазначено, що на підставі рішення Печерського районного суду Києва від 22 квітня Генеральною прокуратурою за зверненням депутата Верховної Ради Андрія Левуса ( "Народний фронт") розпочато кримінальне провадження. До Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про вчинення кримінальних злочинів, передбачених ч. 3 ст. 109 (дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади), ч.1 ст.111 (державна зрада), ч.1 ст.258-5 (фінансування тероризму) Кримінального кодексу. Проведення подальшого досудового розслідування доручено слідчим Головного слідчого управління Служби безпеки України. Джерело в Генпрокуратурі уточнив Українським Новинам, що мова йде про колишнього голову Адміністрації Президента Віктора Медведчука.

100818.jpg

середа, 25 травня 2016 р.

Спроба демонстративно прорвати міжнародні фінансові санкції зірвалася, повноцінного виходу Росії на міжнародний ринок капіталу не відбулося, вважає Андрій Гурков.

Спроба демонстративно прорвати міжнародні фінансові санкції зірвалася, повноцінного виходу Росії на міжнародний ринок капіталу не відбулося, вважає Андрій Гурков.
Розміщення нового випуску російських єврооблігацій, про який в цьому році було стільки розмов в Москві, нарешті відбулося. Офіційний підсумок: 10-літніх паперів під 4,75 відсотка річних продали на 1,75 мільярда доларів, хоча планували на 3 мільярди. Однак міністерство фінансів Росії запевняє, що до кінця року ще можна виконати план, розмістивши бонди на решту 1,25 мільярда. Що це - успіх або невдача, прорив чи провал?
В умовах різкого скорочення валютних надходжень Росії знадобляться будь-які гроші. Хоча для такої величезної країни з її нинішніми проблемами сума в 1,75 мільярда доларів - дуже скромна, якщо не сказати символічна. А 4,75 відсотка, які російському уряду доведеться щорічно платити інвесторам, це досить дорого в нинішніх умовах вкрай низьких ставок на світовому ринку. Покупці німецьких десятирічних держоблігацій задовольняються, наприклад, прибутковістю в 0,15 відсотка.
Організувати розміщення не захотіли навіть китайці
Однак зовсім не гроші грають в цій історії головну роль. Росія з 2013 року не займалася зовнішніми запозиченнями. Інакше кажучи, уряд РФ перестало користуватися цим інструментом фінансування через анексії Криму на початку 2014 року і наступних потім міжнародних санкцій. І ось тепер Москва вирішила протестувати можливості повернення на світовий ринок капіталу.
Два місяці тому в коментарі  «Спецоперація під назвою євробонди»  вже йшлося про те, що головна мета нинішнього розміщення - не економічна, а політична: «Це розвідка боєм, в ході якої належить з'ясувати, якою мірою можна внести розкол в західне банківське співтовариство і використовувати його для чинення тиску на Брюссель і Вашингтон ».
Саме з цією метою запрошення до участі в розміщенні російських держоблігацій було розіслано понад двадцяти іноземним банкам, головним чином європейським і американським - великий розмах. У ЗМІ в якийсь момент навіть називалися окремі західні фінансові інститути, які нібито готові, незважаючи на попередження властей ЄС і США, взяти участь в цьому прибутковому бізнесі. Але немає, зарубіжні банки побоюються мати справу з Росією. В кінцевому рахунку за організацію розміщення не захотіли братися навіть друзі - китайці!
Дату розміщення тримали в найсуворішому секреті
В результаті його здійснив один-єдиний фінансовий інститут - контрольований російською державою ВТБ. А обслуговувати куплені папери будуть в російському Національному розрахунковому депозитарії, оскільки залучити міжнародні клірингові системи теж не вдалося. Дана обставина кардинально знизило привабливість цих облігацій для іноземних інвесторів.
Проте 70 відсотків розміщених паперів, згідно знову-таки офіційними даними, все-таки придбали іноземні інвестори. Тут, правда, важливо простежити, як виникла ця цифра. Зазвичай розміщення боргових зобов'язань країни, давно не виходила на міжнародний ринок, передує серія презентацій в провідних фінансових центрах світу (road show), в ході яких міжнародних інвесторів знайомлять з майбутньою емісією. Нічого подібного в даному випадку не було.
Більш того, буквально до останньої хвилини трималася в секреті дата розміщення, що надзвичайно дивно. Ще в п'ятницю, 20 травня, глава ВТБ Андрій Костін мовчав, як партизан, а вже в понеділок, 23 травня, несподівано (абсолютно в стилі спецоперації) розміщення раптом почалося.
Зниження обсягу емісії забезпечило потрібний відсоток
До кінця того ж дня попит на російські євробонди, згідно інформаційним витокам, перевищив пропозицію мало не в два рази, але книгу заявок закривати не стали. Мабуть, тому, що їх подавали в основному володіють надлишками валюти російські банки, а потрібні були іноземці.
В результаті розміщення у вівторок продовжилося: згідно все тим же інформаційним витокам, чекали, що підтягнуться азіатські інвестори. Однак за підсумками дня Мінфін РФ повідомив, що найбільше паперів купили британські інвестори. Надії на Китай і тут зазнали краху, основним ринком збуту в черговий раз виявилася Європа.
Втім, покупцями євробондів з британської пропискою частково цілком могли стати і терміново мобілізовані дочірні фірми російських компаній, широко представлені в Лондоні. Подібним підозрами вельми сприяє інформаційний туман навколо розміщення. Він посилив враження, що ми маємо справу не з прозорим фінансовим заходом, а з напівтаємної політико-пропагандистської спецоперацією. Її кульмінацією стало зниження обсягу емісії з 3 до 1,75 мільярдів доларів тільки для того, щоб мати можливість оголосити основними покупцями іноземців.
Все це можна трактувати і як частковий провал, і як частковий успіх. Спроба залучити до розміщення російських суверенних бондів іноземні банки і тим самим демонстративно прорвати міжнародні фінансові санкції зірвалася. Але розміщення все ж відбулося. Основний інтерес проявили російські інвестори, але певне число іноземців теж захотів вкластися під дуже привабливі 4,75 відсотка.
Повноцінним поверненням Росії на міжнародний ринок капіталу це ніяк не назвеш, але пропагандистський ефект в якійсь мірі досягнуто. Однак цілком очевидно: на реально великі зовнішні запозичення за прийнятною ціною Росія, навіть в разі гострої необхідності, зараз розраховувати не може.
Автор: Андрій Гурков, економічний оглядач DW