Шарійці знов займаються хуйнею. Гортайте далі

Відео - Google Фото

Відео - Google Фото

News. Life. Week. 25-01-2020 Quick Review. World, Ukraine.

News. Life. Week. 25-01-2020 Quick Review. World, Ukraine.

Поширене питання № 359. Що таке соціальний капітал і навіщо він потрібен?

Social Capital показано для всіх особистих журналів та спільнот, які увімкнули рейтинги на вкладці "Конфіденційність" на сторінці "Налаштування облікового запису" та є користувачами кириличної служби .

Соціальний капітал - це показник, який відображає вплив конкретного користувача чи спільноти на LiveJournal.

Соціальний капітал покликаний визначити, наскільки активним та впливовим є користувач чи спільнота. Соціальний капітал кожного облікового запису базується на багатьох різних критеріях, включаючи кількість користувачів, які додали журнал чи спільноту до свого списку друзів, та різні інші види діяльності на сайті: скільки років та активних облікових записів, чи залишають вони коментарі в інших журнали та спільноти, як часто вони входять у систему та багато інших чинників, що відрізняють реальних користувачів від бот-акаунтів.

Соціальний капітал розраховується для всіх користувачів ЖЖ, за винятком порожніх чи неактивних журналів та підозрюваних бот-акаунтів; вони не включаються до розрахунків соціального капіталу і не підвищують рейтинг жодного користувача чи спільноти.

Соціальний капітал використовується для розрахунку функції рейтингу для журналів та громад

Франция показывает мускулы

Франция поигрывает мускулами своего единственного авианосца перед Турцией

Как известно, на этой неделе, во вторник, французский порт в Тулоне покинул атомный авианосец Charles de Gaulle. Президент Франции Эммануэль Макрон по этому поводу сразу же сделал неоднозначное заявление, а именно - французский авианосец будет необходим там для “поддержки французских операций”.

Что именно подразумевал президент Франции под фразой “для поддержки французских операций”, можно долго обговаривать и строить теории, но то, что Турция на это очень быстро отреагировала, согласовав учения в Средиземном море с Алжиром, Тунисом и Италией – это факт.

В свою очередь, нахождение французского авианосца в Средиземном море, запланированное до февраля, а так же совместные учения с ВМС Греции в районе острова Крит, уж точно спокойствия в регион не добавят. Но, возможно позволят избежать серьезного обострения на ливийском плацдарме.

Ведь, как бы это банально не выглядело, но, что Турция, что Франция, свои учения и походы осуществляют вместе с партнерами по коалиции, поддерживающей разные стороны в ливийском противостоянии. Например, Греция, с флотом которой запланированы учения, вместе с Францией поддерживает ЛНА и Халифу Хафтара. В свою очередь Алжир, Тунис и Италия, входит вместе с Турцией в коалицию поддерживающую ПНС и Фаиза Сарраджа.

Очевидная игра мускулами тогда, когда желательно было бы сохранять спокойствие. Тем более что Турция уже давно позиционирует себя не как страна, которая приемлет диалог сопровождающийся угрозами.

Между тем, авианосно-ударная группа Charles de Gaulle (с 18 истребителями Dassault Rafale M и двумя самолетами ДРЛОиУ Grumman E-2C Hawkeye в составе авиакрыла) включает, помимо самого атомного авианосца, фрегат типа FREMM D654 Auvergne, фрегат типа Horizon D621 Chevalier Paul , АПЛ и комплексное судно снабжения А608 Var.

Вряд ли эта группа позволит перекрыть доступ к Триполи турецкому флоту, если в этом будет необходимость, но выбранный Парижем путь, явно не сыграет ему на пользу в этой партии.

https://odessa.dozor.ua/columns/1533/1217327

Один вопрос и один ответ - Независимые новости Украины без цензуры - Незалежні новини дня на VDome.UA

От

vdome.ua

telegra.ph

2 min

Посмотреть оригинал

Один вопрос и один ответ. Для того, чтобы расплавить мозги этого достаточно. Сочувствую Швабу.

Текст – слово в слово. Мала час та натхнення.
Итак, поехали!

— Моє питання – які додаткові реформи важливі для вас у ближчому майбутньому?
— А… дякую за запитання. А… чесно кажучі, ви знаєте, я, а… працюю на посаді президента України, а… двісті сорок вісім днів. Ви розумієте яка це складна професія, тому що я точно знаю скільки днів я працюю. І десь біля ста п’ядитесяти днів працює наш новий парламент, починаючи з вересня. А… і ви знаєте, в середньому за цей час за чотири місяці, п’ять місяців десь так, а… ми прийняли новим нашим парламентом, Верховною Радою України, ми прийняли а… таку кількість а… законів важливих, дуже важливих, яких не можна було прийняти по різним причинам, справа не в президенстві, по різним причинам за багато років, які поліпшують а… дійсно бізнес клімат для України. Ми реформували, незважаючи не на́що, а… незва… ми реформували а… все, ми почали с… ви знаєте у нас дуже складна ситуація земельної реформи, але ми вже проголосували цю реформу мараторія землі, з продажу землі у першому читанні, це одна з найскладніших реформ для сучасної України. Ми а… проголосували концесії проголосували у нас зараз дійсно знаєте я можу дуже довго говорити про закони, які ми проголосували і попереду їх дійсно дуже бага-багато, дерегуляція, а… і… все це дуже важливі закони для кожного українця і ви знаєте я вам сказав про кількість днів скільки ми працюємо в середньому десь щодня, щодня наш працюючий новий парламент прийняв приймав один закон. А… це не про кількість законів, це про кількість викликів. І коли я вам сказав наприклад, що ми прийма… а… прийняли закон а… проголосували закон про концесію, це не проте щоби сказати – ми приймали, ми працювали і ось вам будь ласка, ні, у нас вже проходять конкурси, буде концесія, концесія портів, ми за ти, не через роки, а найближчі тижні ми будем знати хто переміг конкурси і до нас будуть заходити західні інвестори. Ми робимо а… великі зміни в правоохороній системі, ви знаєте а… що у нас була велика теж складна реформа перезапуск генеральної прокуратури ми теж проголосували і вже перезапустили. Готуємось до перезапуску служби безпеки України, ми запустити антікорупційний суд, починаючи з вересня він працює, наближаємось до а… запуску бюро фінансових розслідувань, тобто амбітні плани а… ми ставимо для себе задачі щоб щодня ти повертався додому і знав що ти не просто так працював президентом тому що, ще раз хочу сказати – я президент двісті сорок вісім днів і всі ці дні я працюю на державу Україну, і всі ці дні я дуже мало часу витратив на свою сім’ю тому щодня на посту президента я маю давати якихось важливий результат для країни, щоби хоча б це пояснити своїм дітям чому я не вдома..
Victoria Maximenko

‏Source vdome.ua

Сделано ботом @chotamreaderbot

Blackwater Security Contractor Found Guilty, Again, in Deadly 2007 Iraq Shooting

By

 

Eileen Sullivan

nytimes.com

4 min

View Original

Nicholas A. Slatten, a former Blackwater security contractor, was convicted of first-degree murder — a charge that carries a mandatory life sentence.

WASHINGTON — A federal jury on Wednesday found a former Blackwater security contractor, Nicholas A. Slatten, guilty in the deadly 2007 shooting of dozens of unarmed Iraqis in Nisour Square in Baghdad, long considered one of the lowest points of the Iraq war and an indelible symbol of America’s protracted and unpopular involvement.

The verdict was the second time a federal jury had found Mr. Slatten, a former sniper, guilty in the high-profile episode that outraged Americans over what many saw as a military mission with no clear strategy.

For a decade, the case against Mr. Slatten and several other contractors has been winding its way through the federal justice system, drawn out across three administrations as American officials sought to make good on their promise to Iraqis that they would bring the men responsible for the killings to justice.

After the shooting, the United States implored its Iraqi allies to trust the American justice system, which, over 10 years, has delivered guilty verdicts, retracted them — and on Wednesday delivered one again.

Mr. Slatten and three other Blackwater Worldwide contractors had been found guilty of murder in 2014 and faced lengthy prison sentences. But last year, a federal appeals court threw out the verdicts for three of the contractors and ordered a retrial for Mr. Slatten. That retrial resulted in a hung jury after 16 days of deliberation this year, and Judge Royce C. Lamberth of the Federal District Court for the District of Columbia declared a mistrial.

On Wednesday morning, a jury found Mr. Slatten, 35, guilty of first-degree murder — a charge that carries a mandatory life sentence — for his role in killing one of 14 unarmed Iraqi civilians in the Sept. 16, 2007, shooting. Ten women, two men and two children were killed in the shooting, and 18 others were injured, according to the United States attorney’s office for the District of Columbia. A sentencing date has not been set.

Prosecutors said Mr. Slatten was the first to fire gunshots, unprovoked, into the busy square. He was part of a convoy of 19 contractors in four armored trucks.

Senator Patrick J. Leahy, a Vermont Democrat who has closely followed the case and was critical of the Bush administration’s early responses to the shooting, applauded the Justice Department’s pursuit of the case.

“It’s critical that Americans working on behalf of the U.S. government are held accountable in our courts for crimes they commit abroad,” Mr. Leahy said. “These cases are especially difficult to pursue given jurisdictional shortcomings in our laws, as well as the location of the crime and witnesses.”

In the first trial, Mr. Slatten was convicted of murder and sentenced to life in prison. Three other Blackwater contractors, Dustin L. Heard, Evan S. Liberty and Paul A. Slough, were convicted of voluntary manslaughter and using a machine gun to carry out a violent crime. Because of mandatory sentencing guidelines for machine-gun crimes, they were given 30 years in prison. A fifth contractor, Jeremy Ridgeway, had pleaded guilty to manslaughter before the 2014 trial and cooperated with prosecutors.

Defense lawyers said the contractors were part of a convoy that came under insurgent fire, a claim that prosecutors and witnesses disputed. The machine-gun charges were considered controversial, even within the Justice Department, because the law was created during the crack-cocaine epidemic in an effort to stem the use of military-grade automatic weapons. In addition, automatic weapons are standard among military and security personnel in conflict zones.

In 2017, a federal appeals court ruled that the machine-gun charges and subsequent sentences were “grossly disproportionate to their culpability for using government-issued weapons in a war zone.”

The Nisour Square shooting forced the United States government to reconsider its reliance on contractors in war zones. At the time of the shooting, Blackwater was among the most powerful American security contractors working in war zones in Iraq and Afghanistan. The company, which in 2009 changed its name to Xe Services, won more than $1 billion in contracts and provided security services to American diplomats abroad.

Since the shooting, security contractors have said they have focused on making sure their guards are properly trained. But the government continues to rely heavily on private contractors in its overseas missions.

Blackwater’s founder, Erik D. Prince, sold the company in 2010, but has remained in the private security contractor business. Mr. Prince has advised the Trump administration and argued it should use more private contractors in Afghanistan.

Mr. Prince, a former member of the Navy SEALs, presented a plan to American and Afghan officials to use contractors to deliver a military withdrawal from Afghanistan, a potentially appealing objective for President Trump and other Americans who long ago grew weary of the United States’ involvement, which began in 2001.

© 2020 The New York Times Company.

The content you have chosen to save (which may include videos, articles, images and other copyrighted materials) is intended for your personal, noncommercial use. Such content is owned or controlled by The New York Times Company or the party credited as the content provider. Please refer to nytimes.com and the Terms of Service available on its website for information and restrictions related to the content.

Я ж кажу: Інтернет - це єдине, що вони поки що не

Країна в смартфоні зламалась

Jan. 20th, 2020

ibigdan 20 января, 20:00

Я ж кажу: Інтернет - це єдине, що вони поки що не контролюють і де кожен день втрачають рейтинг. Тому й приймають закони, щоб знищити оппозицію.А коменти закрили не через "ботів", а через те що живі люди, і навіть ті хто за Зеленського голосував, третій день перетворюють Вову на їжачка утиканого хуями замість голок - за "призов з 18 років", за зарплати чиновників і в той же час за затримку зарплат бюджетникам, за піар на крові і все інше.

"Заразный" фильм. Почему власти Китая боятся Майдана

By

 

dsnews.ua

3 min

View Original

Власти Гонконга люто ненавидят фильм Евгения Афинеевского  "Зима в огне: Борьба Украины за свободу", потому что его смотрят и им вдохновляются протестующие.

Протесты в Гонконге, начавшиеся 9 июня, и с тех пор то стихающие, то вновь разгорающиеся с циклом примерно в месяц, стали уже привычной деталью в жизни последнего "вольного города Китая", из которого все еще "выдачи нет".  Собственно, и причиной протестов стала попытка принять закон, допускающий выдачу подозреваемых в материковый Китай, что до сих пор было невозможно.

С одной стороны, даже если этот закон, принятый в первом чтении и под давлением протестов, уже "отложенный на неопределенный срок", то есть готовый к принятию во втором чтении и к вступлению в силу в любой удобный для властей момент,  все-таки удастся похоронить окончательно, чего протестующие и добиваются, это будет означать только отсрочку.  В 2047 г. свободный Гонконг умрет, став частью Китая. С другой - 28 лет свободы, пусть и ограниченной постепенным сползанием в Пекин - это тоже немало и за них стоит сражаться.

В определенном смысле переходной период стал гуманным шагом Пекина, продиктованным, впрочем, сугубым прагматизмом. Населению крупнейшего финансового центра Юго-Восточной Азии дали время для постепенной адаптации к новым реалиям, в рамках концепции "одна страна, две системы". Формально -  с высокой степенью автономии, со своей валютой и внутренними законами. Фактически - на "тающей льдине", когда пекинский дракон неспешно, но очень последовательно откусывает по куску от гонконгских свобод.  Можно сказать, что гонконгцев стали варить в кастрюле с медленным нагревом воды, что хотя и приводит к тому же результату как и погружение в кипяток, но доставляет отвариваемым меньший дискомфорт и, следовательно, не нарушает привычного ритма работы финансовых учреждений.  Однако гонконгцы, по крайней мере часть из них, почувствовали неладное, а при попытке откусить очередной кусок их свобод уперлись, и вышли протестовать.

Ситуация сразу зашла в тупик. Власть, подпираемая смотрящими от Пекина, не может отступить, а протестующие, пытаясь сохранить оставшиеся годы свободы, отступать  не желают. Ни одна из сторон не может и дожать другую. Упорство гонконгских властей подпирает махина материкового Китая, но страх повредить работе банков и биржи Гонконга, которые очень нужны Поднебесной как инвестиционный буфер между ним и Западом, удерживает Пекин от резких шагов и категоричных указаний.

Тем не менее градус противостояния накаляется. Протестующие выступают уже не только против конкретного закона, но и против сворачивания демократии в Гонконге. Полиция все чаще применяет слезоточивый газ, резиновые пули, водометы и дубинки. Демонстранты отвечают файерами и бутылками с зажигательной смесью.

В целом ситуация перешла в борьбу на измор, когда обе стороны все больше рассчитывают на усталость друг друга.  И гонконгцы, стараясь держать протест, несмотря на нарастающее полицейское давление,  вдохновляются примером Майдана, как примером протеста, который пошел до конца, невзирая на любые риски и тоже, казалось бы, в безнадежной ситуации, когда сила власти многократно превосходила силы восставших.  

В свою очередь, власти Гонконга и Китая ненавидят Майдан, всеми способами перекрывают доступ к информации о нем и пытаются препятствовать публичным показам фильма Афинеевского. Тем не менее вопреки запрету властей, показы идут: только за вечер 29 августа фильм показали сразу в 40 местах, а всего он уже демонстрировался более чем в 100 точках Гонконга, иногда по много раз. Масштабно? Да, это же Гонконг!

Фильм обнаружил и общность идеологии протеста, и общность методов, какими диктаторские режимы противодействуют им. "Титушки" - неофициальные военизированные формирования, тайно финансируемые властями и не связанные никакими законными ограничениями, как оказалось, не только украинское, но и китайское явление.

В ответ на показы фильма трое их организаторов уже арестованы, а в Китае, наряду с осуждением демонстрантов, которые пекинская пропаганда называет "граничащими с терроризмом",  развернулась и широкая антиукраинская кампанию, которую подхватили и местные русские. В свою очередь, Евгений Афинеевский,  режиссер и продюсер фильма "Зима в огне" выступил с открытым письмом, обращенным к населению Гонконга, в котором выразил поддержку их борьбе, призвав гонконгцев оставаться сильными и объединенными. "Я бы хотел, чтобы все вы видели, что эта надежда (на торжество демократии. - Прим. "ДС") действительно лежит в руках сегодняшних молодых поколений, даже если ценой этой свободы являются их жизни".

Несомненно, Майдан-2014 стал высшей точкой гражданской активности, которой достигла постсоветская Украины. Его пример будет вдохновлять еще многие поколения борцов за демократию во многих странах - и этого у нас уже не отберет никто, несмотря даже на то, что сегодня политическая погода в Украине стала быстро меняться. Но даже сейчас, когда  все явственнее маячат контуры нового тоталитаризма, Майдан дает нам надежду: если мы смогли тогда, сможем и снова.

Плановий анабіоз Т-14 «армату»

Плановий анабіоз Т-14 «армату»

[Переслати від Інформаційний навігатор]

Минулого тижня, 15 січня, глава «Ростех» Сергій Чемезов, відповідаючи на питання російських ЗМІ, заявив, що поставки новітніх російських танків Т-14 «армату» у війська не почалися. І подібного роду заяву поставило в глухий кут багатьох не тільки російських, але і західних експертів, адже ще в лютому минулого року повідомлялося про постачання партії з 12 танків у війська, а в листопаді 2019 року Сергій Чемезов інформацію про дану постачання зайвий раз озвучив.

Відразу ж після того, як стало відомо, що протягом всього 2019 року в війська так і не почалися поставки танків Т-14, і, судячи з сухим, але не оптимістичним коментарів Чемезова, не передбачаються найближчим часом, стали виникати версії про те , що могло викликати черговий зрив термінів.

Зокрема, американське видання The Diplomat висунуло версію про серйозні проблеми у танка з силовою установкою, трансмісією і прицільним комплексом, що впливає на поставки. Поряд з цією версією виникла і що стосується неготовність виробничих потужностей.

Як би там не було, що одна, що інша версія в однаковій мірі підривають не тільки віру в поставку російської армії до початку 2022 року 132 одиниць Т-14 і Т-15, але і в цілому в життєздатність даного проекту. Хоча, якщо вже на чистоту, нинішні перипетії з Т-14 особисто мною були не просто очікувані і прогнозовані, а й більш детально розкладені по поличках.

Зрозуміло, американські аналітики з The Diplomat частково мають рацію, що причина затримки з Т-14 - це "сирість" даного танка. Він і справді демонструє не найвидатнішу надійність, як силової установки, так і трансмісії. В рівній мірі мають рацію і ті, хто вважають причиною зриву анонсованої поставки неготовність виробничих потужностей. Але є в цій історії і інший підводний камінь.

Так, в матеріалі «Ефемерна серійність" Арматі "я, розглядаючи притягнуте за вуха поняття серійного виробництва Т-14" Армата "в кількості 12 танків на рік, відзначав, що одним з факторів таких незначних поставок у війська може бути, в тому числі, і не пристосованість військових частин до їх розміщення. Йдеться про невідповідність Т-14 і танкових боксів.

Як відомо, Т-14 значно більше Т-72 і його глибокої модернізації Т-90. Довжина корпусу "Арматі" майже 11 метрів, без урахування довжини стовбура, в той час як Т-72 - 6,6 метра, а Т-90 - 6,8 метрів.

Крім габаритів, Т-14 доставляє проблеми інтенсивним викидом газів і обслуговуванням двигуна за допомогою виключно спеціального обладнання і тільки поза боксом. Наприклад, чистка форсунок здійснюється лише за допомогою БРЕМ.

Тоді я робив досить простий висновок із ситуації з немічної серійністю Т-14, а саме - "Армата" це не тільки дорогий танк, бойові характеристики якого поки що не підтверджені, але і вимагає переоснащення боксів і забезпечення В / Ч додатковими БРЕМ і МТО, що є для РФ головним болем, що вимагає як часу, так і грошей на її рішення.

І, схоже, з урахуванням економічної ситуації в країні і свідомо сумнівним ККД від самого танка, його вирішили і зовсім занурити в анабіоз, відкладаючи поставки вправо.

В даному контексті навіть якось вже зовсім негарно згадувати заяву генерального директора науково-виробничої корпорації "Уралвагонзавод" Олега Сіенко про те, що до 2020 року в ВС РФ можуть поставити 2300 одиниць Т-14. Негарно, бо смішно.

https://sprotyv.info/analitica/planovyj-anabioz-t-14-armata

😔😡😡 "... Парад імітаторів

На фото: Ні, це не Бориспіль. Це Схіпхол, Нідерланди



Сьогодні відбулася подія, яке ще раз показує суть нинішньої влади. В аеропорту Бориспіль було влаштовано траурне шоу «зустріч останків збитого літака». При цьому, як пишуть численні очевидці, там наглухо перекрили рух і тисячі пасажирів просто були в паніці від такого розкладу, але справа не в цьому.

Шоу треба було робити, оскільки вся ця публіка, котра зображала траурні маски, забрехалась і облажалася саме в цій ситуації. Якби лідери іноземних держав не підняли шум, то наш екіпаж ще й крайнім би опинився в цій історії. Все йшло саме до такого розкладу. На них вже готові були повісити катастрофу, списавши акт державного тероризму.

Але потім довелося відпрацьовувати назад всім і навіть Пристайко, щодо якої тепер немає впевненості, чий він міністр закордонних справ більше - Ірану або РФ, але те, що не Україна - ясно вже давно. Просто несподівано було те завзяття, з яким він намагався відмазати саме Іран.

Але і всі інші, включаючи янелоха, який не очікував подляни від американського президента, канадського прем'єра та інших великокаліберних діячів, і коли ті прямо сказали: «Іранці збили!» Продемонстрував першу і найціннішу реакцію «Які ваші докази?»

Перша особа будь-якої іншої країни вже кинулося б в бійку за своїх громадян, а тут склалося враження, що його хтось злякав або збив з іншого сценарію, напевно - написаного тамбовський товаришем, який отримав позачергові спеціальні звання на батьківщині.

Потім вже довелося якось ніяково відгортати назад і головне, так нічого і не сказати з приводу власної ж фрази про докази. Так ти їх отримав або просто передумав, без доказів? Якщо отримав, то від кого і які? Адже городити з цього таємницю вже немає сенсу, оскільки іранці вже самі зізналися.

Загалом, ось це ганебне перевзування всієї піни зелені відбулося публічно і тут вже ніяк не звалилася на «папередніков», оскільки здобулі самостійно і облажались - теж голосно і самостійно, тому шоу треба було зобразити і воно було скопіювати з того, як останки своїх громадян приймали Нідерланди.

https://www.youtube.com/watch?v=LNfIgic_RBM

Таким чином, відвертий завал треба було терміново загладжувати. Але у всьому цьому цікаво ось що. Якщо взяти кількість загиблих від рук російських терористів військових вже за час його правління, то цифра вийде куди більше 11 чоловік і щось ні разу ця публіка не була помічена в тому, щоб ось так зустрічати їх останки і хоча б якось проімітувати траур і скорбота, приспущений прапор, скасований квартал або навколо ржач.

Тут вони відверто плюють тому, що це не їхня армія і б'ється не за їх землю. Правда і ці одинадцять загиблих мало чим відрізняються від військових, але там треба було приховати лажу. Ось її і приховали таким чином. "

Сьогодні відбулася подія, яке ще раз показує суть нинішньої влади. В аеропорту Бориспіль було влаштовано траурне шоу «зустріч останків збитого літака». ...

Китай убивает русское население. В прямом смысле этого слова!!!

Росія готується до великої війни.

Мене мало цікавить відставка уряду держави-агресора. Мало цікавить хто буде прем‘єр-міністром чи навіть президентом в Кремлі. Факт залишається один - Росія готується до великої війни проти України та інших цивілізованих держав. Головна мета - контроль над Україною: військовий, інформаційний, політичний.

Зміни до Конституції, що ініціює Путін свідчать, що Росія готує свою законодавчу базу під воєнні рейки, під окупацію інших держав, під знищення всіх хто стане на їхньому шляху. Що таке «пріоритет Конституції РФ над Міжнародним правом»? Це індульгенція від відповідальності за злочини проти людства.

В наступному році РФ завершить переоснащення армії та переформування збройних сил. Політично го ужться підґрунтя для подальшого наступу на нашу територію. Не лише на Донбас чи Південь. На всю Україну: від Харкова до Львова.

Це не залежить від прізвищ, від посад, від звань чи від напрямків руху Росії. Це лежить в площині історичній. Сотні років, зміни форми державного устрою, президентів/глав ЦК КПРС/імператорів. Це не змінювало сутність агресора.

А що в цей час Україна? Послаблює свої позиції, обирає команду що живе не Україною, а «русскім міром», влада яка знищує армію та українські цінності, створюється авторитарна модель без демократичних інституцій, знищується парламентаризм та місцеве самоврядування.

Замість укріплення армії, демократичних інституцій, ідеологічного напрямку, державної мови, ідентичності нам пропонуються «какая разніца».

Проте, Путіну не «какая разніца». Він хоче всю Україну. Він готується до великої війни. За його правління і після нього. Це не зупиниться. Поки Україна не стане єдиною та сильною, з проукраїнською владою.

Як думають чебурашки

От

bitter-onion.livejournal.com

2 min

Посмотреть оригинал

Спочатку історія:

Сьогодні до племінника 9 років у метро (їхав зі старшою сестрою) причепився дідуган. Дитина в окулярах. Стояв і читав книжку біля дверей, що праворуч. Поряд сиділа його сестра-15 років.

З розповіді дітей, дідок приколупався до малого за книжку, говорив ти і так сліпий ще читаєш, краще б ти спортом зайнявся. Прикол у тому, що малий з молодшим від нього на рік братом, займається у дитячій студіі ансамблю Павла Вірського. І навантаження там не менше ніж у спортивній секціі.

Але яка справа до того дідку? Відібрав у дитини книжку, штовхнув малу, яка заступилась за брата.
Ніхто у вагоні навіть не вступився за дітей. І коли хлопчик 9 років навернув рюкзаком дідусю, за те, що той, штовхнув сестру, якась тіточка почала верещати про малолітніх злочинців.
На зупинці зайшов «солдат»- так сказав племінник і вступився за дітей.
Результат: «солдат», їм виявився 42-х річний Георгій, котрий виявився бійцем ВСУ, двоє дітей 9 і 15 років, дідок, увага, бувший робітник ВОХРу 66 років, а зараз «заслужений пєнсіонєр» усі опинилися у відділку поліціі метрополітену.
Мій брат з дружиною «полетіли» ще з ночі у Дніпро, бо там у лікарню потрапили Танін брат з сім‘єю, машину яких зім‘яла фура на трасі. Тому за дітьми поїхала я, а батькі були на зв‘язку у паніці.
В результаті: зламані окуляри, порвана куртка і розірвана книжка.
На дідка складено адмінпротокол.

І все би нічого, вже до єбанарію в якому ми живемо просто звикла...Але!!! Але! Оте нещастя Матвійчук Олег Іванович у слід нам кричало:
-Умные сильно! Пихают детям книги с пеленок, а они потом барыг в президенты выбирают.
Це розцінювати як комплімент?
Хоча діти перелякались. І самій страшно, серед білого дня, у метро за дітей ніхто не вступився, як би не боєць української Армії. Ми подякували Георгію, він пригостив малого цукерками.... шалена бджілка, ага, а Арсеній подарував йому хоч і постраждалу у двобої з вохрівцем, але вижившу книжку «Чарівні окуляри» Всеволода Нестайка. А свої зламані і не чарівні ми забрали.
Поїдемо зараз замовляти нові. Книжку нову вже купили.

Tetyana Marucsh

Чи можна вилікувати це? Нова лекція френда: https://www.youtube.com/watch?v=a_HFKYanhHo

Интервью Дмитрия Потапенко накануне путинского «Послания»… «ГОТОВЬТЕСЬ: ЗАВТРА ВСЕХ ПОШЛЮТ!..»

https://youtu.be/TE7o0b5u6is

Нефть падает, но цена на бензин, товары и услуги растет, а рубль удивительным образом укрепляется. Как такое может быть? Можно ли считать изъятие 18 тонн золота у генерала-таможенника новым витком межведомственных войн? На эти и другие вопросы ответил экономист и предприниматель Дмитрий Потапенко.Смотрите интервью на канале Sotnik-TV.

Журналист – Александр Сотник
Монтаж – Андрей Васильев

Поддержите нас на Патреоне! Подписка здесь: https://www.patreon.com/sotnikTV
Как и зачем подписываться: https://youtu.be/ZYK19PEurKM

В связи с ограничением доступа к материалам канала Sotnik-TV, публикуем прямые ссылки на основные материалы, вышедшие за последние дни:
«Ближневосточный узел»: https://youtu.be/ju1XWnOqnS0
Прямой эфир от 11 января 2020 г.: https://youtu.be/mJ3mhhWfJfM
«Суицидники» - моноспектакль А. Сотника: https://youtu.be/QU2tO2Yz_qE
Летопись путинской России. Фильм первый: https://youtu.be/Zh3ajz1jnJY
Летопись путинской России. Фильм второй: https://youtu.be/z4Ezbg_ftZU
Летопись путинской России. Фильм третий: https://youtu.be/0S0xQiXj3Ek
Итоги с А. Пионтковским: https://youtu.be/u_CIGuOX4oY
Итоги – 2019 на Sotnik-TV: https://youtu.be/oUkzx7J0yiI

Реквизиты для поддержки проекта Sotnik-TV:
Сберкарта MasterCard 5469 3800 3483 8788
PayPal – aleksandrsotnikinfo@gmail.com
Яндекс-кошелек (в рублях): 410012227172002
Bitcoin - 3PdyHqZ7hiywP7u8FBDX2NyyLmmdRVp5dn
Eth - 0x42c5046b70ac4401df3361440510ed896c8f6d24
Webmoney: Z549114604634 (доллары)
R556545412815 (рубли)

Канал Sotnik-TV приглашает к сотрудничеству рекламодателей. Пишите на e-mail: prsotniktv@gmail.com
Подписывайтесь на Telegram-канал: t.me/sashasotniktv
Подписывайтесь на канал Sotnik TV-Live:
https://www.youtube.com/channel/UCChdLsV2IM6WsYDWiivCJdw

Ух ти, блін, яка російська частина стрічки сьогодні цікава! Я аж назад на російських лібералів і аналітиків почав підписуватися. Люблю пиздец на дитячому ранку. Все так ахають, охають, наче й справді чекали, що в 2024 Путін скаже я втомився, я мухожук.
А тут хуяк. Ви слухаєте "Маяк".
Путін залишається!
Ось жеж, блядь, несподіванка то яка.
Хто б міг подумати-то, а ...
Рожеві поні побігли галопом, несучи рожеві мрії, гублячи рожеві окуляри і рожеві какашки.
Кульками вони махали, блять.
Дорогі мої рожеві поні. Це лише початок. Далі буде гірше. Буде війна. ГУЛАГ. Розвал. Розруха. Смажена собачатина в бочках. Алкоголіки з автоматами на блок-постах. Ух, краса!
Пару років тому я б ще написав - біжіть, дурні - але зараз вже немає. Кожен повідомлений свій інфантилізм вичерпати ложками до дна. Смачного.
Ах, який теплий грудень був у 2011 році
А вас попереджали.
Ваш Дід Ванга

Шимон Перес - Путину (последний разговор)
Отрывки из последнего интервью Шимона Переса, обнародованного на сайте tabletmag.com.

«Я сказал ему: «Тебе 63 года, мне 93 года. Скажи, что ты хочешь достичь в ближайшие 30 лет? За что ты борешься?
Надеешься позлить Америку?» Он говорит: «Нет». Спрашиваю: «Америка  хочет часть России?» — «Нет». — «У тебя есть проблема недопонимания с  Обамой?» Он говорит: «А почему вы спрашиваете?» Я сказал: «Послушай, я  не шпион, ты можешь говорить со мной обо всем». Он говорит: «Что вы  думаете?» И я сказал: «Америка выиграет, независимо от того, что ты  делаешь». — «Почему?» — спросил Путин.— «Потому что они счастливы, а ты —  нет».
Более того, я ему сказал: «Когда американец просыпается  утром, что он видит? Мексика на юге, и они принимают мексиканцев в своей  стране. Канада на севере, и они с канадцами являются лучшими друзьями в  мире. А справа и слева у американцев есть рыба в воде. О чем Обама  должен беспокоиться?
Ты в Москве просыпаешься, и кто вокруг тебя  по соседству? Япония, Китай, Афганистан? Мой Бог! Они (в Японии, Китае,  Афганистане) знают, что у тебя (в России) есть много земли, и ты не  даешь им ни копейки. У тебя есть 20 процентов пресной воды, и ты не  даешь ни капельки. Так что, когда растает снег в Сибири, то первое, кого  ты увидишь там — это китайцы. Потому что на востоке много китайцев и не  так много русских».
Второе, что я сказал Путину, было: «У  Америки лучшее соотношение между размером территории и количеством  народа. У тебя — худшее. Двадцать миллионов квадратных километров. Мой  Бог! Но в России нет столько людей. Твой народ вымирает. Не обольщайся  аплодисментами и тем, что люди говорят. Они не простят тебя. Почему  русские живут только 62 года, в то время как американцы будут жить до  82-х лет?» И тогда я сказал Путину: «Ты ведешь себя как царь». Ведь я  откровенный человек…
Я сказал: «Что делали цари? Они отстроили  два города — Санкт- Петербург и Москву, и развивали их как витрину. Что  бы вы ни пожелали, вы найдете там, в этих городах. Остальная же часть  России — как Нигерия, покрытая снегом. Твои люди умирают. Вы не даете им  жить. Ты думаешь, что они простят тебя?».
«Почему Америка  величественна? — спросил я Путина. — Потому что они дарители. Почему у  Европы проблемы? Потому что они берущие. Америка дает. Люди думают, что  это потому, что они щедры. А я думаю, это потому, что они мудры. Если вы  даете, вы приобретаете друзей. Самая полезная инвестиция — заводить  друзей».
Америка имела мужество принять план Маршалла, огромный  кусок своего ВВП они дали умирающей (после Второй мировой войны) Европе.  И таким образом, США показали, что это лучшая инвестиция в мире.
Нет ни одной европейской страны, которая бы не была империей. Франция,  Англия, Португалия, все. И что же случилось? Они были выброшены из  колоний и остались ни с чем.
Англия, величайшая империя от  восхода до заката, все океаны ее, и вот — хорошие, миролюбивые индийцы  вышвырнули их и оставили англичан ни с чем, кроме разве что трех  маленьких островов. Но даже с ними англичане не знают, что делать…
 «Поверь мне, — сказал я Путину, — враги и вражда — это наибольшее расточительство в жизни. Ты инвестируешь в глупость»…»

Жаль, но даже такая простая логика слишком сложна для гопника из питерской подворотни и чекиста неудачника. Напомню: Легендарный политик и философ, девятый президент государства  Израиль, ушел из жизни 28 сентября 2016. Шимону Пересу было 93 года