Швейцарія

Швейца́рія, також Швайца́рія (нім. die Schweiz, фр. la Suisse, італ. Svizzera, рет. Svizra), офіційна назва Швейца́рська Конфедера́ція (нім. Schweizerische Eidgenossenschaft, фр. Confédération suisse, італ. Confederazione Svizzera, рет. Confederaziun svizra) — нейтральна федеративна республіка в Західній Європі.

Датою створення Швейцарської Конфедерації вважають 1 серпня 1291 року, коли три лісові кантони (землі): Урі, Швіц і Унтервальден, відстоюючи незалежність від Габсбурґів, уклали заради оборони «вічний союз» (в рамках «Священної Римської імперії»). Як самостійна держава Швейцарія одержала міжнародне визнання за Вестфальським миром 1648 року. 19 серпня 1798 року в умовах французької окупації було проголошено Гельветійську Республіку, що проіснувала до 1803 року і мала єдину конституцію. Віденський конгрес 1814–1815 рр. встановив кордони Швейцарії, близькі до сучасних, і гарантував її «вічний нейтралітет». 12 вересня 1848 року ухвалено конституцію, що утвердила Швейцарію як єдину федеративну державу.

Латинська назва країни Швейцарії — Confoederatio Helvetica, таке скорочення зустрічається в абревіатурі національної валюти, автомобільних номерних знаках та назві швейцарського інтернет-домену (.ch). На поштових марках використовується латинська назва Helvetia.

Офіційними мовами Швейцарії є: німецька, французька, італійська та частково ретороманська (остання тільки для ділового спілкування з особами-носіями ретороманської мови).

Швейцарія є членом ООН з 2002 року, входить до Шенгенської угоди з 2004 року.

Фінанси

Цюрих

Швейцарія — один з найважливіших банківських і фінансових центрів світу (Цюрих — третій після Нью-Йорка і Лондона світовий валютний ринок). У країні функціонує близько 4 тис. фінансових інститутів, зокрема безліч філій іноземних банків. На швейцарські банки припадає 35-40 % світового управління власністю і майном приватних і юридичних осіб. Вони користуються доброю репутацією у клієнтів завдяки стабільній внутрішньополітичній обстановці, твердій швейцарській валюті, дотриманню принципу «банківської таємниці». Швейцарія, яка є великим експортером капіталу, займає четверте місце у світі після США, Японії, ФРН. Прямі інвестиції за кордоном становлять 29 % швейцарського ВВП (середній показник у світі — близько 8 %). 75 % усіх швейцарських інвестицій прямує в промислово розвинені країни. Серед країн, що розвиваються, найбільше привертають швейцарські капітали Латинська Америка і Південно-Східна Азія. Частка Східної Європи в загальному об'ємі інвестицій поки що незначна.

1 квітня 1998 р. у Швейцарії набрав чинності федеральний закон про боротьбу з «відмиванням» грошей у фінансовому секторі, що дозволив дещо піднести завісу банківської таємниці з метою виявлення «брудних» грошей.

Грошова одиниця. 1 швейцарський франк, дорівнює 100 сантимам.

Цікаві факти

• Швейцарія не має офіційної столиці. Берн з 1848 року має статус «федерального міста» («Bundesstadt»), тобто міста, де розташовано федеральні органи влади. Місто є столицею кантону Берн.
• Швейцарія межує з п'ятьма країнами: Італією, Францією, Німеччиною, Австрією і Ліхтенштейном.
• Протяжність Швейцарії становить 350 км зі сходу на захід і 220 км з півночі на південь.
• Найвища гора в Швейцарії — пік Дюфур у кантоні Вале, він має висоту 4.634 м.
• Швейцарія лежить у трьох топографічних зонах: альпійських горах (60 %), центральному плато (30 %), Юрських горах (10 %).
• Тривалість життя швейцарців у порівнянні з 1900 роком практично подвоїлася. Народжений сьогодні чоловік може прожити 81 рік, а жінка — 85,2 року.
• Швейцарія має найвищий відсоток у Європі жителів, старше 100 років (0,01 %).
• Найбільшою швейцарською корпорацією є «Nestle». Створена 1866 році німецьким біженцем Генріхом Нестле (1814—1890), це найбільша харчова компанія у світі.
• На 99.5 відсотків економіка країни складається з малих і середніх підприємств.
• З 1945 по 1988 р. Швейцарія розробляла власну ядерну програму, зокрема військового спрямування. 21 січня 1969-го поблизу міста Лусенсьо (Lucens) в кантоні Вале сталася аварія на ядерному реакторі в горах, що суттєво вплинула на всю ядерну програму країни.
• Швейцарія є традиційно християнською країною, тут поширені католицька і протестантська віри.
• Серед усіх сухопутних країн, що не мають виходу до моря, Швейцарія має найбільший торговельний морський флот.
• Швейцарський національний герой Вільгельм Телль — вигаданий персонаж, але його особа може мати деякі історичні підстави.
• Один з найвпливовіших філософів XVIII століття Жан-Жак Руссо був громадянином Женеви.
• У 1959 році під час так званої Суецької кризи у Швейцарії була створена компанія Swisspetrol. Провівши декілька пробних бурінь, компанія виявила в громаді Ентлебух (Entlebuch) підземний газ на глибині 4.370 м. З 1985 по 1994 роки з цієї свердловини в газопровід між Голландією та Італією було закачано майже 75 млн м3 газу.
• Кельтське плем'я гельветів, що билися з військами Юлія Цезаря, дало назву всій швейцарській території. Латинська назва країни Helvetia, як і раніше, з'являється на швейцарських марках. Букви CH на швейцарських автомобілях і в інтернет-адресах — це перші літери латинських слів Confoederatio Helvetica, що означає Швейцарська Конфедерація.
• Helvetica — це назва популярного шрифту, створеного в Швейцарії в 1957 році.
• Швейцарські жінки отримали право голосувати на національному рівні 1971 року. Кантон Аппенцелль-Іннерроден надав жінкам таке право тільки 1991 року.
• Біля витоків автомобільної марки «Chevrolet» стояв швейцарський емігрант до США Луї Шевроле (Louis Chevrolet), який народився 25 грудня 1878-го в Ла-Шо-де-Фоні (кантон Невшатель) і помер 6 червня 1941 в Детройті. Логотип створеної ним марки — розтягнутий по горизонталі швейцарський хрест.[6]