[Переслано из Военный обозреватель]
"Группа, в которую входили старшие офицеры СБУ Каплунов и Волочаев должна была с нашей территории осуществить обстрел, в ходе которого уничтожить представителя МО Украины, прибывшего в составе инспекционной комиссии, для проверки подразделений 128 огшбр на переднем крае в период с 30 ноября по 3 декабря.

Гибель военнослужащих такого высокого уровня свидетельствует о том, что спланированная диверсия была тщательно продумана и организована. Провокация должна была вызвать широкий резонанс на международном уровне с обвинением руководства Республик в недоговороспособности, нарушении Минских соглашений и в итоге срыве встречи в «нормандском формате» 9 декабря.
/представитель НМ ДНР на брифинге в Донецке/

На фото: элементы экипировки снайперской группы ЦСО СБУ.
#Донбасс

@new_militarycolumnist

Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв в своєму інтерв'ю німецькій корпорації DW закликав не називати те, що сталося з Кримом, анексією. Втім, як називати окупацію Росією українського півострова досвідчений дипломат теж не сказав. Однак сам відмову від терміна «анексія» - очевидного з точки зору міжнародного права, коли мова йде про окупацію Криму - це вже прецедент. Попередній президент Казахстану Нурсултан Назарбаєв собі такого не дозволяв. Звичайно, і він фактично самоусунувся від консультацій щодо долі Криму в дні, коли відбувалося злочин - і це незважаючи на те, що про втручання тоді Назарбаєва просили всі світові лідери. І говорив, що «те, що трапилося - сталося» (через п'ять років саме ці слова повторює Токаєв: те, що сталося, то сталося). Але він не говорив, що анексія - НЕ анексія. Токаєв пішов набагато далі свого обережного попередника. Але чому?
Відповісти на це питання не так вже й складно. Слова Токаєва призначені одній-єдиній людині - Володимиру Путіну.
Зараз другий казахстанський президент перебуває в непростих відносинах з першим. І з родиною Нурсултана Назарбаєва. Тобто з тими людьми, які і привели його до влади. Токаєв не хоче бути декоративним президентом, він хоче стати справжнім главою держави. А як це зробити, коли всі важелі влади як і раніше зосереджені в руках Назарбаєва і перший президент тільки підсилює функції глави Раді безпеки країни - саме цю посаду зараз займає Назарбаєв? Як це зробити, коли на чолі парламенту дочка Назарбаєва Даріга?
До своїх виборців Токаєв апелювати не може. Він точно знає, що це - радянські виборці, які проголосують за того, кого скажуть. І якщо завтра Назарбаєв передумає з наступником, то президентство Токаєва завершиться. Виборець Токаєва - це Назарбаєв.
Але є ще один «виборець» - Путін. Якщо хижі казахстанські клани побачать, що президент користується підтримкою Москви, вони можуть підтримати його в протистоянні з сім'єю «батька нації». А тому Токаєв повинен демонструвати куди більшу лояльність Кремлю, ніж та лояльність, яку демонстрував Назарбаєв. Токаєв добре знає хворі місця Путіна. Те, що Росія залишилася в ізоляції і з питання Криму, і з питання визнання незалежності грузинських автономій, просто бісить російського президента.
Тому Крим - це саме той гачок, на який повинна попастися кремлівська «золота рибка». Ну а потім її завдання - виконати бажання Токаєва і допомогти йому позбутися від опіки Назарбаєва.
При цьому ніякого визнання Криму російським і в цьому випадку не відбудеться. Якщо Токаєв раптом стане повноцінним президентом Казахстану, він відразу ж забуде свої слова про анексію і повернеться до формули Назарбаєва: що сталося, то сталося. Espreso.tv

Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв в своєму інтерв'ю німецькій корпорації DW закликав не називати те, що сталося з Кримом, анексією. Втім, як називати окупацію Росією українського півострова досвідчений дипломат теж не сказав. Однак сам відмову від терміна «анексія» - очевидного з точки зору міжнародного права, коли мова йде про окупацію Криму - це вже прецедент. Попередній президент Казахстану Нурсултан Назарбаєв собі такого не дозволяв. Звичайно, і він фактично самоусунувся від консультацій щодо долі Криму в дні, коли відбувалося злочин - і це незважаючи на те, що про втручання тоді Назарбаєва просили всі світові лідери. І говорив, що «те, що трапилося - сталося» (через п'ять років саме ці слова повторює Токаєв: те, що сталося, то сталося). Але він не говорив, що анексія - НЕ анексія. Токаєв пішов набагато далі свого обережного попередника. Але чому?
Відповісти на це питання не так вже й складно. Слова Токаєва призначені одній-єдиній людині - Володимиру Путіну.
Зараз другий казахстанський президент перебуває в непростих відносинах з першим. І з родиною Нурсултана Назарбаєва. Тобто з тими людьми, які і привели його до влади. Токаєв не хоче бути декоративним президентом, він хоче стати справжнім главою держави. А як це зробити, коли всі важелі влади як і раніше зосереджені в руках Назарбаєва і перший президент тільки підсилює функції глави Раді безпеки країни - саме цю посаду зараз займає Назарбаєв? Як це зробити, коли на чолі парламенту дочка Назарбаєва Даріга?
До своїх виборців Токаєв апелювати не може. Він точно знає, що це - радянські виборці, які проголосують за того, кого скажуть. І якщо завтра Назарбаєв передумає з наступником, то президентство Токаєва завершиться. Виборець Токаєва - це Назарбаєв.
Але є ще один «виборець» - Путін. Якщо хижі казахстанські клани побачать, що президент користується підтримкою Москви, вони можуть підтримати його в протистоянні з сім'єю «батька нації». А тому Токаєв повинен демонструвати куди більшу лояльність Кремлю, ніж та лояльність, яку демонстрував Назарбаєв. Токаєв добре знає хворі місця Путіна. Те, що Росія залишилася в ізоляції і з питання Криму, і з питання визнання незалежності грузинських автономій, просто бісить російського президента.
Тому Крим - це саме той гачок, на який повинна попастися кремлівська «золота рибка». Ну а потім її завдання - виконати бажання Токаєва і допомогти йому позбутися від опіки Назарбаєва.
При цьому ніякого визнання Криму російським і в цьому випадку не відбудеться. Якщо Токаєв раптом стане повноцінним президентом Казахстану, він відразу ж забуде свої слова про анексію і повернеться до формули Назарбаєва: що сталося, то сталося. Espreso.tv