Twitter

субота, 30 листопада 2019 р.

Комуналку згадали.
По факту:
1.Газ з лічильником - копійки.
2.Вода з лічильником - копійки.
3.Електроенергія - тут вже відчутніше, але не критично.
4.Централізовано опалення - звичайно не дешево, але і не цілий рік.Та і при Гройсмані була система субсидій, яка виручала. Особисто переконався в її плюсах.

Все це ниття по комуналці вже порядком дістало. Вода, тепло, світло - це все великі блага, а не данність і за це треба платити. А у нас витрати за комуналку вважають вкраденими і витраченими грошима. Металітет блять.
Якщо займатись енергоефективністю і раціонально використовувати, то для середньостатистичної сім'ї - це не проблема.

Проблема "закопана" в зарплатах і в ту сторону треба воювати, а не продавати зад за газ.
В нас типу пострадянська країна, а профсоюзи таки мертві. Хто реально захищає права працівника?
Малі і середні підприємці, особливо в невеликих містах можуть поводити себе як при дикому капіталізмі.
Грошей немає, грошей немає, а як тільки робоча сила пішла в Польщу, то довелося таки розкошелитись)

Тому краще всі сили із незадоволенням комуналкою перенаправили б на роботодавців і захист своїх прав. А домогосподарствам об'єднуватись масово в ОСББ і брати відповідальність за свій комфорт на себе.

Але ні, будемо слухати від Бойка, що скоро приїде "дешевий" газ і зекономить вам 200 грн.

Тільки чесно. Чим ми стали? Чого ми стоїмо? Чому дозволили перетворити себе в жебраків рабів?

Тільки чесно. Чим ми стали? Чого ми варті? Чому дозволили перетворити себе в жебраків рабів?



Чому ставши ментальним інвалідом встаємо на захист всього самого мерзенного і антилюдяного?



Хто ти? Перемогу називаєш поразкою, світло темрявою, успіх програшем. Хто ти?

Чому ти виходиш на майдан заради скасування 35 $ візового збору, і називаєш це революцією, а подальші злочини та геноцид українців не бачиш? Хто ж ти?

Чому закон про землю від Тимошенко або порошенко розписаний під олігархів, це добре і всі мовчать, а закон про землю від Зеленського, написаний "для людей", це катастрофа?

Чому відведення військ, «зелені коридори» і всякі перемир'я імені порошенко, з тисячами смертей, це добре, а відведення військ "без жертв", при "Зеленський", це капітуляція?

Чому ті які грабували і знищували тебе прирікаючи твоїх дітей на голод і злидні, твої друзі і ти за них, а ті хто змінює країну створюючи закони для розвитку країни, і працює над покращенням життя, твої вороги і ти проти них?

Чому ти живеш заради негативу, як свиня шукаєш у всьому бруд і обман, і не бачиш масу перемог і успіхів, і тебе дратує все хороше?
Чому начебто йдучи в Європу, ти виступаєш проти європейських законів і європейської відповідальності і дисципліни?

Чому за майже тридцять років життя в розрусі, крадіжці і злиднях, ти захищаєш цей порядок і йдеш проти будь-якого розвитку і реформації, і приклади розвинених країн тебе не надихають?
Чому брехні ти віриш швидко, а говорять правду зневажаєш?

Що з тобою людина?
Доля радянського безправного обмеженого раба невже ближче тобі ніж гідність європейського вільного громадянина?

Чому, чому, чому ...


Нехай кожен відповість собі сам.


Я знаю що це не просто Стокгольмський синдром, це колективне зрада країни, боягузтво і розумова лінь, страх, низька самооцінка і зневажливу споживче свідомість. Діти за це спасибі не скажуть. Хоча навряд-чи це аргумент для тих кому плювати.


Ті хто взявся міняти і будувати, прийдуть до успіху і перемоги, це факт. Їм просто буде дуже важко через саботаж дрібних, недалекоглядних людей шукають тільки свою вигоду. Але вони все одно переможуть. Тому що караван в будь-якому випадку йде ..

Стеж за собою, будь обережний. Бережи розум і совість, це зараз найдорожче ... Цього дуже мало ...

Все проходить, пройде і це...



«— Ты наполовину украинец, но чувствуешь себя на 100% русским?

— Без вариантов. Сейчас я скажу то, что украинцам не понравится. Я считаю, что между русскими и украинцами нет никакой разницы. Если бы кто-то сказал мне 6–7 лет назад, что Россия будет воевать с Украиной, я бы рассмеялся ему в лицо. Русские и украинцы практически такие же самые люди. Со временем, однако, выяснилось, что украинцам такие заявления не нравятся. И многим русским тоже. Те и другие любят подчеркивать свою отдельность. То, что они разные народы. Но я ведь знаю, как мы и они живем, чем живем и как реагируем. Мы одинаковые».

Из свежего интервью Навального польской «Газете Выборчей».

Без вариантов: «лидер российской оппозиции» — не только политический поп Гапон, но и человеческий идиот, не воспринимающий ничего, кроме своих болезненных «умозаключений» Т.н. «русские либералы» выдают себя сразу, стоит им открыть рот: вываливается всё с потрохами. Меня часто спрашивают в Украине, да и не только: «А вот если Путина не будет, то кто?». То — вот. А скорее — существо типа Гиркина. Но точно не вменяемый персонаж.

Пока существует Россия в её нынешнем виде, в ней не родится ничего свободного, ничего по-настоящему человеческого. Не надо строить иллюзий. Это только проституирующий евроидиот Макрон может называть сознание россиян европейским. Поэтому бороться цивилизованному миру надо (не хочется, но рано или поздно придётся) не с Путиным, а с веками фашизированным сознанием жителей его рейха — уникальным в своём роде симбиозом внутреннего рабства и внешнего «превосходства». Победить его, тем или иным способом, можно только вместе с этой «великой загадочной страной». Иначе не будет. Это не только гибридная война, но и война ментальностей. Даже на их языке с ними по сути не о чем говорить: это не проблема перевода, а имперский мрак мозга, который сожрал уже практически всех. Украинцев для них не существует. Они не видят украинцев в упор. Упоротые.

И вот ещё что.

Когда их «белый вождь оппозиции» до 2014 года гонял по Москве «грызунов» и «чёрных», я публично раскрывал его наци-суть. За что был очень не любим тамошними рейхс-либералами типа Альбац и Шендеровича. Последний, с пеной у рта защищая Навального, называл меня... не буду вспоминать как. Мне почему-то до сих пор за него стыдно. Причем эти имперскохворые не меняются, ни часто приезжая, ни даже переезжая в Украину. О чем — посмотрите и ужаснитесь — они сами рассказывают в новом докфильме Евгения Киселева «Понауехавшие». (Один мой друг, посмотрев, выразился так: понао...уевшие.)

Там, к примеру, один журналист-«изгнанник» (на самом деле — без проблем ездит в Россию) в лоб загибает их базовую скрепу: говорит, что уехал из Москвы, потому что там стало слишком много приезжих с нерусскими лицами. И ведущий, которого на самом деле давно и жёстко выперли из России, на этой расистской фразе даже не останавливается, как бы «проматывает» её. Не потому, что не слышит сказанного, а потому, что в российском понятийном «эфире» такое, я это хорошо помню, стало нормой ещё после второй чеченской. Ведущий не услышал от интервьюиоуемого ничего неожиданного и нового. Из уст москвича такая дикость — это вполне нормально.

Закончу тем, что их всерасистское «возвращение к скрепам», которое, вполне вероятно, завершится большой войной, шло с активным участием не только Кремля, но и Навального, и 99% всех других РФ-«либералов» — его попутчиков, соратников и фанатов. Их восприятие других стран/народов, манера их поведения — это не что-то вырванное контекста. Это есть сам контекст, это матрица ментальности, материализация чувственных иллюзий по «формуле нелюбви» буквально ко всем на свете, это их «империя чувств». Так, начав с чеченцев, продолжив грузинами, они со своим расчеловечиванием «низших» и добрались до украинцев. Которые либо стали «бандеровцами-фашистами», либо их («такие же») просто нет.