Украина ввела санкции против 1228 граждан и 468 юрлиц: список
субота, 20 травня 2017 р.
Все, що потрібно знати про швидку зарядку батарей смартфонів
Багатоядерні процесори, великі екрани з високою роздільною здатністю, високопродуктивні відеочіпи - це все ознаки сучасних смартфонів. І з кожним днем їх міць зростає і зростає. Але, відповідно, зростає і їх енергоспоживання, а ось в сфері акумуляторних батарей все не так добре. Так, звичайно, в рази підвищилася ємність батарей (відповідно зросла і час зарядки) при відносно небагато виросли габаритами, відбулася заміна нікелю на літій у виробництві, прошивки і залізо стають більш енергоефективними. Але, на жаль, великого прориву на сьогоднішній день не відбулося. І в підсумку нівелюється дуже важлива риса смартфона - мобільність.
Щоб полегшити нам життя, розробники прагнуть зменшити час заповнення втрати енергії смартфоном, простіше кажучи - швидко зарядити його батарею. Давайте розберемося, за рахунок чого це можливо і які напрацювання існують сьогодні.
В принципі роботи будь-якої акумуляторної батареї лежить електрохімічний процес, який може запускатися в прямому і зворотному - нагромаджувати енергію і віддавати її. При цьому в якості основного хімічного джерела струму в різний час і для різних завдань використовувалися свинець, нікель, літій. На сьогоднішній день в мобільних пристроях найбільш затребуваними є батареї на основі літію - літій-іонні (Li-ion) і літій-полімерні (Li-pol). До їх переваг можна віднести велику ємність, низький саморозряд, відсутність «ефекту пам'яті». Є, звичайно, і недоліки - ці акумулятори наражені «старіння» (втрати ємності з часом) і вони пожежонебезпечні.
Ємність сучасних Li-ion батарей смартфонів досягає декількох тисяч міліампер / годин. Давно вже не рідкість показник в 3000-4000 мАг. Номінальна напруга такого акумулятора 3,5-3,7 В, максимальне - 4,2 В. При перших показниках батарея розряджена, при другому значенні - заряджена. Процес зарядки акумулятора, як правило, складається з двох етапів. Спершу йде зарядка великою потужністю струму до досягнення значення напруги на батареї в 4,1-4,2 В, потім слід «дозарядки» до повної ємності малим струмом.
За тим, що б не відбувалося «перезарядки» батареї, стежить спеціальний контролер.
В основі технології «швидкої зарядки» лежить принцип «видачі» від зарядного пристрою максимально можливої потужності струму на першому етапі зарядки. При цьому контролер заряду батареї повинен бути здатний «освоїти» цю потужність. Цей принцип і заклала в свою розробку компанія Qualcomm, яка в 2012 році представила технологію швидкої зарядки Quick charge 1.0.
Візьмемо одну з найбільш звичайних зарядок для смартфона. Маркування на корпусі повідомляє характеристики - Output / Вихід: 5V / 1A. Це означає, що дана зарядка може видати максимальна напруга 5 вольт і максимальну силу струму в 1 ампер. Грубо кажучи, її вихідна потужність заряду складе 5 Ватт. Але це за умови, що контролер заряду в смартфоні готовий «прийняти» такі значення. Технологія ж Quick charge 1.0 являє собою зарядку з вихідними характеристиками 5V / 2A (максимальна потужність 10W) і чіп в смартфоні, який здатний обробити такий струм. За лабораторними дослідженнями компанії Qualcomm така технологія здатна на 40% швидше зарядити акумулятор пристрою. Quick charge 1.0 підтримували флагмани того часу на чіпах Qualcomm, такі як Nexus 4, LG Optimus G, Samsung Galaxy S III, Nokia Lumia 920, Xiaomi Mi2 і інші.
Уже через рік була представлена вдосконалена технологія Quick charge 2.0, яка передбачала заряджати струмами до 3 ампер з напругою 5/9/12 вольт. За запевненнями Qualcomm це дозволяє скоротити час зарядки на 75%. І щоб ми не сумнівалися, компанія наводить лабораторні тести. Їх суть полягала в наступному - акумуляторна батарея на 3300 мАч заряжалась протягом 30 хвилин трьома різними методами. І ось які результати вони отримали:
- від звичайної зарядкою з параметрами 5V / 1A батарея зарядилася на 12%
- з технологією Quick charge 1.0 (5V, 2A) - 30%
- з технологією Quick charge 2.0 (9V, 2A) - 60%
Швидка 2,0 зарядка реалізована в таких смартфонах, як Motorola DROID Turbo, Nexus 6, Samsung Galaxy Note EDGE, Samsung Galaxy Note 4, HTC Desire EYE, HTC One ремікс, HTC One (M8), Motorola Moto X (2014 року), Sony Xperia Z3 компакти, Sony Xperia Z3 и других. Повний список можна подивитись на сайті компании Qualcomm.
А зовсім недавно, у вересні цього року, «Квалкомм» представив Quick charge 3.0. Її особливість в технології інтелектуального підбору оптимального напруги заряду (INOV). Напруга буде підбиратися індивідуально для кожного пристрою і проміжку процесу зарядки. І варіюватися від 3,6 до 20 вольт. При цьому крок зміни буде мінімальним - 200 мВ. Qualcomm обіцяє, що нова версія «швидкої зарядки» буде на 38% ефективніше, ніж Quick charge 2.0. Дана технологія буде представлена в чіпах Snapdragon 820, 620, 618, 617, 430.
Технологія швидкого заряду не є ексклюзивом Qualcomm. За тим же принципом працює TurboCharge від Motorola, RapidCharge (HTC), FastCharge (Samsung). Причому «швидкі» зарядки є універсальними пристроями і можуть заряджати смартфони як з технологією «швидкої зарядки» різних виробників так і без.
Окремо стоїть компанія OPPO зі своєю фірмовою технологією VOOC Flash Charging. Вперше вона була реалізована в смартфоні Find 7. У VOOC Flash Charging є особливості, не властиві загальній тенденції. Суть її в зарядці з струмом 4,5 ампера і напругою 5 вольт. При цьому використовується спеціальний 8-ми контактний аккумулутяр. Він розділений на кілька осередків і вхідний струм рівномірно розподіляється між ними. На думку OPPO дана технологія не тільки швидко заряджає, але і більш дбайливо ставиться до акумуляторної батареї. У своїх тестах вони порівнювали швидкість зарядки Find 7 і Samsung Note 3. А ось і їх результати:
Висновки робіть самі.
Як підсумок. Сьогодні проблема обмеженою мобільності смартфонів частково вирішується технологіями «швидкої зарядки» і на цій «ниві» є багато перспективних напрацювань. Хтось скептично ставляться до цієї тенденції, стверджуючи, що великі струми шкодять батареям і призводять до зменшення терміну їх служби. Але виробники не згодні.
Як на мене, оптимальним рішенням виглядає VOOC Flash Charging від OPPO c її розподілом потужності заряду по осередках. Але все ж, я впевнений, рухатися потрібно в напрямку підвищення ємності акумуляторних батарей і їх компактності, а заодно збільшення терміну експлуатації. Час від часу ми чуємо заяви про черговий прорив в цій області, але на ринку кардинально нових технологій поки немає. Віримо і чекаємо!
| iReader |  |
Журналісти знайшли слід СБУ у справі вбивства Павла Шеремета
«Слідство.Інфо» і міжнародна мережа журналістів OCCRP виявили свідків вбивства, яких досі не опитали слідчі
Журналісти з проекту «Слідство.Інфо» разом із колегами з міжнародної мережі OCCRP створили фільм, де ретельно проаналізували події ночі перед вбивством Павла Шеремета. Прем'єра фільму відбулася 10 травня в Києві, у коворкінгу #MediaHub, після чого розслідування опублікували на сайті Громадського.
Як зазначається, журналістське розслідування почалося з дослідження моменту закладання вибухівки. Автори фільму стверджують - з перших годин працювали на місці подій і тоді виникли перші питання до слідства. За словами журналістів, вони виявили щонайменше шість свідків, які були присутні на масці злочину. Це були представники «Азова», з якими ввечері перед вбивством спілкувався Шеремет і які помітили стеження за ним.
Також, в результаті перегляду відео з камер спостережень, автори фільму ідентифікували автомобіль Skoda Octavia. Вони звернулися за допомогою у розпізнаванні номерного знаку автівки до фахівців з проекту BELLINGCAT, які відомі своїми розслідуваннями доказів агресії РФ на території України.
Один з фахівців, журналіст з Німеччини, вивчив відео і розповів, що на відеозапису було багато цифрового шуму. Для розпізнавання цифер, він зробив кожен кадр з відео як окреме фото і зміг розпізнати номер авто, яке може допомогти знайти вбивць Павла.
З’ясувалося, на Шкоді сірого кольору приїхав Ігор Устименко, який працював в СБУ принаймні до 2014 року. Невідомо, чи є він наразі співробітником українських спецслужб. У розмові з журналістами Устименко не зміг конкретно й чітко повідомити, що робив у ніч убивства Шеремета біля його будинку, а через якийсь час він перестав виходити на в'язок.
«Ані Зарецька, ані Устименко не змогли пояснити факту та мети використання авто людиною, яка має зв'язок з українською спецслужбою», - йдеться у розслідуванні.
Автори фільму також відзначили, що Національна поліція проводить своє розслідування вбивства Шеремета недбало. Поліція не опитала низку свідків (зокрема й Ігоря Устименка, причетність якого до спецслужб була встановлена), а також не вилучила відеозаписи з деяких камер спостереження.
Журналісти «Слідство.Інфо» направили офіційні запити і сподівалися отримати коментарі у представників влади - президента Петра Порошенка, голови МВС Арсена Авакова, генерального прокурора Юрія Луценка та глави СБУ Василя Грицака. Однак усі вони проігнорували звернення.
Нагадаємо, журналіст Павло Шеремет загинув 20 липня 2016 року у Києві в результаті вибуху авто, за кермом якого він перебував. Вибух стався о 7:45 ранку на розі вулиці Богдана Хмельницького та Івана Франка навпроти ресторану McDonalds. Машина належала керівниці «Української правди» Олені Притулі, але її в машині у момент вибуху не було. За даними поліції, вибуховий пристрій знаходився дуже близько до журналіста, знизу автомобіля.
На сьогоднішній день слідство розглядає 5 версій скоєння вбивства журналіста. Попри численні експертизи, допити понад 1000 осіб, вилучення відео з камер спостереження обсягом понад 150 терабайт, наразі у справі про вбивство Шеремета немає жодного офіційного підозрюваного.
Слід зазначити, що у жовтні 2016 року журналісти «Української правди» опублікували матеріал, в якому навели факти і представили документи, що в них йдеться про стеження за редакцією, до якого за їхніми свідченнями, були причетні українські правоохоронні органи. У відомстві Авакова факт стеження за журналістами з боку спецслужб заперечили.
| iReader | |
Підписатися на:
Дописи (Atom)