Жах, який став туристичною Меккою. І справжня перлина, до якої туристи ніяк не доберуться. Місто Чорнобиль , де сталася найбільша техногенна катастрофа планети, стало величезним магнітом: для Голлівуду і Силіконової долини.
Відео Ютуб:


Щорічно в Чорнобильську зону їде все більше туристів. Ще до початку "високого" сезону - там побували вже 10 тисяч осіб. Це офіційно. Скільки сталкерів перелізли через колючий дріт порахувати неможливо.



Як з місця катастрофи Чорнобиль перетворився на туристичну Мекку


Ніч на 26 квітня стала найбільшою атомною катастрофою на планеті. Потім була ще "Фукусіма" в Японії, але Чорнобиль став світовим символом рукотворного пекла, який людина здатна собі влаштувати.
КПП "Дитятки" - це початок однієї з найбільш контрольованих в Україні територій - зони відчуження. І ворота в місто-привид. Чорнобиль легко вб'є вас і сьогодні. Крок не туди і вистачить. Тим дивніше спостерігати, як цей вкрай небезпечний об'єкт перетворюється в місце всесвітнього паломництва. Щоб потрапити сюди, люди реально готові платити.
"Все маршрути, по яких пересуваються відвідувачі, вони перевірені дозиметричного", - підкреслює начальник служби забезпечення Кирило Гарник.

Цим спеціальним "атомним" маршрутом у 2017 році пройшлися 39 тисяч осіб. 2018 рік побив рекорд - 72 тисячі відвідувачів.
Є кілька постійних туроператорів, які займаються перевезеннями цих "туристів". Мінімум третина з них - іноземці.
"Це крутий досвід. Це історія. - Тут сталася велика трагедія! - Саме так. Але я вирішив подивитися. Це дуже популярне місце", - говорить один з них.
Страху від зустрічі з містом-примарою хлопці не відчувають. Охочі побачити атомне пекло стверджують, що 100 доларів з іноземця - це навіть не ціна щоб потрапити в реальність з постапокаліптичних комп'ютерних ігор і фільмів. Чорнобиль непомітно для нас став брендом з дещо іншим знаком. Страх все ще присутній - але лише настільки, щоб пощипати за адреналінові рецептори. А, крім Селфі на тлі саркофага, привезти додому ще й магнітики на холодильник. Звичайно, за додаткову плату. Все, як на курорті.

"Це найбільший в Україні заповідник. У нас більше сотні тварин, що входять до Червоної книги. Це пугач, ведмідь, рись. У вільному стані тут є кінь Пржевальського. Його людина завіз з Асканії-Нова. Це був екологічний експеримент. Це наш такий один з брендів ", - розповідають працівники в зоні відчуження.




Власне, бренд Чорнобильської зони тепер доповнено поверненням в заражені лісу рідкісних диких тварин. Людина була страшніше для них, ніж радіація. Після побаченого нас вже не лякає біпканням на дозиметрі. В якісь там мікрозіверта просто не хочеться вірити. Поки ми не бачимо Чорнобиль.
Раніше тут жили 15 тисяч чоловік. Тепер ледь сотня - це співробітники Чорнобильської зони. І кілька постійних місцевих жителів.

"На другий день дітей в школі вже не було. Пам'ятаю на третій день вивезли інтернат з дружиною", - розповідає він.
"Порожня хата, навіть батареї повирезать. Бач, ось двері були в гараж. Воно привело крана. Вирвало краном, занурила на машину і вивезло через КПП", - пояснює чоловік.

Про вкраденої життя спочатку радіацією, потім мародерами - я думаю всю дорогу. А потім серед дерев виринає блискучий саркофаг четвертого енергоблоку.
Тридцять три роки тому, навіть в день аварії, Прип'ять мала зовсім інший вигляд. Вулиця Леніна була широченной, а зараз поросла гілками. Всі займалися своїми справами - дорослі пішли на роботу. Діти - в школу. Місцевим повідомили про аварію лише 27 квітня, через 36 годин після вибуху.
Тепер уже відомо, що на атомній станції робили непродумані експерименти. А далі ми стали свідками ще одного експерименту - поглинання природою міста. З кам'яних сходинок палацу культури "Енергетик" ростуть дерева. А в готелі "Полісся" тепер інші постояльці - мурахи зовсім нічого не знають про радіацію.
Постапокаліптична картина тут, в Україні, за все в 135-ти кілометрах від столичного Києва, з всесвітнього жаху, з трагедії планетарного масштабу перетворилася в музу кінематографістів, буквально за тиждень світ побачить черговий серіал про Чорнобиль. HBO вклав в нього купу грошей. І будьте впевнені - породить нові юрби охочих побачити все наживо. Крутіше реклами годі й очікувати.

Крім того, зона манить геймерів усього світу. В Україні в підвалі однієї з багатоповерхівок Обухова створили комп'ютерну гру, яку визнали однією з найдивовижніших в світі, Ізотопіум. У ній робот-танк переміщається по вулицях Прип'яті.
Головне - у гравця складається враження, ніби він переміщається справжніми вулицями Прип'яті. Насправді - їздить між макетами. Які створювали цілих два роки. І вони один-в-один, як справжні.
Страх пішов, але до сих пір залишилася страшна загадковість зони. Звідси не хочеться їхати. Тому що тут цікавіше, ніж у фільмі. І тихіше, ніж удома, в Києві. За цією тишею сюди, в зону, йде і ось цей хлопець - він сталкер. Назвемо його Олексій, тому що справжнє ім'я він приховує, як і особа.

"Всі, хто ходять нелегально, вони хоч раз у своєму житті стикалися з співробітниками поліції або охорони, навіть зі співробітниками СБУ", - говорить він.
Уже дев'ять років він захоплюється сталкерства. Нелегально, минаючи КПП і охорону, проникає в дорогі його серцю місця. Колючим дротом пригоди не закінчуються. Навіть якщо сталкерів не спіймала поліція, попереду кілька десятків кілометрів через найстрашніший в світі Рудий ліс аж до Прип'яті. А там вже можна відчути себе, як вдома.
Правда, ця гра в "козаки-розбійники" має цілком реальні наслідки. Цього року зловили на гарячому 48 любителів екстриму.

Хоча, насправді, сталкери можуть нашкодити хіба собі. Справжня небезпека - браконьєри, збирачі металобрухту. А ще загрозу несуть в кошиках - грибники і ягідники, які приховують що продають мейд ін Чорнобиль. І ось таким популяризаторам чорнобильського бренду світить ув'язнення до трьох років.
Згодом аварія на ЧАЕС припинила лякати людей. І нервовий писк дозиметра туристів, здається, не турбує, а збуджує. Мені важко сказати, чи це правильно пам'ятаючи про сотні миттєво убитих радіацією, про 20 тисячах квадратних кілометрів забруднених територій, про 2 мільйони постраждалих українців в результаті аварії. Але якщо магнітик з Чорнобильської зони зможе стати засобом хоч якусь компенсацію - його варто робити світовим брендом.