Twitter

Показ дописів із міткою нквс. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою нквс. Показати всі дописи

субота, 14 грудня 2019 р.

Підтасовка фактів :: Аваківська/ЗеСБУ-шна гоп-кумпанія строчить справу нашвидкоруч як у НКВС! РТ!!!

הבא להורגך השכם להורגו (а-ба леоргеха, ашкем леорго), «Пришедшего убить тебя, опереди и убей его»

Якщо цікаво, сходіть за посиланням вище, почитайте коментарі до посту пана Гжегожа. Ми знайшли цього британського експерта Бірча, фахівця з ідентифікації особистості по особливостях ходи. Але, звуть його на Айлоеа, а Іван, Ivan Birch. Знайшли публікації його досліджень на Пабмеде, знайшли його електронну адресу.
Хоча такий експерт і існує, все інше озвучене наслідком - брехня. Він не єдиний, королівський експерт, а один з когорти подібних, його праці критикуються, та й сам він пише, що аналіз ходи не може бути використаний для однозначної ідентифікації особистості (як, наприклад, відбитки пальців). Ну, і крім того, певні сумніви додає той факт, що Аваківці перебрехали ім'я експерта. Чому перебрехали? Тому, що реальний Бірч не робив насправді ніякої експертизи, його прізвищем просто прикрилися? Або перебрехали тому, що ім'я російське, Іван, і Аваківці посоромилися його озвучити?

середа, 5 грудня 2018 р.

Сократ виходить на сцену — Історія псевдо-боївки | Socrates goes to the scene - History of pseudo-fighters

Сократ виходить на сцену — Історія псевдо-боївки
Sokrato iras al la sceno - Historio de pseŭdaj batalantoj

«Сократ» виходить на сцену – історія псевдо-боївки УПА




субота 29 липня, 201711:00
Історія цього страшного місця на території Демидівського району Рівненської області й до нині викликає багато запитань, суперечок та чуток. Місцеві жителі розповідають, що у трьох засипаних землею криницях поховані тіла близько сотні людей, які загинули в основному, у 1945 році. Радянська пропаганда довгий час стверджувала, що демидівчан катували й нищили бандити-бандерівці. Пройшов час і заговорили рідні загиблих та документи самих катів. Факти свідчать, що за злочинами псевдобандерівців стоять радянські спецслужби. Ігор Марчук, історик, завідувач відділу Рівненського краєзнавчого музею у своїй статті, спеціально для Гал-Інфо, дещо відкриває завісу і проливає світло на трагедію повстанців Демидівщини
Спецгрупа «Демидівка»
Місцевий люд та журналісти пов’язують ці страти з таким собі Сафатом Панасюком, який діяв у складі місцевої боївки СБ. Насправді, Сафат на той час був лише одним з виконавців під орудою офіцерів НКГБ. Інші зрадники залишилися в тіні. Але про все по порядку.
Радянські карально-репресивні органи робили значні зусилля, щоб підпільники Рівненщини склали зброю і здалися. У хід йшли найбрудніші методи боротьби з українським національно-визвольним рухом. Як свідчать документи НКВД та НКГБ – з території Демидівського району розпочалася весною 1945 року найбільша провокація проти ОУН та УПА на Волині. Пізніше цей досвід був перенесений на інші області Західної України. Доповідні по «Справі «Схід» (російською мовою «Дєло «Восток») зберегли деталі діяльності так званого «легендованого окружного проводу ОУН». Вдалося встановити й справжні імена частини перекинчиків, які відробляли свої тридцять срібняків.
Найбільш активними агентами були Олександр Друзюк-«Максим», «Микола», Юстин Омельчук-«Сократ», Іван Половинко-«Крилатий», Андрій Остап'юк-«Ворон», Микола Пекарський-«Стріл»,  Володимир Зборовський-«Саша» та інші. Саме вони керували ліквідацією місцевих кадрів ОУН та УПА у 1945 та 1946 рр. Перекинчики отримали завдання від Управління НКГБ Рівненської області виявляти діючу мережу підпілля ОУН та загони УПА. Не розшифровуватись перед повстанцями і не повідомляти, що ними керують офіцери НКГБ, а використовувати їх «в темну», тобто під виглядом опозиції до діючої мережі ОУН, терору СБ і тд. По можливості, частину готувати до вербування, або змусити здатися, а найбільш стійких знищувати усіма можливими засобами під виглядом боївок СБ.
Юстин Омельчук “Журба”
У результаті роботи агентів до співпраці з радянськими карально-репресивними органами на території Демидівського та суміжних з ним районів Рівненської області влітку 1945 року залучено 42 підпільники, більша частина з яких була завербована. Найбільшим успіхом чекісти вважали схилення до співпраці Юстина Омельчука, члена ОУН(м), який займав високі посади у підпіллі і користувався псевдонімами «Журба» та «Горицвіт». Ще у червні 1944 р. Юстин надіслав заяви у Ровенський обком та президію Верховної Ради СРСР з проханням помилувати його як активного українського націоналіста. У січні 1945 р. була затримана його дружина, яка теж переховувалась. Після відповідної розмови з нею, вона була звільнена з завданням організувати таємну зустріч з «Журбою». Але дружина не виконала поставлене завдання. Тоді співробітники радянських карально-репресивних органів вирішили використати зв’язки вже наявних агентів «Максима», «Миколи» та «Крилатого», які були земляками Ю. Омельчука. Зрадники  зуміли зустрітися з Юстином і з’ясували, що той готовий здатися.
Пропозицію агентів зустрітися зі співробітниками НКГБ «Журба» сприйняв добре, ще й сказав «Чому ви мені про це не казали раніше». 2 серпня 1945 р. вранці у лісі біля хутора Дублянщина Демидівського району відбулась перша зустріч чекістів з «Журбою». Розмова тривала 5 годин. Ю. Омельчук стверджував, що у силу своїх демократичних та інтернаціональних переконань вирішив очолити боротьбу з ОУН та УПА, терором СБ. Навіть написав листівку, де розвінчував командирів ОУН та УПА як зрадників і тд.
Фрагмент провокаційної листівки написаної Юстином Омельчуком
Офіцери НКГБ у ході розмови встановили, що «Журба розумний, достатньо розвинутий та орієнтується у ситуації, що склалася». У кінці зустрічі «Журба» з задоволенням прийняв пропозицію про співпрацю з органами НКГБ та обрав собі псевдонім «Сократ». Вербовку провів заступник начальника 2-го відділу УНКДБ Рівненської області майор Багно за присутності капітана Ворони та капітана Тріфонова. Через кілька днів «Сократа» таємно привезли у Рівне, де він зустрівся з начальником УНКДБ полковником Цвєтухіним. Саме на Ю. Омельчука було покладено керівництво легендованим окружним, а пізніше обласним проводом «Схід».
Начальник Демидівського РВ НКГБ капітан Тріфонов
На кінець 1945 року легендований окружний провід нараховував 96 учасників, з них 7 керівників. Агенти знищили повстанців «Шугая», «Влучного», «Чорноморця», «Меткого» та багатьох інших, полювали на повстанських командирів, зокрема Д. Казвана-«Черника». Залякували місцеве населення, сіяли паніку та розбрат.
Дмитро Казван “Черник”
Навіть командир винищувального батальйону від Демидівського райвідділу МВД М. Бурцев намагався, в окремих випадках, викрити «подвиги» спецгруп і стверджував, що місцеве населення їх так і називало «банди Тріфонова». На момент виборів до Верховної Ради СРСР 10 лютого 1946 року він перебував у с. Ільпибоки: «В цей час у Демидівському районі брутально діяла велика кількість бійців спецгрупи РВ МГБ, яким керував нач. РВ МГБ Тріфонов. До мене щоденно населення подавало скарги різного характеру, вночі спецгрупи… брали самовільно всюди коней у місцевих мешканців, ганяли їх у Козинський район, де грабували населення – обуренню селян не було меж…»
На момент виборів 1946 року чекісти сконцентрували всю агентуру, в основному, на Демидівщині.  Понад 30 бойовиків на чолі А. Остап’юком було вирішено легалізувати. Їм організовано «вихід» з показовим каяттям в райцентр м. Демидівка.
За інформацією журналіста М. Руцького– одного зимового дня місцевого фотографа-аматора Павла Пекарського покликали у Демидівський райвідділ НКГБ з метою сфотографувати знаменну подію. Він дізнався, що ціла група повстанців зі зброєю прийшла здаватися у Демидівку. Понад тридцять учасників спецгрупи у повному озброєнні на восьми санях приїхали раненько у райцентр. На околиці спішились і колоною рушили з червоним прапором та портретами Лєніна і Сталіна на зустріч зі своїми господарями – офіцерами НКГБ. Зайшли на подвір’я райвідділу, обмінялись промовами і сфотографувались на пам'ять. Через десятки років це фото, негатив якого переховував П. Пекарський, стане одним з доказів кривавих злочинів псевдоповстанців на Рівненщині. Чекісти хитрували. Вихід демаскованих агентів прикрив ту групу, яка продовжила свою підлу справу і далі. Зокрема, того ж Ю. Омельчука-«Сократа» тихцем забрали у Рівне і навіть пропонували вищому керівництву використати як агента закордоном, зокрема у Німеччині. У 60-их роках ХХ століття він напише книжечку «Змова», де й далі поливатиме брудом керівництво ОУН та УПА і мовчатиме про свою активну участь у наповнені криниць тілами знищених справжніх повстанців у Сафатовій долині.
Обкладинка книжки Ю. Омельчука «Змова»
Воякам УПА вдалося розкрити та знищити частину агентів, яких подекуди називали «озонівці». Ця назва з’явилася не випадково, оскільки один з агентів – «Крилатий», раніше діяв під псевдонімом «Озон» як командир сотні УПА.
Командир УПА І. Литвинчук-«Дубовий», оцінюючи дії агентури НКВД-НКГБ в рядах українських повстаців, писав: «Група Озона, що діяла на Дубенщині, зістала унешкідливлена  в сто процентів. «Озонівці» представляли для нас в основному ту загрозу, що, діючи проти нас в підпільний спосіб, могли нам нанести втрат в людях. В короткому часі їх дії перед народом удалось організації дискредитувати. Наміри їх представити свою диверсійну роботу під маркою ОУН скрізь крахували… це бувші учасники повстанчого руху, яких МВД вдалось в сто відсотків перевербувати та перевиховати… МГБ, бачучи неуспіх в діях проти нас «своїх ОУН-івців», остаточно включили ті залишки, що організації не вдалося зліквідувати, в регулярні районні частини ВВ МВД як спецгрупи».
Ігор Марчук, історик, завідувач відділу Рівненського краєзнавчого музею

неділя, 31 грудня 2017 р.

УКРАЇНЦІ закордоння просять Нас підтримати всі ПРОУКРАЇНСЬКІ сили : партії , громадських активістів та журналістів , які вже долучилися до "вилову" кума путіна (гебіста з позивним "соколовський") медведчука - Google Документи

УКРАЇНЦІ закордоння просять Нас підтримати всі ПРОУКРАЇНСЬКІ сили : партії , громадських активістів та журналістів , які вже долучилися до "вилову" кума путіна (гебіста з позивним "соколовський") медведчука - Google Документи:


УКРАЇНЦІ закордоння просять Нас підтримати
всі ПРОУКРАЇНСЬКІ сили :

партії , громадських активістів та
журналістів , які вже долучилися до "вилову"
кума путіна
(гебіста з позивним "соколовський")
віктора мертв'янчука (ака медведчук)
Діаспори вимагають відкритого і об"єктивного
суду над цією ... "істотою"

Теневая бизнес-империя Виктора Медведчука
Тіньова бізнес-імперія Віктора Медведчука
Віктора Медведчука сьогодні деякі експерти називають одним з найбагатших людей в Україні. При цьому, безпосередньо на колишньому главі Адміністрації Леоніда Кучми, майже ніяких бізнес-активів не числиться ...
Більш того, офіційно, після відходу Кучми з президентської посади, Віктор Медведчук став набагато біднішими. Так, якщо в 2002 р польський журнал Wprost оцінював його статки в $ 800 млн, включивши в трійку найбагатших людей України, то в 2008 р за версією українського журналу "Фокус" це було тільки в $ 460 млн. У 2011 р стало ще менше: $ 234,5 млн і №69 в топ-100. Правда, в 2013 р той же "Фокус" підняв В.Медведчука на №62 з $ 270 млн - але глобально це мало що змінює.
Проте, дружні відносини з лідером РФ Володимиром Путіним багато років служать чарівною паличкою-виручалочкою для бізнесу В. Медведчука.
Свого часу, у 2004 році, російський президент навіть погодився стати хрещеним батьком для Дар'ї,його молодшої дочки.
І це дозволяє колишньому топ-чиновнику не просто залишатися на плаву, незважаючи на всі пертурбації київському на політичному Олімпі, але і нарощувати свій тіньовий вплив ...
В тіні "Динамо"
Відомо, що В.Медведчук починав бізнес спільно "динамівської" групою, що отримала неофіційну назва завдяки братам Григорію та ІгорюСуркісам,власникам ПрАТ "Динамо-Київ".
Вони і зараз залишаються бізнес-партнерами В.Медведчука, за даними ЗМІ.
1
Григорій і Ігор Суркіси
У лихі 1990-ті рр., "Динамівці" стартували з багатопрофільного концерну "Славутич" і трасту "Омета-ХХІ століття", а також українсько-американського СП "Динамо-Атлантик".
Основні сфери діяльності: імпорт нафти і нафтопродуктів, експорт сільгосппродукції, включаючи бартерні схеми, імпорт алкоголю і сигарет.
Всі ці напрямки є високоприбутковими і не вимагають капітальних інвестицій. Зате дають швидку оборотність і широкі можливості для ухилення від сплати податків.
До недоліків слід віднести неможливість пояснити джерело походження доходів і повну залежність від лояльності влади. Які можуть в будь-який момент "перекрити кисень".
Про діяльність вищевказаних структур є досить багато цікавих публікацій, детально відтворювати які тут немає сенсу.
З них випливає, що, як і переважна більшість фінансово-промислових груп України, "динамівці" в той період нерідко діяли за межею фолу.
Потім, в період великої приватизації кінця 1990-х рр., Вони виявилися власниками значної кількості активів.
Серед них - запорізький феросплавний завод (ЗФЗ), завод "Дніпроспецсталь", "Кіровоградобленерго", "Тернопільобленерго", "Херсонобленерго".
Ці підприємства і компанії були передані в управління Українського кредитного банку, одним із засновників якого поряд з Суркісами був В.Медведчук.
Пізніше "динамівську" колекцію поповнили "Полтаваобленерго", "Прикарпаттяобленерго", "Одесаобленерго", "Сумиобленерго", "Чернігівобленерго".
Однак "Дніпроспецсталь", ЗФЗ, "Полтаваобленерго" в результаті відійшли до ФПГ "Приват" ІгоряКоломойського,"Сумиобленерго" і "Чернігівобленерго" - до "Енергетичному стандарту" КостянтинаГригоришина.
"Одесаобленерго" - до російської групи VS Energy ЄвгенаГинера, Михайла Воєводіна і ОлександраБабакова.
До недавнього часу у Суркісів під контролем перебували "Прикарпаттяобленерго", "Тернопільобленерго" і "Львівобленерго".
Чи залишився там в акціонерів екс-глава АП - сказати складно. Як і те, чи був він їм взагалі.
Оскільки фірмовим стилем В.Медведчука завжди було і залишається прагнення максимально завуалювати причетність до тих чи інших бізнес-структурам.
Це наочно простежується на прикладі ПрАТ "Нафтогазвидобування", основним співвласником якого довгий час був закарпатський депутат Верховної Ради, екс-глава МНС НесторШуфрич.
1
Нестор Шуфрич
Він на початку 2000-х купив 50% в цій компанії, найбільшому приватному газодобувачами України, у нинішнього президента ПетраПорошенка.А в 2013-2017 рр. частинами продав її холдингу ДТЕК РінатаАхметова.
І ось не так давно в інтерв'ю ЗМІ колишній генеральний директор "Нафтогазвидобування" Олег Семінський дав зрозуміти, що співвласником оформлених на Н.Шуфрича кіпрських фірм-засновників був не хто інший, як В.Медведчук.
1
Олег Семінський
"Я жодного разу з ним не бачився, але, скажімо відверто: так, як вирішувалися питання з ліцензією і т.д. - моє було глибоке переконання, що це було при його сприянні. Він дійсно багато зробив для компанії. Без нього ми не змогли б отримати ліцензії в 2003-2004 рр. Ви зрозуміли, про що я говорю. Більше не можу говорити ", - сказав О.Семінскій.
Аналогічна ситуація і з багатьох інших бізнес-одиниць, де присутність В.Медведчука незримо вгадується - проте не фігурує явно.
Так, тривалий час ЗМІ вважали А-Банк пов'язаним з власниками Приватбанку Ігорем Коломойським і ГеннадіємБоголюбовим.
Справа в тому, що в 2007 р саме Приватбанк став керуючим санацією А-Банку, який тоді називався Акцент-банком і був створений шляхом реорганізації того самого Українського кредитного банку, заснованого В. Медведчуком і "динамівцями".
Вклади в Акцент-банку стало можливим поповнювати у відділеннях і терміналах Приватбанку, а його корпоративний стиль зовні став схожим на приватівський.
Нарешті, А-Банк очолює ЮрійКандауров,раніше - заступник голови правління Приватбанку і глава його грузинського філії Privatbank.
Тим часом в Приватбанку стверджували, що партнерство з А-Банком обмежується аутсорсингової підтримкою технічних процесів.
Проте, при націоналізації Приватбанку його нова державна адміністрація вважала їх пов'язаними юрособами, наклавши арешт на гроші А-Банку, розміщені на кореспондентському рахунку в Приватбанку, а також на депозитах.
Ось тоді і з'ясувалося, що Г.Суркіс в А-Банку є кінцевим власником частки в 32,2%, його дочка Світлана - 16,1%, І.Суркіс - 32,2%, його дочка Марина - 16,1%.
Таким чином сумарно у "динамівців" виходить 96,6% акцій. У кого інші 3,4%? Формально це якісь громадяни Кіпру, виступаючі як фізичні особи.
Цілком можливо, що за ними якраз і стоїть В.Медведчук. У всякому разі, до цього часу А-Банку частка в 5,43% належала тому самому знаменитому концерну "Славутич", співзасновником якого був екс-глава адміністрації президента.
До речі, ЗМІ з посиланням на джерела на ринку повідомляли, що брати Суркіси домовилися з ІгоремКононенко,першим заступником голови парламентської фракції Блоку Порошенко.
В рамках угоди "динамівцям" повертають гроші, що застрягли в Приватбанку, а багаторічний бізнес-партнер президента натомість отримує контроль над трійкою західноукраїнських обленерго.
Тих самих, до останнього часу все ще належали братам. Наскільки інформація достовірна - кожен може оцінювати самостійно.
Тільки ось на початку грудня судове рішення про примусове стягнення з Приватбанку 1,047 млрд грн. і $ 266 тис. на користь Суркісів було виконано Державної виконавчою службою Мін'юсту ...
Але поширювалися чи умови передбачуваної операції на частку В.Медведчука у "Львівобленерго", "Прикарпаттяобленерго" і "Тернопільобленерго" (якщо вона там була)?
Як би там не було, в рамках досягнутих домовленостей за Суркісами залишився і контроль над держкомпанією "Запоріжжяобленерго", яка управляється їх менеджерами.
І навіть якщо допустити, що дружба братів- "динамівців" і екс-глави АП не горить і не тоне, то бізнес-інтереси В.Медведчука в обленерго представлені опосередковано і точково (частками до 10%). Як і в А-Банку.
Куривом треба торгувати, брат!
У власності В.Медведчука, частково оформленою на дружину ОксануМарченко,знаходиться багато чого.
1
Оксана Марченко і Віктор Медведчук
Наприклад, ЗМІ стверджують, що екс-главі АП належить база відпочинку "Бескид" в с.Мислівка (Ів-Фр. Обл.) - з посиланням на місцевих жителів.
Інтер'єри номерів, а також їх метраж справляють враження своєю розкішшю. Проте, створити на основі "Бескиду" "другий" Буковель ", як нібито планував В.Медведчук - йому не
вдалося."Буковель "Коломойського - це поки єдиний в Україні приклад успішного бізнес-проекту в сфері туризму.
Те ж саме відноситься і до готельно-ресторанного комплексу "Динамо-Київ" (Закарпатська обл.), який також, як вважається, належить В.Медведчука.
Крім того, як з'ясували місцеві ЗМІ, у Львівській обл. працює фірма "Керамбуд".
Вона займається видобутком піску в Яворівському р-ні і належить БогдануКозаку,братові депутата Верх овной Ради ТарасаКозака,давнього партнера В.Медведчука, і Сергію Медведчуку - брату екс-глави АП.
Знову-таки, можна лише робити припущення, чи має відношення до цього бізнесу сам В.Медведчук. Або ж настільки незначні активи повністю віддані на відкуп оточенню.
Між тим очевидно, що людина з його амбіціями повинен і бізнес мати відповідного масштабу. У зв'язку з цим цікавими представляються результати розслідування на тютюновому ринку.
Навесні 2017 р силовики звернули увагу на діяльність ТОВ "Тедіс-Україна", монополіста у сфері оптової торгівлі сигаретами: за підсумками 2016 р офіційний дохід компанії склав 42,42 млрд грн.
У центральному офісі та ряді регіональних представництв, а також на складах, пройшли обшуки, рахунки компанії були арештовані в рамках кримінального провадження щодо ухиляння від сплати податків.
Правда, через деякий час їх розблокували рішеннями Печерського районного суду Києва. Та й обвинувального вироку для топ-менеджерів "Тедіса", який раніше називався "Мегаполіс-Україна" - теж немає.
Зате з'ясувалося, що власником частки в "Тедісе" через зареєстровані на Кіпрі фірми Havanor Management Ltd. і Turul Investments Ltd. є вище згаданий Т.Козак.
Причому в коментарі ЗМІ з даного питання він дав зрозуміти, що є лише номінальним зіц-головою в цих структурах. "Ви знаєте, ну, я є акціонером, але то ... там інші люди займаються", - заявив депутат.
Здається, що в даному випадку йому можна вірити. Адже і Н.Шуфрич в "Нафтогазвидобування" теж як би прикривав реального господаря.
До речі, і зараз серед її власників присутня якась фірма Bіenville Holdings Ltd., зареєстрована на офшорному острові Беліз.
Вона разом з голландською DTEK Oil & Gas BV Р.Ахметова контролює кіпрську офшорку Wolford Holdings Ltd. - на яку записано близько 17% статутного фонду ТОВ "ДТЕК Нафтогазвидобування".
Саме Wolford Holdings, за припущенням екс-глави "Нафтогазвидобування" О.Семінского, може бути пов'язаний з В. Медведчуком - виходить, що через "прокладку" з Белізу.
Але повернемося до "Тедісу". Цей бізнес не контролюється однією людиною. Зокрема, одним із співвласників виявився одеський бізнесмен БорисКауфман.
Раніше ЗМІ включали його в "Сім'ю" тодішнього українського президента ВіктораЯнуковича.
Але і після втечі Януковича з України Б.Кауфману вдалося зберегти хороші відносини з владою через БорисаЛожкіна,який очолював АП при П.Порошенко.
Цілком ймовірно, що і Б.Кауфман точно також є номінальною фігурою, прикриваючи когось із нинішнього вищого керівництва країни.
Тобто очевидно, що доходи від тютюнової дистрибуції доводиться ділити. Але навіть з поправкою на цю обставину суми виходять величезні.
За даними слідства, 2,5 млрд грн. були виведені з "Тедіса" на ряд фірм, серед яких опинилася і ТОВ "Північно-Східна видобувна компанія".
Її директором виявився якийсь МикитаПоз,також входив до числа співвласників ТОВ "Консул-Україна", зазначеної Т.Козак як попереднє місце роботи до обрання в Раду.
І це вже той рівень доходів, який дозволяє не скривившись оплачувати чартерні авіарейси з Києва в Москву та інші атрибути життя на широку ногу.
Як тут не згадати, що і в 1990-і рр. "динамівська" група В.Медведчука грала помітну роль на тютюновому ринку України і тоді її точно також звинувачували в використовували різних схем для ухилення від сплати податків.
Царський подарунок з Кремля
1
Віктор Медведчук і Володимир Путін
Точно так же, нагадаємо, "динамівці" працювали в сфері імпорту та продажу нафтопродуктів в Україні. Правда, з тих пір спливло багато бензину, та й солярки - не менше.
Паливний ринок неодноразово ділили і переділили нові гравці, в результаті чого "динамівці" виявилися не те щоб зовсім за бортом, але десь далеко на периферії.
Повернутися на лідируючі позиції структури, які пов'язують з В. Медведчуком, змогли в 2016 р
Тоді держкомпанія "Роснефть" оформила продаж своєї мережі автозаправних станцій в Україні на якусь Glusco Energy SA, зареєстровану в Швейцарії.
Вона виявилася пов'язана з іншою швейцарською фірмою Proton Energy Group. За даними ЗМІ, які посилаються на учасників ринку нафтопродуктів, реальним власником цих компаній є В.Медведчук.
Непрямим підтвердженням можуть вважатися опубліковані копії митних декларацій. З них випливає, що покупцями палива у женевській Glusco Energy були ТОВ "Мітгард" і ТОВ "Інвестнефтесервіс".
Вони зареєстровані за адресою в Києві Музейний провулок, 10 і вул.Грушевського, 10 - відповідно. Обидві будівлі стоять поруч і належать фірмам, підконтрольним "динамівцям".
Раніше там же багато років знаходився офіс ЛеонідаКравчука,який був покровителем "динамівцям" в період свого президентства - та й пізніше не втрачав з ними зв'язку.
Цікаво, що "Інвестнефтесервіс" припинив діяльність після того, як Нацполіція в 2014 р відкрила проти неї кримінальну справу за підозрою в контрабанді нафтопродуктів через одеський морпорт.
Після чого поставки від Glusco переключилися на "Мітгард". Це дозволяє зробити висновок, що В.Медведчук на паливному ринку залишається вірним своєму фірмовому стилю родом з 1990-х.
Подарунок у вигляді мережі "Роснефти" відкрив для екс-глави АП друге дихання: адже це 141 АЗС в 12 областях України і оборот, який нафтотрейдери оцінюють як, приблизно, дорівнює обороту "Укрнафти".
А це лідер українського ринку, що володіє найбільшою роздрібною мережею АЗС. Річний обсяг продажів Proton Energy оцінюється в 3 млн т. Нафти, бензину та дизпалива.
Але і до покупки "Роснефти", в 2015 р, Proton Energy вже імпортувала в Україну близько 500 тис. Т. Нафтопродуктів через порти, за оцінками консталтінговой компанії UPECO.
Це третина всіх морських поставок палива в Україну. Сама ж Proton Energy, офіційним власником якої є ізраїльський громадянин НісанМоїсеєв,здобула популярність на українському ринку ще в 2009 р
Н.Моісеева журналісти зафіксували в компанії В.Медведчука в листопаді 2016 року, коли вони обидва прилетіли до Києва на борту чартерного літака з Москви.
Подальше розширення присутності Proton Energy мало місце в 2016 р Тоді російська держкомпанія "Транснефть" переписала належала їй українську частину нафтопродуктопроводу "Самара - Західний напрямок" на зареєстровану в Швейцарії фірму International Trading Partners.
А оператором поставок дизпалива в Україні за цим трубопроводом виявилася все та ж Proton Energy. Нарешті, вже в 2017 р вона стала єдиним імпортером в Україну російського автогазу LPG.
І знову не обійшлося без руки Кремля. Спочатку в квітні ц.р. Федеральна служба експортного контролю РФ повністю зупинила поставки LPG в Україну.
З огляду на, що його споживання порівняно з бензином, а 75% завозиться по імпорту - ціни на АЗС відразу полізли вгору. І тут вчасно з'явилася Proton Energy. Вона виявилася єдиною фірмою, що має ліцензію Росекспортконтроля на поставки LPG в Україну - у всіх інших операторів дозволу були анульовані.
Тому вибір перед українською владою стояло дуже простий: або погоджуватися на Proton Energy і тих, хто за ним стоїть - або отримати лавиноподібне зростання цін на LPG на автозаправках країни.
Тим часом, очевидно, що такі дії російських державних органів неможливі без вказівок з самого верху - точно так само, як і продаж майна держкомпаній ( "Роснефть" і "Транснефть").
І звичайно, дуже малоймовірно, що лідер РФ раптово перейнявся до ізраїльтянинові Н.Моісееву незрозумілою симпатією - настільки глибокою, що віддав йому на відкуп бізнес з багатомільярдними доходами. Інша справа, якщо все це передається давнього друга і кума. Тоді широкий жест цілком виправданий.
Адже В.Путіну потрібно "смотрящий" в Україні, щоб стежити там за інтересами бізнесу - а західні ЗМІ раніше вже писали про те, що лідер РФ має тіньові доходи від діяльності російських держкомпаній.
Їм проблематично працювати в Україні офіційно при поточному рівні українсько-російських відносин. Тому давні "кумівські" зв'язку з екс-главою української АП тут дуже до речі.
Крім того, так чи інакше, Кремлю потрібно зберегти в Україні проросійський політичне лобі - особливо після втечі екс-президента В.Януковича і його оточення. Рішення даного завдання неможливо без потужного фінансування цього лобі. Адже будь-яка політична діяльність неможлива без фінансового підживлення. В т.ч. і діяльність "Українського вибору" В.Медведчука. І вона, підживлення, не обов'язково повинна виділятися у вигляді прямих грошових траншів.
Надання частки в високоприбуткової бізнес-схемою теж цілком підходить. Цими обставинами і пояснюється "друге дихання" на українському ринку нафтопродуктів у структур, які пов'язують з В. Медведчуком.
В целом же проведенный анализ позволяет сделать вывод, что его бизнес с 1990-х не претерпел значимых изменений ни по своей структуре, ни по характеру деятельности.
По материалам: "ОстроВ"
iReader






'via Blog this'