Показ дописів із міткою арест. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою арест. Показати всі дописи

неділя, 21 травня 2017 р.

«Порнографічне відео та фотографії, яке оприлюднив Матіос – це дуже груба робота донецького УБОПа, який цей компромат ще в 2014 році наклепав» – офіцер Айдару «Батя»

«Порнографічне відео та фотографії, яке оприлюднив Матіос – це дуже груба робота донецького УБОПа, який цей компромат ще в 2014 році наклепав» – офіцер Айдару «Батя»
«Порнографічне відео та фотографії, яке оприлюднив Матіос – це дуже груба робота донецького УБОПа, який цей компромат ще в 2014 році наклепав» – офіцер Айдару «Батя»
Про контрабанду в АТО, про те як люди з кримінальним минулим віддавали життя за Україну, про тортури полонених, про те як жити після війни.
Інтерв’ю відомого добровольця, екс-командира підрозділу в батальйоні «Айдар» Валентина Лихоліта.

– Розкажіть про батальйон «Торнадо». Що там відбувалось?

– «Торнадо» сформувався з батальйону «Шахтар». Хоч це була скоріше рота – лише 120 людей.
Те, що не перевірили попередньо біографії бійців, – ляпас МВС. Можливо, діяли за принципом: на війну – то на війну, йдіть – помирайте. В командира «Торнадо» Руслана Онищенка в мирний час із законом були проблеми. Він родом із Донецька, був там авторитетом. Та й не з бідних – мав свій бізнес. А в Україні, відомо, чесно заробити гроші складно.
Так що по Онищенку був підготовлений уже давно компромат. Порнографічне відео та фотографії, яке оприлюднив Матіос (Антатолій Матіос, головний військовий прокурор України, – ред.) – це дуже груба робота донецького УБОПа, який цей компромат проти Онищенка ще в 2014 році наклепав. Якщо позабирати зайве, то всі кадри зроблені в спортивному залі – якраз в тому місці, де Руслан любив часто бувати, качав прес із рушником. Разом з адвокатами ці матеріали вивчали. Повна нісенітниця.

– Торнадівці під час слухання в їхній справі кидались екскрементами в суддів. Чи не дивний спосіб відстояти правду?

– Ми їм пояснювали, що такими діями вони не допомагають своїм захисникам, а лише поглиблюють проблему. У відповідь почули, що так протестують проти закритості процесу. Один із торнадівців визнав свою провину – Юрій Шевченко (зізнався в катуваннях, незаконному позбавленні волі та перевищенні службових повноважень, – ред.). Нам відомо, що його били, нога навіть загноїлась. Підписав усе. Сьогодні під домашнім арештом.
Торнадівці, звісно, не святі. Бувало, хлопці брали в полон сепаратистів, допитували. А потім з’ясовувалось, що це мирні жителі. Тут недопрацювання їхньої розвідки. Але бійці справді хотіли, аби Україна не торгувала з так званими “ЛНР” і “ДНР”. Вони прикрили контрабанду на лінії розмежування.

– Про яку контрабанду йдеться?

– В Україну перевозили вагонами вугілля, метал. На цьому зароблялись величезні гроші – мільярди. Дізнайтесь, скільки коштує один поїзд вугілля, масштаби очевидні. Чомусь всі підприємства Ахметова на “ДНР” і “ЛНР” працюють, а сам він живе в Україні. Отже, домовленості існують. Чомусь Костянтин Кулик (воєнний прокурором сил АТО, – ред) за період 2014-2016 років збагатився на три мільйони гривень. Це які такі зарплати у прокурора? У Кулика свого часу прикрили лікеро-горілчаний бізнес. Переправляв спиртне на окуповані території. Ніяких тобі податків. Теж мільярди.
Якщо йдуть потяги на Донбас, це означає – що і трафік зброї та наркотиків теж є. Над усім цим хтось стоїть. Не зупиняють трафік, бо це можливість награбастати якомога більше, доки лавочка не прикрилась. Торнадівців “на горі» попереджували, щоб не пхались. Не послухались.
Сьогодні на слухання проти бійців нікого не допускають. Пояснюють закритість процесу тим, що є факти зґвалтування. Якщо такі факти є, то їх можна не транслювати. Але ж загальну справу чому не показувати? Бо тоді люди зрозуміли би, що насправді відбувається. Нікому не вигідно, аби на суді хлопці розповіли всю правду про те, що відбувається в АТО.
02fc186b783d90ca42edf8b1d9c69d8c

– Хто контролює перебіг контрабанди?

– Зазвичай контролює той батальйон, який стоїть на лінії розмежування. Вони там головні, домовляються з прикордонниками. Потім ділять гроші. В 2014-2015 році контррозвідка не працювала. Тепер нарешті включилась.
Був там такий генерал Анатолій Науменко. Керував всією міліцією Луганської області. Налагодив співпрацю з вищими чинами в Києві, хоч із торнадівцями не вдалось домовитись. Ігор Радченко (позивний «Рубіж», колишній боєць батальйону «Айдар», перебуває під слідством, – ред.) зупинив контрабанду Науменком кольорового металу на лінії розмежування в Луганській області. Щоб ви розуміли, в 2015 році одна ходка приносила півтора мільйона гривень прибутку. А переправляли метал щодня. Туди везли продукти, назад – металобрухт. Радченко це почав зупиняти. Арештував машини Науменка. Той його попереджав – буде кепсько. І вже ми нині разом із Радченком “бандити”.

– Ви кажете, що не причетні до мародерства і контрабанди. Чому ж інші бійці так легко спокушались на легкі гроші?

– Я – не Мельничук (Сергій Мельничук, екс-комбат батальйону “Айдар”, – ред). Це йому, як мені казали, обіцяли заплатити 20 мільйонів доларів, якщо здасть місто Щастя. Не знаю, чи взяв ці гроші. Прокуратура закидає мені, що я стояв перед строєм і віддавав наказ хлопцям мародерити. Мовляв, половину з награбованого мені віддавати. Повірте, у нас був високий патріотичний дух, за одне таке слово мене одразу застрелили б, прямо зі строю.
Ми не думали, як грабувати. Хотіли повоювати три місяці – і по хатах. І досягнули би цього. Уже 15 червня 2014-го були би в Луганську, якби не наказ відступати.

– Це була фатальна помилка вищого військового керівництва чи спланований “злив”?

– Мені здається, що тоді просто не встигли заробити вдосталь грошей. Але нині вони не раді тим грошам. Бо не знають, як це все зупинити.

– Ви пройшли Афганістан, тепер Донбас. Що у вашому розумінні жорстокість на війні?

– Жорстокість? Вона виправдана на нульовій точці – якщо ти не застрелиш, то тебе застрелять.
Сьогодні солдатам ніхто нічого не пояснює. Не діє інститут офіцерів-психологів. Бійцю треба пояснити, як поводитись на лінії вогню, а як за 10 кілометрів від передової. Має знати: де є цивільне населення, там не стріляють, байдуже – проукраїнське воно чи проросійське. За думки не розстрілюють.

– Айдарівців, як і торнадівців, звинувачують у жорстокому поводжені з військовополоненими.

– В «Айдарі» на сьогоднішній день 96 загиблих і 19 зниклих безвісти. 30% від загальної кількості вбитих мали кримінальне минуле. Їх навіть офіційно не оформлювали. Але вони померли за державу. І це важливо пам’ятати. Ніхто не святий. Але не можна допускати до допиту військовополонених осіб з порушеною психікою. Командир має розуміти, кому під силу допит провести. Це має бути кваліфікований офіцер розвідки чи контррозвідки. А в добробатах як було? Звичайні бійці допитували полонених. Не буду приховувати: інколи неправильно поводились.

– Застосовували тортури?

– Так. Зрозумійте, таке було і в “Торнадо”, і в “Шахтарську”, який згодом розформували.

– А в «Айдарі»?

– Було, якщо не встигали це вчасно зупиняти. Я не дозволяв своїм людям допитувати людей. Коли у нас у підвалах були полонені, то повідомляли в СБУ і чекали приїзду офіцерів. Часом ті боялись до нас приїжджати. Тоді сам їх на допит привозив.
За деякими людьми на передовій не встежиш. Самі собі гетьмани. З ними дуже складно. У нас теж були такі. Я їх виганяв.

– Куди виганяли?

– Треба зрозуміти структуру «Айдара». У нас протяжність лінії фронту була 150 кілометрів. Жоден інший батальйон стільки не утримував. Стояли від Лисичанська і аж до Половинкіного, вглиб 70 кілометрів. Якщо я проганяв якусь одну групу бійців, то вона мігрувала в інше місце. На передовій стояли по 20-30 осіб. Таку кількість складно контролювати.

– Цих людей не можна судити у воєнний час?

– За мародерство, зґвалтування в зоні бойових дій, звісно, потрібно судити. А от допити – це інша справа. Ми ловили бойовиків, козаків, приїжджих росіян. Вони надавали інформацію, завдяки якій ми рятували багато життів наших солдат.
Афганістан проти війни на Донбасі мілко дихає. Там по нас ніколи не стріляли з “Градів”. А тут просто накривають. Зазвичай стріляли з території Росії. А ми нічого у відповідь не могли вдіяти. Часто рятували тільки підвали. Одного разу викликали авіацію. Загубились два вертольоти. І авіація відмовилась від нас.
“Смерчі” пробивають бетонні стіни. У такі моменти не знаєш, куди заховатись. Ось тут жорстокість. Тоді допитуєш полоненого, а він мовчить. Потім жорсткіше запитуєш – і він розповідає, де стоять батареї та в який період можуть відкрити вогонь! Проти “Градів” і “Смерчів” тяжко встояти, але якщо володієш інформацією, то можеш врятувати багато життів. Це загальний закон будь-якого військового часу.

– Як після воєнного часу повернутись до реалій мирного життя?

– Не можна жити війною. Треба розуміти, що коли все закінчиться, ти маєш повернутись до мирного життя. Якщо цього не розумієш, то ніколи себе не знайдеш поза військовими реаліями.
В Україні є госпіталі для ветеранів Другої світової війни. Правда, не знаю, скільки їх ще в живих залишилось. Але згідно з офіційними даними, у нас ветеранів з кожним роком все більше й більше. Хоч наймолодшому мало би бути щонайменше 95 років.
А от госпіталів для ветеранів АТО практично немає. Хлопцям, які по шматках збирали своїх товаришів, потрібна кваліфікована допомога. Адже за два роки в зоні АТО побувало 250 тисяч українців, а в Афганістані за 10 років службу пройшли 13 тисяч наших громадян.
Щороку вони мають проходити курс лікування. Інакше буде таке, як після Афгану: хтось зіп’ється, дехто піде в кримінал. Якщо сьогодні не працюватимемо, то через років п’ять років нас так накриє хвилею злочинності, що мало не видасться.

– Війну на Донбасі реально швидко закінчити?

– Її закінчити дуже просто. Якщо Донбас прагне бути окремо – будь-ласка. Встановімо чіткі кордони, і нехай Росія його відновлює. Хоче Крим бути окремо – та Бог із ним. Треба людям спершу дати можливість зрозуміти і оцінити те, що було, і те – що отримали.
Тільки не торгуйте з ними. І ви побачите, що через рік самі захочуть повернутись. Росія не буде відновлювати економіку Донбасу. За період війни звідти вивезли 29 заводів. Нам не можна на Донбасі зациклюватись. Цього ж домагається Путін. Йому не потрібно, аби ми йшли вперед. Вигадує різні страшилки. Мовляв, ми всі повмираємо в тій Європі. Але краще вже там, ніж із Москвою. Я хочу, щоб у нас були реформи, нормальні суди, прокурори. Нормальна країна – це та, у якій президент рівний з іншими перед законом.

– Керівництво країни розуміє виклики, перед якими стоїть країна?

– Не дуже. Якщо “на горі” досі вважають, що народ бидло, то вони глибоко помиляються. Так думав Янукович. Нинішня влада краде вдвічі більше, ніж папєрєднікі. Як гадаєте – народ довго терпітиме? Влада думає, що ми темні, а вони – королі на шаховій дошці. Якась магія: тільки у владу потрапляєш і все – живеш в своїй реальності.
Якщо дійдемо до останньої точки кипіння, це буде на руку Росії, котра хоче показати всьому світові: подивіться, вони – ненормальні. Але в людях гнів кипить. Я ж не проти президента. Голосував за нього, – бо думав, що хоч трохи краще стане жити в цій державі.
Звісно, мало одного прокурора чи президента, аби все змінити. Але ж у них є важливі інструменти впливу в руках. Майданівці допустили купу помилок. Перше – не дотиснули олігархів. Їх треба було посадити. Не дотиснули регіоналів, які нині назад рвуться до влади і проплачують велику політику, бо мають гроші. Не дотиснули суди, прокуратуру – ці теж творять, що хочуть.
Після Майдану вчасно придумали війну. І ми всі пішли на неї. Розуміли, що люд України не дуже оптимістично налаштований щодо майбутнього влади. Тому, мовляв, хай краще воюють.

– Війна відволікає суспільство від того, що відбувається у владних коридорах?

– Так. Олександр Турчинов (Секретар РНБО України з 2014-го року, – ред.) за минулий місяць 67 разів сказав, що Росія нападає. Це вже навіть не цікаво. Ви що робите? Де потужний оборонний комплекс? Чому не можете свою армію вітчизняним обладнанням забезпечити? Чому просите грошей, а не просите технології? Адже в нас є всі ресурси. В 1991 році мали 800 тисяч танків. І де вони? Порізали на металобрухт. Ми воюємо, а за кордон продаємо «Оплот» – визнаний найкращим танк у світі. А нам пояснюють, що для української армії такі танки задорого. На війні бачив всього лиш три такі. Американці не дурні. Бачать, що ми продаємо техніку, зброю. У них виникає логічне питання: чого ж тоді просимо зброю на Заході? Звісно, за чужий рахунок воювати завжди краще.
В Україні виробляють дуже якісні бронежилети «ТЕМП». Ця компанія виготовила костюм танкіста, який не горить. Як мені розповідали, прийшов їхній директор Юрій Євтушенко в Мінооборони. Запропонував свої бронежилети. Назвав ціну – 100 доларів. Не захотіли в нього купувати. Сказали, що задешево. Їм треба було по 400 доларів, от тоді би купували. Звісно, відкат же треба десь брати.
«ТЕМП» готовий виробляти на передок бронежилети 6 класу. Росіяни уже виготовили кулі, які пробивають наші жилети 5 класу. І це звичайна куля, не бронебійна. Одягнуть же хлопців, які на передовій, в хороші жилети. Захистіть їх. Невже це так складно?

– Як гадаєте, існує імовірність третього Майдану?

– Якщо він відбудеться, то буде дуже швидким. Ви знаєте, скільки зброї в Києві? Лише в одного батальйону «Айдар» пропало 1900 одиниць зброї. Хто за це відповідає? За статутом – командир батальйону. А на ділі? Знаю, що в інших частинах теж «зникає» зброя. Її намагаються списати на бойові втрати. А ще ж є трофейна зброя. Її було багато в «Айдарі». Зникла дивним чином. Все в Києві, бо тут робиться вся політика.
Бракує лише сірника для третього Майдану. 250 тисяч АТОшнів – це не жарти. І хтось все це підігріває. Потрібна зняти напряг серед бійців. Інакше буде горе.

– Кому вигідний бунт АТОшників?

– У першу чергу Путіну. Він колишній КГБіст, влізає в політику всіх країн. Викидає купу грошей на це. Хоче показати, що хороший гравець, з яким треба рахувались. Прагне, аби весь світ зрозумів – без Росії ви ніхто. Робитиме все, аби в Україні було неспокійно.
Але я 25 років працював вчителем, потім пішов на війну. І я спокійний. Знаю точно – тяжко буде вбити козачий дух в Україні. Ми 70 років жили під Росією і повстали. Доведеться ще раз повставати. Скажу вам, навіть із в’язниці можна керувати повстанням.
iReader


неділя, 28 серпня 2016 р.

Під Волновахою загинув Віталій Тіліженко. Справжній - патріот, доброволець, воїн

Вчера ночью погиб в бою под Старогнатовкой доброволец "Правого сектора" Виталий Тилиженко Мы не были знакомы лично, только по "Фейсбуку" переписывались. Виталий был прямым человеком, активным участником революции, который не любил полутонов. Он жестко критиковал власти и принимал участие во всех митингах протеста.
Но он имел на это право. Потому что он воевал как доброволец на самых опасных участках фронта, в рядах одной из разведгрупп "ПС", которой официально "не существует" на фронте. Вместе с ним погиб боец "ПС" из Мукачево...
Тилиженко обзывали "зрадником" и "всепропальщиком" - но те, кто это делал, продолжают зубоскалить и дальше в соцсетях, а Виталий за свои убеждения отдал жизнь в бою за Родину.
Он требовал радикальных перемен, его раздражала ложь официальной пропаганды. Он не выбирал выражений, давая оценку действиям власти, но это не было истерикой. Он не искал места у власти. Спокойно и обстоятельно, будучи опытным спортсменов и путешественником, он готовился к новой командировке на войну.
Виталий был из породы идеалистов - не хотел ждать, презирал договорняки и компромиссы. Он сражался за новое справедливое общество, и это единственное, что его по-настоящему волновало. А ложь власти он воспринимал как оскорбление. Примерно в мае он вдруг решил систематизировать свои политические записи. Он попросил меня открыть блог на "Цензор.Нет" - вот все его записи: 
http://censor.net.ua/…/0/interv…/5/author/308740/sortby/date
Я не был согласен со многим, что он писал, но я горжусь, что он писал у нас, выбрал сам наш сайт. Мне все равно какие политические взгляды у человека - мне важно, что он говорит как патриот, и что за свои слова умеет отвечать делом.
Я глубоко убежден, что власть ОБЯЗАНА не отталкивать тех, кто добровольно сражается за Украину, не вешать им ярлыки и не обливать грязью. Власть обязана найти место в боевом строю для добровольцев, а не загонять их в глухое подполье. Это глупо во время войны. На фронте нет места для политических амбиций - там надо воевать, и каждый, кто рискует собой добровольно должен цениться и народом и государством. Этим людям мудрая власть должна помогать.
Мы, украинцы, очень разные, и мы должны учиться жить вместе и понимать друг друга. А в дни тяжелых испытаний, в дни войны, каждый из нас должен быть готов отдать всего себя Родине.
Готовность пожертвовать собой и ПОСТУПОК - это тот знаменатель, который показывает искренность и неискренность слов и убеждений. Виталий прошел путь воина, верный до конца Украине. Он ушел как и жил - честно, когда шел на выручку боевым товарищам...
Вечная память, герой...
Карта Приват:5211 5374 3242 4385 Наталия Викторовна Гладкова (Тилиженко)
Юлия Пелих-Ягода: 
Адрес, по которому можно будет проститься с Виталиком:
г. Запорожье, ул. Цитрусовая, 5, кв. 78. Первый Шевченковский микрорайон. Дата будет известна позже...

субота, 13 серпня 2016 р.

Політична блядство і русофілія на фоні визвольної війни або пріорітети церкви Шоколадника

Я не політик, я журналіст. Але, в першу чергу, громадянин цієї країни. І мої міркування можуть бути примітивні, але вони продиктовані відчуттям власної безпеки – в першу чергу.
Що має зробити моя з вами Держава, аби рухати вперед, а не долати наслідки агресії? Тут рецепт простий – максимальне обмеження спілкування з агресором. Це те, чого не сталося на 100%.
Отже.
  • Визнання окупованих територій окупованими. Із чітким визначенням агресора – Російської Федерації.
  • Припинення режиму АТО, оголошення воєнного стану й визанння на законодавчому рівні війни між Російською Федерацією та Україною.
  • Звернення до міжнародних організацій.
  • Розрив дипломатичних взаємин. Повний. Жодного навіть візового режиму. Візовий режим – потім. Коли буде нагода. Повна зупинка руху людей через кордон.
  • Закриття кордону з РФ, на «лінії розмежування» й «адміністративного» – з Кримом. Повне закриття. Через нього нічого не рухається. Режим STOP.
  • Введення візового режиму з «союзними державами» РФ, зокрема з Білоруссю та Казахстаном. І рештою, що входять в ЄврАзЕС.
  • Побудова своєї посиленої «лінії Манерґейма» (читай «залізобетонної стіни» по «лінії зіткнення» на Донбасі, «адміністративному кордону» з Кримом, із Придінстров’ям).
  • Зупинка будь-якої торгівлі з РФ. Так, і газом в тому числі. Це життєво необхідно.
  • Зупинка будь-яких взаємин і торгівлі з «ДНР» та «ЛНР».
  • Зупинка «Мінського процесу», переведення його у формат «нормандської четвірки» або інший, що відбувається під патронатом наших «ґарантів безпеки» – в першу чергу США, Німеччини, Британії.
  • Заборона всіх російських медіа (так так, навіть «Дождя» та «Эха Москвы» – будь-яких) на території України й карна відповідальність за розповсюдження цього контенту в нашій державі.
  • Заборона транслювання чи ретрансляції російського мас-медійного продукту, включно з музичним і розважальним. Щонайменше для того, щоб не витрачати ресурси на його перевірку й відповідність українському законодавству.
  • Жорсткий режим на отримання громадянства, введення інституту «негромадян». За надання вибіркового громадянства має відповідати персонально Президент України. Практику роздачі громадянства колишнім громадянам РФ треба припинити.
Фактор Криму: навіщо Кремлю новий виток напруження довкола окупованого півострова?10 серпня 2016, 16:26Окрім посилення військового напруження на Донбасі, Кремль на початку серпня намагається продемонструвати українській владі усю непередбачуваність мілітаристських загроз з боку окупованого Криму.
Можливо, я тут врахував не всі необхідні кроки. Але вони мені, звичайному громадянину України, видаються очевидними. Ми самі тягнемо дохлого кота за хвіст. Ми самі продукуємо й толеруємо сентиментальні відчуття до агресора. Ми ніяк не можемо попрощатися з минулим, аби будувати майбутнє.
Якщо хтось не зрозумів, у нас два роки війна. Вже два роки. І якщо Ви спокійно маєте можливість на дозвілля, відпочинок і розваги, то це заслуга тих, хто гине на реальному фронті, а не в «зоні АТО».
Питання наостанок: у чому когнітивний дисонанс? У тому, що «Карнавальная ночь» – дуже милий фільм, але це фільм окупанта. Забудьте про нього, як про страшний сон. Як і про «Служебный роман». Я мовчу вже про інші фільми, кліпи, тощо. Це все отрута різного ступеню дії. Нам потрібна детоксикація.

пʼятниця, 5 серпня 2016 р.

За що хочуть посадити Михайла Стрижку?










понеділок, 1 серпня 2016 р.

понеділок, 11 липня 2016 р.

Друзі, з’явилась нагальна проблема, точніше задача як її виправити. Ви всі знаєте чи чули, що по фальшивим звинуваченням, багато патріотів знаходяться у тюрмах. Створено органцізацію, яка бореться за їх визволення. Так як ми практично живем тільки за рахунок спонсорів і за рахунок бізнесу на цивілці, мусимо збирати на витрати самотужки буквально по гривні. Знайте, як не можете допомгти прямо, кожна Ваша витрата, буде також нести гривню до спільного горщика!

По поводу "Всеукраинского крестного хода", организованного УПЦ МП, т.е по факту РПЦ.



неділя, 26 червня 2016 р.

Я АЛКАШ, распиареный снайпер, батальона "Донбасс ", получивший, случайно, несколько десятков осколков в задницу, или пуль?... во время "легинькой " перестрелки в Широкино;


Честное признание... Билатт. 
Достало слушать, читать, обижаться и оправдываться. Пишу по всем аккаунтам :
Чтоб никому небыло ново :
Я АЛКАШ, распиареный снайпер, батальона "Донбасс ", получивший, случайно, несколько десятков осколков в задницу, или пуль?... во время "легинькой " перестрелки в Широкино; 
Ни где не воевал, и небыл; 
За 8(а восемь ли?) месяцев пьянки в батальоне, мог только попрашайничать и пиариться на алкоголе :
Хорошо, что не наркоман;
Имею награды, которые купил у Порошенка, Авакова, Полторака, Академии Козачества, Гетьмана Шевченка и г. Киева;
Полный идиот;
Главное забыл - активный задолиз Семена Семенченко, который между прочим и создал столь "распиареный " им же батальон "Донбасс ".
- Что вы там делаете, благородные парни?
Я хочу, чтоб с таким чмом, как я дружили, общались, и здоровались такие же, как я. Остальных - всех!!! Прошу удалиться, чтоб не заразиться долбо@ебизмом.
Клянусь, я даже руки вам не подам, дабы чего не вышло.
И еще, все волонтеры, у которых я выпросил денег, одежды, оружия, алкоголя и наркотиков, прошу обращаться на мои склады и магазины , вам это вернут с процентами, не забудте предъявить расписку.
Всем, кто сомневается в правдивости моих слов, прошу обращаться к Мирославу Каптило и его лучшим друзьям, они подтвердят.
Но, тогда, прошу вас и подтвердить, что я НИКОГДА НЕ ПРЕДАВАЛ, НЕ ЛИЛ ГРЯЗЬ И НЕ СПЛЕТНИЧАЛ. Я ПРОСТО НЕ ЗАВИДОВАЛ И ЖИЛ ЧЕСТНО.
ХОТЯБЫ В ЭТОМ СОЗНАЙТЕСЬ, БЛАГОРОДНЫЕ СОСЛУЖИВЦЫ ...
Да хранит их Бог.
Андрей Иванов
Андрей Иванов
Андрій Іванов
Андрій Іванов
Андрей Баляба
Andriy Ivanov


вівторок, 21 червня 2016 р.

Коріолан (Трансляція на каналі Бойкот Росії)





Коріолан / Coriolanus (2011) BDRip Ukr/Eng | Sub Eng

Коріолан / Coriolanus (2011) BDRip Ukr/Eng | Sub Eng


Жанр: драма, трилер
Країна: Великобританія 


 

Кіностудія / кінокомпанія: Hermetof Pictures, Magna Films, Icon Entertainment International
Режисер: Ральф Файнс
Актори: Джерард Батлер, Рейф Файнс, Лубна Азабал, Ашраф Бархом, Зоран Сіса, Марко Стоянович та інші.

Сюжет:

Сюжет картини заснований на легенді про полководця Гнея Марція Коріолана, який жив у Римі в п'ятому столітті до нашої ери. Дія картини з Древнього Риму перенесена в наші дні, і замість мечів головні герої "Коріолана" стискають в руках автомати. 


Тривалість: 02:03:19
Якість: BDRip
Відео:
кодек: XViD
розмір кадру: 720x304
бітрейт: 1762 кб/с

Аудіо 1:
мова: українська
переклад: багатоголосий закадровий
кодек: AC3 5.1
бітрейт: 384 кб/с

Аудіо 2:
мова: англійська
переклад: оригінал
кодек: AC3 5.1
бітрейт: 384 кб/с

Звук записано з телеканалу Інтер
Переклад виконано та озвучено студією Так Треба Продакшн

Субтитри # 1:
мова: англійська
тип: програмні (м'які)
формат: *.srt

Скріншоти:

Скріншоти
за запис звуку подяка пану - slavik_v_z

Джерело: 
Відеоріп: 
Особиста оцінка: Не переглядав ще
 






середа, 15 червня 2016 р.

Парасюк: Шкода, що після Майдану ми цим "московським шавкам" не організували Атентат

English: Pauli Pallas, spanish anarchist respo...
English: Pauli Pallas, spanish anarchist responsible for the atentat against the life of Arsenio Martinez Campos, Catalunia's governor in september 24, 1893. Português: Pauli Pallas, anarquista espanhol responsável pelo atentado contra a vida de Arsenio Martinez Campos, governador da Catalunha em 24 de Setembro de 1893. (Photo credit: Wikipedia)

Парасюк: Шкода, що після Майдану ми цим "московським шавкам" не організували Атентат

сьогодні 12:18

Нардеп Володимир Парасюк заявив, що не постраждав в результаті бійки з членами фракції "Опозиційний блок" під час ранкового засідання і скоро повернеться в зал.
Нардеп Володимир Парасюк заявив, що не постраждав в результаті бійки з членами фракції "Опозиційний блок" під час ранкового засідання і скоро повернеться в зал. Позафракційний народний депутат Володимир Парасюк прокоментував бійку з членами фракції "Опозиційний блок", яка відбулася в ході ранкового засідання в середу, 15 червня. "Я нікому і ніколи не дозволю принижувати свою гідність. Я ніколи не дозволю себе називати бандитом. Шкодую тільки про одне, що після Майдану ми цим "московським шавкам" не організували Атентат (замах на вбивство - Ред.). Для преси. Ніхто мене не побив і відчуваю себе добре. Зараз повернуся в зал тільки треба подолати турботу Оксани Корчинської і Марії Матіос ", - написав Парасюк на своїй сторінці в Facebook.






Вивести на друк

Рекомендована публікація

Допомога Чорним Трояндам

Допомога Чорним Трояндам Допомога Чорним Трояндам У нас нема грошей. працювати ми не можемо і не хочем...