Twitter

четвер, 25 січня 2018 р.

Первый шаг к победе | Перший крок до перемоги | First step to the victory | Alexey Navalny

Мы с вами должны перестать считать себя  «маленькими и слабыми», а Кремль — «большими и сильными».
За этот год мы сами стали большими и сильными. У нас есть штабы во всех крупных городах, сотни тысяч волонтеров, мы умеем финансировать сами себя, мы смелые и не боимся запугивания. Почему же мы не можем добиться изменения России к лучшему? Почему путинские воры и упыри 18 лет сидят у власти и сейчас переназначат себя еще на шесть лет?
Ответ простой: мы не прикладываем достаточного количества усилий, в первую очередь, в массовых уличных акциях. Это главный инструмент политики во все времена. Посмотрите на любую развитую, богатую демократическую страну: у них и выборы нормальные есть, и СМИ, а люди все равно выходят на улицу по любому поводу. Потому что это просто закон жизни такой: хочешь чего-то на самом деле добиться — выходи на улицу. Все остальное тоже очень важно, но главный механизм, как народные массы проявляют недовольство, — выйти на улицу и показать себя.




Нет сейчас более важного, чем участвовать в акции протеста 28 января.
Выбирайте свой город в списке (https://vk.com/wall-55284725_700951), там 115 российских городов уже. В ролике говорю про 90, но с момента записи выросло.
В Санкт-Петербурге в 14 часов выходите на Площадь Пролетарской Диктатуры. Группа акции во ВК — https://vk.com/zabastovka_spb, а в ФБ здесь — https://www.facebook.com/events/27403...

В Москве в 14 часов выходите на Тверскую. По прежней схеме: любая точка Тверской улицы от Маяковской до Манежной. Для того, чтобы собираться, больше всего подходит Маяковская. Лучше не просто стоять, а идти: против часовой стрелки по Тверской из любого места в любое место. Группа акции во ВК — https://vk.com/zabastovka_mos.
Группа в ФБ здесь — https://www.facebook.com/events/11860...



Навальний Олексій Анатолійович

Олексій Навальний
Алексей Анатольевич Навальный
Navalny.JPG

Олексій Навальний у 2007
Народився
4 червня 1976 (41 рік)
Громадянство
Національність
росіянин
Проживання
Діяльність
Відомий
керівник проекту «Розпил»
Alma mater
Заклад
Партія
Конфесія
Брати, сестри
Дружина
Юлія
Діти (2)
дочка Дар'я (2001), син Захар (2008)
Автограф
Signature of Alexey Navalny.jpg
Нагороди

Сторінка в Інтернеті
q: Висловлювання у Вікіцитатах
Медіафайли у Вікісховищі?
Олексі́й Нава́льний (рос. Алексей Анатольевич Навальный; *4 червня 1976, Бутинь, Московська область, РРФСР, СРСР) — російський політичний і громадський діяч українського походження, що здобув слави поміж російських блогерів і медіа внаслідок своєї громадської діяльності. Він використовує популярний жж-блог для організації, відповідно до закону, масових заяв російських громадян у справах пов'язаних з корупцією в російській владі, що їх російські високопосадовці та наближені до влади великі підприємці, зазвичай, ігнорують. Він також регулярно пише колонки щодо питань, якими він опікується в російських медіа, зокрема в російський Forbes. За політичними переконаннями — російський націоналіст. Виступає за об'єднання Росії, України та Білорусі під очільництвом Росії.
Газета Ведомости назвала Навального переможцем у номінації Персона року — 2009. Навальний став World Fellow в Єльському університеті, де він півроку навчався за програмою «Yale World Fellows».
За підсумками 2011 року компанія «Медіалогія» назвала Навального найцитованішим російським блогером з більш як дворазовим відривом від другого і десятиразовим відривом від третього місць у відповідному рейтингу.
19 грудня 2014 прокуратура зажадала 10 років позбавлення волі для Навального по так званій «справі Ів Роше», за якою політик і його брат Олег звинувачуються в розкраданні та подальшій легалізації грошових коштів французької фірми «Ів Роше Схід». В останньому слові на суді Олексій відкинув висунуті йому обвинувачення. 30 грудня 2014 суд засудив Олексія Навального до 3 років і 6 місяців умовно. Одночасно його брат Олег по тій же справі отримав такий самий, але вже реальний термін.

Життєпис

Батько родом зі села Залісся біля Чорнобиля, Українська РСР.
17 липня 2013 офіційно зареєстрований кандидатом на виборах мера Москви.
18 липня 2013 Ленінський суд міста Кірова визнав його винним у розкраданні майна в особливо великих розмірах та засудив його до п'яти років колонії. Його звинуватили у тому, що в 2009, перебуваючи на посаді радника губернатора Кіровської області, він вступив у змову з директором «Вятської лісової компанії» Петром Офіцеровим та організував розкрадання лісу на суму понад 16 млн рублів (понад 3,8 млн грн.).

Діяльність

Навальний є міноритарним акціонером у низці провідних (і одночасно близьких до влади) російських компаній і його діяльність була, зокрема, спрямована на те, щоби зробити функціонування цих компаній якомога прозорішим. Така прозорість є вимогою закону, проте підозрювані у шахрайстві топ-менеджери цих компаній усіляко уникали прозорості у своїй діяльності. Інші напрями його діяльності стосувалися порушень російської правоохоронної системи, таких як справа Сергія Магнітського, нецільове використання бюджетних коштів, якість державних послуг тощо.
Активну громадську діяльність розпочав 2004 року, коли заснував і був одним з керівників «Комітету захисту москвичів» — загальноміського руху противників корупції та порушення прав громадян при здійсненні будівництва в Москві. 2005 року спільно з Марією Гайдар, Наталією Морарь та іншими встав біля витоків Молодіжного руху «ТАК!». Координував проект «Міліція з народом». З 2006 року — координатор проекту «Політичні дебати», шеф-редактор його телеверсії «Бійцівський клуб» (ТВЦ, 2007). Як ведучий «Політичних дебатів», взяв безпосередню участь в інцидентах під час дебатів Марії Гайдар та Едуарда Багірова, а також Максима Кононенка та Юлії Латиніної, що широко висвітлювалось у пресі.
23 червня 2007 став одним із співзасновників руху «Народ». 2008 року заснував громадську організацію «Союз міноритарних акціонерів», яка займається захистом прав приватних інвесторів. Активно працює над проблемою підвищення прозорості витрат природних монополій. 2009 року був позаштатним радником губернатора Кіровської області, колишнього лідера «Союзу правих сил», Микити Білих. 2009 року виступив співзасновником Фонду підтримки ініціатив губернатора Кіровської області.
У жовтні 2010 Навальний переконливо переміг на віртуальних виборах мера Москви, проведених в інтернеті виданнями Коммерсантъ і Газета.Ru. Він здобув близько 30 000 голосів, або близько 45 % при тому, що другим був кандидат «Проти всіх» з 9 000 голосів (14 %), а третім Борис Нємцов з 8 000 голосів (12 %).
У листопаді 2010 Навальний оприлюднив закриті документи щодо аудиту компанії Транснефть. Він стверджував, що оприлюднив скан оригіналу документу. Згідно з блогом Навального близько 4 мільярдів доларів США було вкрадено при спорудженні нафтогону «Східний Сибір — Тихий океан» і що ця шахрайська діяльність була координована Володимиром Путіним.
У лютому 2011 в інтерв'ю радіостанції finam.fm Навальний назвав правлячу в Росії партію Єдина Росія, «партією шахраїв і крадіїв» (рос. партия жуликов и воров).. У травні 2011-го російська влада відкрила карну справу проти Навального, що її західні медіа широко висвітлили як «помсту», а сам Навальний назвав її «сфабрикованою спецслужбами».

Вибори до Державної Думи (2011), позбавлення волі

Олексій Навальний неодноразово заявляв, що найприйнятнішим, на його думку, на виборах до Державної Думи 2011-го є голосування «за будь-яку партію, проти Єдиної Росії».
5 грудня 2011 року, наступного дня після виборів, Навальний виступив на санкціонованому владою заході, що проводився рухом «Солідарність» у Москві. Метою мітингу було висловлення незгоди з результатами проведених виборів і звинувачення влади в масштабних фальсифікаціях. Виступаючи перед багатотисячним натовпом, Навальний, зокрема, назвав «Єдину Росію» «партією шахраїв, злодіїв і вбивць». По закінченню заходу він із ще кількома сотнями учасників взяв участь у несанкціонованій ході до будівлі Центральної виборчої комісії Російської Федерації на Луб'янці. Його затримала поліція. Наступного дня відбулося судове засідання, де Навального було визнано винним у чиненні опору співробітникам правопорядку і призначено мірою покарання 15 діб адміністративного арешту. Дане рішення викликало невдоволення як серед опозиції, так і серед низки відомих адвокатів. Зокрема, зверталася увага, що суд не взяв до уваги пом'якшувальні обставини — наявність двох неповнолітніх дітей на утриманні і відсутність кримінальної історії у Навального. «Міжнародна амністія»визнала Навального в'язнем сумління. Був звільнений з-під варти 21 грудня 2011-го о 02:35; незважаючи на пізній час, на виході його зустрічали численні журналісти та прихильники.

Участь у виборах мера Москви

2013 року на дострокових виборах мера Москви був висунутий кандидатом від партії «РПР — Парнас». Серед передвиборчих гасел — розширити повноваження місцевого самоврядування, вирішувати конфліктні ситуації навколо будь-якого нового будівництва шляхом референдуму місцевих жителів, заборонити виконання лезгинки в публічних місцях вихідцями з Кавказу, натомість дозволити проведення гей-парадів.
За результатами голосування отримав 27,24 % голосів активних виборців (632 697 голосів), набравши більше голосів, ніж Мельников (КПРФ), Мітрохін (Яблуко), Дегтярьов (ЛДПР) та Левич (Справедлива Росія) разом узяті, але поступившись чинному виконувачу обов'язків мера Москви Сергію Собяніну з його 51,37 %.

Євромайдан

У січні 2014 року партія «Народний Альянс» на чолі з О. Навальним висловила підтримку учасникам Майдану та засудила силовий сценарій придушення акції протесту з боку влади. Також у заяві йшлося, що членство України в Євросоюзі не суперечить інтересам Росії, яка також має рухатися до європейських цінностей.

Реакція на анексію Криму

Навальний не підтримував захоплення Росією Криму, нагадуючи про зобов'язання Росії гарантувати територіальну цілісність України в обмін на відмову останньої від ядерної зброї, а також про те, що у 2005 році президент Росії Володимир Путін виступав проти перегляду кордонів, сформованих після розпаду СРСР.. 20 березня 2014 Газета The New York Times опублікувала статтю Навального, в якій він просив ввести додаткові санкції проти «внутрішнього кола Путіна», зокрема Навальний закликав західні країни заморозити фінансові активи та конфіскувати власність великих російських бізнесменів. Фонд боротьби з корупцією Навального підготував розширений список осіб для санкцій з боку Євросоюзу. Цей документ був опублікований на сайті Альянсу лібералів та демократів за Європу. У той ж час у жовтні 2014 року під час інтерв'ю для радіостанції «Ехо Москви» Навальний, як і М. Ходорковський заявив, що хоча Крим було анексовано з грубими порушеннями міжнародного права, але на даний момент він є частиною Росії і в найближчому майбутньому до складу України не повернеться.

Арешт у 2014 році

30 грудня 2014 року Навального було засуджено на 3,5 року в'язниці умовно та штраф 4,4 мільйона рублів. За версією слідства, Навальні начебто викрали шахрайським шляхом 26,7 мільйона рублів у ТОВ «Ів Роше Схід» і 4,4 мільйона рублів у ТОВ «Багатопрофільна процесингова компанія», а потім легалізували ці кошти, переказавши їх на рахунки Кобяковської фабрики з лозоплетіння, підконтрольної їхнім родичам. Але всупереч домашньому арешту опозиціонер поїхав на Манежну площу, де проходив мітинг на його підтримку. У соцмережах акцію назвали «Революцією олів'є», але вже на мітингу Навальний був заарештований поліцією. Державний департамент США засудив вирок братам Навальним, назвавши його «спрямованим на придушення і покарання політичного активізму», а в Євросоюзі назвали вирок політично мотивованим. 5 січня стало відомо, що Навальний відмовився дотримуватися режиму домашнього арешту та розрізав електронний браслет, вважаючи свій арешт незаконним.
8 жовтня 2015 року Олексію Навальному знову обмежили право виїжджати за кордон через те, що він відмовився добровільно погасити борг у розмірі 4,5 мільйона рублів. Представник УФССП Росії по Москві Тимур Коробіцин повідомив, що "в Управлінні Федеральної служби судових приставів по Москві ведеться виконавче провадження про стягнення солідарної заборгованості з Олексія та Олега Навальних у розмірі більше 4 млн 490 тис. рублів на користь ТОВ «Багатопрофільна Процесингова Компанія».

Антикорупційні розслідування

2 березня 2017 року на сайті Фонду боротьби з корупцією О. Навального було опубліковано фільм-розcлідування про резиденції прем'єр-міністра Росії Дмитра Медведєва під назвою «Він вам не Дімон». У розслідуванні розповідалося, що на пов'язані з Медведєвим фонди були переведені як мінімум 70 мільярдів рублів грошима та майном. У фільмі Навального розповідалося про те, що прем'єр-міністр Росії пов'язаний із рядом об'єктів нерухомості: маєток у Петербурзі, дві ділянки біля моря в Краснодарському краї, резиденція в Курській області, ділянка біля села Маслово на Рубльово-Успенському шосе, садиба Міловка у Плесі, садиба у селищі Знам'янське на Рубльовці. Також в розслідуванні зазначалося, що пов'язаний з Медвєдевим офшор володіє двома яхтами. Лише вартість рубльовської резиденції Медведєва оцінюється в 5 мільярдів рублів. У фільмі стверджується, що все майно було придбано на хабарі від олігархів і кредити від держбанків.
19 квітня, виступаючи зі звітом у Держдумі РФ, Медведєв, відповідаючи на запитання депутата Комуністичної партії РФ М. Коломейцева про обвинувачення в корупції з боку Навального, відповів, що не коментуватиме «брехливих продуктів політичних пройдисвітів».
В кінці березня та на початку квітня в Росії відбулись акції протесту проти корупції. 27 березня, за даними Навального, по всій Росії на протести вийшло понад 80 тис. осіб. Мітинги відбулись у 82 містах. Станом на 23:30 того ж дня кількість затриманих активістів у Москві становила приблизно 1200 чоловік. Під час акцій Навального теж було затримано, засуджено до 15 діб за непокору співробітникам правоохоронних органів та оштрафовано на 20 тисяч рублів за «організацію незаконної акції».
Окрім розслідування про майно Дмитра Медведєва, він також здійснив розслідування про майно та корупційні діяння інших російських урядовців та бізнесменів: генерального прокурора Юрія Чайки, бізнесмена Алішера Усманова, бізнесмена Євгена Пригожина, голови державного підприємства «Роснафта» Ігоря Сечіна, Першого заступника Прем'єр-міністра Ігоря Шувалова, мера Нижнього Новгорода Івана Корніліна, тощо.

Напад 27 квітня 2017 року

27 квітня 2017 року молодий чоловік облив О. Навального зеленою фарбою після його виступу на форумі в Москві. Це був другий напад на Навального із зеленкою. Перший стався 20 березня того ж року в Барнаулі. 30 квітня заявив, що його око, на яке потрапила зеленка, може повністю перестати бачити, і висловив думку, що до зеленки було підмішано іншу їдку речовину. В організації нападу звинуватив адміністрацію президента Росії.
2 травня повідомив, що після нападу на нього око внаслідок «хімічного опіку середньої тяжкості» втратило 80 % зору, але висловив сподівання, що його вилікують.
3 травня у ЦВК Росії заявили, що Навальний не зможе балотуватися на президентських виборах в 2018 році через непогашену судимість.

Особисте життя

Олексій Навальний має дружину Юлію (одружились 2000-го), виховує доньку Дар'ю (2001 р.н.) і сина Захара (2008 р.н.).

Зв'язок з Україною

Батько Олексія Навального, українець родом з села Залісся на Київщині. Сам Навальний заявляв що: «Я наполовину українець, наполовину росіянин. У мене більша частина родичів живе в Україні… Доки Чорнобильська станція не вибухнула, у мене просто всі родичі жили в тих краях, я кожне літо проводив там. Мабуть, я більше українець за своїм якимось корінням і генетикою»
Олексій Навальний виступає за геополітичний союз Росії, України та Білорусі, в якому Росія має грати провідну роль.
9 червня 2017 року Навальний визнав, що на Донбасі воюють російські війська і пообіцяв вивести їх, якщо стане президентом Росії. Також він пообіцяв у випадку перемоги на президентських виборах виконати російську частину Мінських угод і передати Україні контроль над кордоном та зазначив, що через дії Путіна Росія отримала в особі України державу, де 40 мільйонів осіб будуть довго вороже ставитися до Росії. Водночас Навальний зазначив, що після виведення російських військ більшій частині жителів Донбасу необхідно надати амністію та гарантії, що вони не піддаватимуться незаконним репресіям .

Критика

За даними російських ЗМІ, у 2013 році Олексій Навальний став об'єктом масової критики так званих тролів із Ольгіного, створених для здійснення російської владної пропаганди.

Література

  • Константин Воронков. Алексей Навальный. Гроза жуликов и воров. — М.: Эксмо, 2011. — 224 с. — (Журналистское расследование). — 4000 экз. — ISBN 978-5-699-53227-8. (рос.)

Примітки

  1. Вгору↑ Freiheit sieht anders aus: Putin-Kritiker Nawalny verurteilt // Süddeutsche Zeitung — M: Süddeutscher Verlag, 2014. — ISSN 0174-4917
  3. ↑Перейти до:а б ВІДЕО Навальний на передачі Велика політика з Євгенієм Кисельовим 10 лютого 2012
  4. Вгору↑ Персоны года — 2009: Частное лицо года. Vedomosti (Russian). 30 December 2009. Архів оригіналу за 2012-09-15. Процитовано 9 February 2011.
  5. Вгору↑ The World Fellows: Alexey Navalny. Yale University. Архів оригіналу за 2012-08-05. Процитовано 9 February 2011.
  10. ↑Перейти до:а б Навальний отримав 5 років колонії. BBC Україна. 2013-07-18. Процитовано 2013-07-18.
  11. Вгору↑ Activist presses Russian corporations for openness. Forbes. Архів оригіналу за 2012-07-07. Процитовано 9 February 2011.
  12. ↑Перейти до:а б в г д е ж НАВАЛЬНЫЙ Алексей Анатольевич. Kommersant.ru. Издательский дом «Коммерсантъ». Архів оригіналу за 2012-08-29. Процитовано 2011-12-12.
  13. ↑Перейти до:а б О Навальном. Официальный сайт Алексея Навального. Архів оригіналу за 2012-08-29. Процитовано 2011-12-12.
  14. Вгору↑ Калашникова, Елена (5 марта 2007). Либералы устроили шоу с фашистами. Дни.ру. Newmedia Stars. Архів оригіналу за 2012-08-30. Процитовано 2011-12-12.
  15. Вгору↑ Усачев, Алексей (30 октября 2007). Дебаты со стрельбой. Lenta.ru. Rambler Media Group. Архів оригіналу за 2012-08-30. Процитовано 2011-12-12.
  16. Вгору↑ Алексей Анатольевич Навальный. Биографическая справка. РИА Новости. 18 марта 2011. Архів оригіналу за 2012-08-30. Процитовано 2011-12-12.
  20. Вгору↑ Выборы мэра Москвы. Gazeta.ru (Russian). Архів оригіналу за 2012-08-04. Процитовано 9 February 2011.
  21. Вгору↑ Как пилят в Транснефти (Russian). LiveJournal. Архів оригіналу за 2012-07-14. Процитовано 9 February 2011.
  22. Вгору↑ Russia checks claims of $4bn oil pipeline scam. BBC News. 17 November 2010. Архів оригіналу за 2012-07-19. Процитовано 9 February 2011.
  23. Вгору↑ Soldatkin, Vladimir (2011-01-14). Russia's Transneft denies $4 bln theft. Reuters. Архів оригіналу за 2012-12-08. Процитовано 2011-07-06.
  25. Вгору↑ «Russian blogger Alexei Navalny faces criminal investigation». Архів оригіналу за 2012-08-01., The Guardian, May 10, 2011
  26. Вгору↑ Catherine Belton, «Russia targets anti-graft blogger». Архів оригіналу за 2012-07-30., Financial Times, May 10, 2011
  27. Вгору↑ Alexander Bratersky, «Navalny Targeted in Fraud Inquiry». Архів оригіналу за 2013-01-05., The Moscow Times, May 11, 2011
  28. Вгору↑ Навальный, Алексей Анатольевич (6 июля 2011). За любую партию, против «Единой России». LiveJournal. Архів оригіналу за 2012-12-08. Процитовано 2011-12-12.
  29. Вгору↑ Блогер А. Навальный получил 15 суток ареста. РосБизнесКонсалтинг. 6 грудня 2011. Архів оригіналу за 2012-07-17. Процитовано 2011-12-12.
  30. Вгору↑ Горбачев, Алексей (7 декабря 2011). Египетский сценарий для России. Независимая газета. Архів оригіналу за 2013-04-17. Процитовано 2011-12-12.
  31. Вгору↑ Навальный и Яшин вышли на свободу. Интерфакс. 21 декабря 2011. Архів оригіналу за 2013-04-17. Процитовано 2011-12-22.
  32. Вгору↑
  36. Вгору↑ How to Punish Putin
  57. Вгору↑ http://esquire.ru/wil/alexey-navalny. Архів оригіналу за 2012-07-20.

Посилання

iReader


 Помогите распространить ролик, где можете.
Увидимся в воскресенье.

Сайт забастовки избирателей https://2018.navalny.com/zabastovka/
Блог Алексея Навального https://navalny.com/
Поддержи забастовку избирателей финансово —https://2018.navalny.com/donate/?utm_...
Инстаграм Алексея Навального — https://www.instagram.com/navalny/
Фейсбук — https://www.facebook.com/navalny/
Вконтакте — https://vk.com/navalny



навальный, митинг, путин, медведев, он нам не димон, новости, политика, выборы 2018, фбк, чайка, собянин, навальный кто это, биография навального, навальный это, путин против навального, госдеп, сша, начальный кто он, собчак, собчак кандидат в президенты, навальный президент
о
Мітки: , , , , , , , , , , , ,

Немає коментарів:

Дописати коментар

Підписатися на: Дописати коментарі (Atom)