Рінат Ахметов: олігарх із темним минулим

Рінат Ахметов завжди замовчує, завдяки яким талантам і людям він прийшов до свого мільярдного статку. Розібравшись у його біографії, стає зрозуміло чому.

Що приховує олігарх?

У біографії Ріната Ахметова більше запитань, ніж відповідей. Власне, нема офіційних відомостей, чим він насправді займався протягом десяти років після закінчення школи. А за спроби знайти інформацію про його юність, юристи Ріната Леонідовича з позовами про заборону публікацій йдуть до суду.

Так, у 2007 році інтернет-видання «Обозреватель» спробувало написати докладну біографію олігарха. Ця спроба призвела до судового процесу. Ахметов подав до британського суду за наклеп. У фіналі керівництво інтернет-видання змушене було вибачитись за «неперевірену і неправдиву інформацію» і виплатити $100 тисяч Ахметову. Також представники Ахметова подавали позов на українську газету Kyiv Post. Процес закінчився домовленістю сторін не розголошувати подробиці.

Як стверджують ЗМІ, дорогу в безбідне життя Ахметову відкрив Ахать Брагін, відомий під ім’ям Алік Грек – «хрещений батько» організованої злочинності Донбасу та екс-президент футбольного клубу «Шахтар».

Брагін й Ахметов мешкали в одному селищі – Октябрське. Їхнє знайомство, очевидно, відбулося на теренах гри в карти. Рінат мав до цього не аби який хист, а Ахать – слабкість до грошей від азартних ігор, тому й став «наставником» молодого гравця. Місцеві мешканці згадують, що Ахметов і його компанія навіть виїжджали грати до Москви та Сочі, звідки поверталися з чималими грошима.

У жовтні 1995 року під час футбольного матчу Брагіна підірвали на донецькому стадіоні. А вся його величезна фінансова імперія разом із «Шахтарем» дісталася у спадок Ахметову. До речі, сам Рінат з якихось причин на матч запізнився на п’ятнадцять хвилин.

Про походження свого стартового капіталу Ахметов розповідати не любить. «Це вийшло випадково. На початку 1990 років був бізнес. Зовсім не плануючи отримати суперприбуток, купили підприємство, але не знали, що з ним робити. А коли у країні відбулася інфляція, продали за зовсім інші гроші», – розповідав він про свій перший мільйон в одному з інтерв’ю.

Тема кримінального минулого Ріната Ахметова порушувалася після приходу до влади «помаранчевої команди». Улітку 2005 року у правоохоронців виникла підозра, що він може мати відношення до кримінальних «розбірок» у 90-х та кількох економічних злочинів. Ахметова запрошували на бесіду для надання свідчень, тривали обшуки в офісах і резиденції. Проте Рінат Леонідович цей неспокійний період перечекав у Монако. А коли через кілька місяців повернувся до України, зміг далі активно займатися не лише бізнесом, але і політикою.

Депутат-прогульник

Ахметов був одним з основних спонсорів Партії регіонів. З нею він у 2006 році й прийшов до Верховної Ради. Хоча за час перебування народним депутатом яскравими виступами і законодавчими ініціативами не відзначився.

Рінат Леонідович – рекордсмен із пропущених засідань парламенту. Загалом за більш ніж чотири роки роботи він пропустив 529 із 530 сесійних засідань. При цьому його колеги по фракції з його депутатської картки голосували практично за всі запропоновані Партією регіонів законопроекти.

Сепаратистське питання

Після початку війни на Донбасі на Ріната Ахметова посипалися звинувачення у фінансуванні тероризму. Зокрема, навесні 2015 року Єгор Фірсов навіть заявив, що на Ахметова порушено кримінальне провадження за цим фактом.  Проте прес-служба олігарха цю інформацію спростувала.

А вже у листопаді того ж року суд надав дозвіл на проведення перевірки фінансово-господарської діяльності ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго» Ахметова. За даними розслідування, посадові особи підприємства наприкінці 2014 – початку 2015 років фінансували тероризм. Вони купили в донецької «Східної Вугільно-Енергетичної компанії» вугілля, яке поставили на «Криворізьку» і «Придніпровську» теплоелектростанції. При цьому «Східна Вугільно-Енергетична компанія» перераховувала отримані гроші ТОВ «Донантрацит», які спрямовувалися на фінансове забезпечення терористичної діяльності.

Сам Ахметов всіляко намагається дистанціюватися від сепаратистів. Заявляє, що він за єдину, сильну і стабільну Україну.

Біографія

Дата народження: 21 вересня 1966 року

Місце народження: Донецьк

Освіта:

2001 – закінчив економічний факультет Донецького Національного університету за спеціальністю «Маркетинг»

Кар’єра:

1995 – створив та очолив «Донецький міський банк». У 2011-му був об’єднаний із ПУМБ

1996 – президент футбольного клубу «Шахтар»

2000 – заснував компанію «Систем Кепітал Менеджмент». З квітня 2009 року – єдиний її акціонер. СКМ володіє контрольними пакетами акцій більш ніж 100 підприємств

2005 – заснував благодійний фонд «Розвиток України»

2006-2012 – депутат Верховної Ради України V та VI скликання від Партії регіонів

2007 – створив фонд «Ефективне управління»

iReader