Перейти до основного вмісту

Большей частью это оружие до сих пор использовалось со скромной эффективностью, не раскрывая весь потенциал его возможностей. До войны ДШКМ не входило в штатное вооружение. Оно проигрывало по своим характеристикам "Утесам", которые были взяты на вооружение в СССР как средство борьбы с ДШКМ в Афганистане. Сегодня украинцы создали то, что превосходит по многим параметрам российский "Утес". То есть, фактически победили то, что изначально создавалось, чтоб победить ДШКМ.


ДШК:

ДШК

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
ДШК
12,7-мм станковый пулемёт ДШК образца 1938 года (3-1).jpg
Типвеликокаліберний кулемет
ПоходженняРадянський Союз
Історія використання
На озброєнні1938 — по т.ч.
Операторидив. Оператори
ВійниРадянсько-фінська війна
Громадянська війна в Китаї
Друга світова війна
Перша індокитайська війна
Війна у В'єтнамі
Шестиденна війна
Індо-пакистанський конфлікт
Війна Судного дня
Громадянська війна в Камбоджі
Громадянська війна в Лівані
Огаденська війна
Лівійсько-чадський конфлікт
Кампучійсько-в'єтнамський конфлікт
Китайсько-в'єтнамська війна
Радянсько-афганська війна
Ірано-іракська війна
Громадянська війна в Афганістані
Війна в Перській затоці
Югославські війни
Громадянська війна в Сомалі
Перша чеченська війна
Ефіопо-еритрейський конфлікт
Іракська війна
Друга чеченська війна
Війна в Афганістані
Друга ліванська війна
Арабські революції 21 століття
Війна на сході України
Історія виробництва
РозробникДегтярьов В. О.
Шпагін Г. С.
Розроблено1930 — 1932
ВиробникТульський збройовий завод
Виготовлення1938 — по т.ч.
ВаріантиДШКМ
ДШКС
Type 54 HMG
Характеристики
Вага33,5 кг (тіло кулемета)
11,2 кг (ствол)
181,3 кг (на колісному станку, без щитка, зі стрічкою)
Довжина1.625 мм
Довжина ствола1.070 мм
Обслуга2

Набій12,7×108 мм
Калібр12,7 мм
Діявідведення порохових газівповоротний затвор
Темп вогню600 п/хв
Дульна швидкість840–860 м/с
Ефективна дальність вогню3.500 м (наземні цілі)
2.400 м (повітряні цілі)
Максимальна дальність вогню3.800 м
Система живленнястрічка на 50 набоїв
Прицілмеханічний (оптичний)

Commons-logo.svg ДШК у Вікісховищі
Кулеметна обслуга сержанта Федора Конопльова веде вогонь по літакахЛенінград9 жовтня 1942 р.
12,7-мм ста́нковий кулеме́т Дегтярьова-Шпагіна зразка 1938 року (ДШКІндекс ГРАУ — 56-П-542рос. «Дегтярева-Шпагина крупнокалиберный») — радянський великокаліберний кулемет під набій 12,7×108 мм, що був прийнятий на озброєння 26 лютого 1939 постановою Комітету Оборони при РНК СРСР. ДШК системи Дегтярьова В. О. з барабанним приймачем стрічки системи Шпагіна Г. С. встановлювався на універсальному станку системи Колеснікова І. М. з відокремлюваним колісним ходом і розкладною триногою. У роки радянсько-німецької війни кулемет ДШК застосовувався піхотними підрозділами для боротьби з повітряними цілями, легкоброньованою технікою противника, його живою силою на великих і середніх дальностях, та як додаткове озброєння танків і САУ.
У 1946 році під позначенням ДШКМ (рос. Дегтярёв, Шпагин, крупнокалиберный модернизированныйІндекс ГРАУ — 56-П-542М) кулемет був прийнятий на озброєння Радянської Армії.

Історія створення

Завдання на створення першого радянського великокаліберного кулемета, призначеного в першу чергу для боротьби з літаками на висотах до 1500 метрів, було видано на той момент уже досвідченому і добре відомому зброяру Дегтярьову в 1929 році. Менше ніж через рік Дегтярьов представив на випробування свій кулемет калібром 12,7 мм, а з 1932 року розпочалось дрібносерійне виробництво кулемета з позначенням ДК (рос. «Дегтярева крупнокалиберный»). Загалом ДК повторював за конструкцією ручний кулемет ДП-27 і мав барабанні магазини на 30 патронів, які встановлювалися на кулемет зверху. Недоліки такої схем подачі патронів (громіздкість і велика маса магазинів, низька практична скорострільність) змусили закрити випуск ДК у 1935 році та зайнятися його вдосконаленням. До 1938 року конструктор Шпагін розробив модуль стрічкової подачі патронів для ДК і в 1939 році вдосконалений кулемет був прийнятий на озброєння Червоної Армії з позначенням рос. «12,7 мм крупнокалиберный пулемёт Дегтярёва — Шпагина образца 1938 года — ДШК».
Масовий випуск ДШК розпочатий в 1940–1941 рр. Вони використовувались як зенітні, як зброя для підтримки піхоти, встановлювались на бронетехніку і малі кораблі (в тому числі торпедні катери). За досвідом війни в 1946 році кулемет модернізований (змінена конструкція вузла подачі стрічки, кріплення ствола) і кулемет прийнятий на озброєння з позначенням ДШКМ (рос. Дегтярёв, Шпагин, крупнокалиберный модернизированный).

Бойове застосування

Війна на сході України

Кулемети ДШК використовували обидві сторони конфлікту — як українські військові, так і російські терористи[1][2][3].
В грудні 2015 українськими волонтерами була створена великокаліберна снайперська гвинтівка на базі ДШК. При цьому, гвинтівка може бути перетворена назад на кулемет[4].
Українські військові також вдосконалювали кулемет. Інженери спецпідрозділу «Хорт» розробили для нього глушник-полум'ягасник. Українські військові використовують ДШК для оборони блокпостів і опорних пунктів. Пристрій був розроблений в декількох модифікаціях і призначений також для нічних і диверсійних операцій. Звук пострілів не зникає повністю, але сильно змінюється — це може збити противника з пантелику[5].

Оператори

Примітки

Література

Див. також

Посилання

Відео

АК47Це незавершена стаття про вогнепальну зброю.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.


Популярні дописи з цього блогу

Анонс повного розпродажу! Повний розпродаж з шостої ранку 4 лютого 2017 року і до повного остаточного розпродажу. Всі гроші підуть на потреби АТО та патріотичних рухів.

Чому загинула Бережна: свідки висувають неочікувану версію - Google Документи