What weapons the EU and NATO can really help Ukraine in the war with Russia // /// Якою зброєю ЄС та НАТО дійсно можуть допомогти Україні у війні з РФ

 

Якою зброєю ЄС та НАТО дійсно можуть допомогти Україні у війні з РФ

By

 

defence-ua.com

4 min

View Original

Президент України Володимир Зеленський закликав країни Європейського Союзу та НАТО надати Збройним Силам України ту зброю, яка дійсно спроможна зупинити наступ рашиських військ.

"Наші захисники гідні того, щоб отримати від Європи, за свободу якої вони і воюють, ту зброю, яка точно зупинить наступ Росії - значить наступ тиранії. Коли ми говоримо про літаки, танки, артилерійські системи, протикорабельну зброю - ми говоримо про те, що дійсно потрібно. І що є у країн Євросоюзу, у країн НАТО", – заявив Зеленський у своєму виступу перед парламентом Бельгії.

Зі свого боку Defense Express вирішив розібратися, яку зброю країни-союзники дійсно можуть передати Україні, щоб у короткі строки кардинально змістити баланс сил на користь ЗСУ.

Яка зброя зараз потрібна ЗСУ

З перших днів війни влада України концентрувала на заклику - "закрийте небо", просивши влаштувати зону A2/AD для російських літаків у нашому небі, потім - надати винищувачі та далекобійні повноцінні зенітні ракетні комплекси.

У США та НАТО вважають, що використання авіації проти армії РФ - почато Третьої світової

В результаті - передача ЗРК і старих радянських винищувачів - не вирішена. Хоча певною мірою це могло допомогти зменшити активність російської авіації, а також збитки від ракетних ударів крилатими ракетами.

Водночас, окрім засобів оборони, ЗСУ вочевидь не вистачає "довгої руки", здатної знищувати ворога за дальності 100 та більше кілометрів.

У арсеналі наших воїнів звісно є оперативно-тактичні комплекси "Точка-У" та високоточні ракети для "Вільхи" і вони активно використовуються. Але, зрозуміло, що з кожним пуском їх стає все менше.

Також вкотре стала видна вирішальна роль артилерії, особливо в умовах, коли авіація продовжує використовуватись вибірково. А разом з цим вирішальну роль починає грати контрбатарейна боротьба в якій виграє той, хто має більшу дальність, точність, мобільність та оперативність вогню.

Яку зброю можуть передати Україні

Загалом можливо виділити декілька правил, які стосуються передачі зброї до України. Вони абсолютно прагматичні і можуть розчаруватитих, хто думав що інші країни будуть знімати з себе "останню сорочку".

Як показує практика поки Україні передають зброю яка:

• передача якої не становить загрозу обороноздатності самого донора
• не потребує довготривалого навчання військових (тривалість курсів - до декількох тижнів)
• не вкрай залежна від сумісності зі стандартами НАТО до озброєння
• або - не потрібна самому донору, наприклад, її не використовують, або все одно знімали з експлуатації

Наприклад, Британія може передати навіть 20-30% від всіх своїх запасів ПТРК NLAW, бо це резерв, який легко поповнити, а головне - далеко не єдиний протитанковий засіб в британській армії.

ПТРК NLAW - проста та ефективна зброя "сама у собі"

А ось передача Словаччиною єдиного у неї дивізіону С-300 - вкрай важкий крок, бо це єдиний далекобійний засіб ППО країни.

Виходячи з цього найкращим варіантом буде просити у союзників ту зброю, яку вони все одно планують найближчим часом вивести з експлуатації.

MGM-140 ATACMS з США

Наприклад, у вигляді "довгої руки" можливо попросити у США тактичний ракетний комплекс MGM-140 ATACMS. Він повністю вирішує завдання зі знищення цілей на дальності від 140 до 270 км (залежно від версії ракети) та має бойову частину приблизно у 250 кг, а точність до 20 метрів.

MGM-140 ATACMS

Тобто це ідеальний засіб для знищення штабів, центрів управління, передових авіабаз тощо.

Передача цих комплексів для армії США не буде "болючою", бо в неї їх дійсно висока кількість - понад 800 пускових та понад 4 тисячі ракет.

До того їх все одно планують замінювати на сучасніші Precision Strike Missile, які мають дальність у 500 км.

Єдиною проблемою може бути навчання розрахунків, бо будь-який тактичний ракетний комплекс - це точно не проста у використанні зброя.

Дрони-камікадзе для ЗСУ

В той час, коли ЗСУ вже отримали додаткові контрбатарейні радари AN/TPQ-36 важливим елементом у протидії артилерії противника залишається засоби ураження.

AN/TPQ-36 - вже добре знайомий ЗСУ

Щодо них, то звісно можливо йти традиційним шляхом. Тобто шукати САУ, бодай і у калібрі 155-мм. Але всі пошуки можуть завершитись лише десь у районі Норвегії, в якій десь 40 одиниць знятих з озброєння САУ M109A3GN знаходяться на складах.

САУ M109A3

Або можливо звернути увагу на асиметричні кроки. Наприклад на баражуючи боєприпаси, які мають дальність достатньо для контрбатарейної боротьби.

Це може бути вже анонсований США Switchblade, що правда лише у версії Switchblade-600, яка дозволяє уражати цілі на відстані у 40 км.

Switchblade-600

А також, якщо Лондоном буде прийнято таке рішення - Exactor, який більш відомий за назвою, яку йому дали в Ізраїлі - Spike NLOS. Він здатний нищити ворога на відстані до 32 км.

Враховуючи габарити, мобільність та точність, здається саме такі дрони-камікадзе можуть стати вкрай ефективним засобом для знищення артилерії противника.

Інша зброя

Звісно також існує необхідність значно швидше за противника поновлювати втрати у бронетехніці - танках та бойових машинах.

І в цій ситуації можливо "грати у довгу" та просити бронетехніку, яка відповідає стандартам НАТО та яку замінюють на нову.

Наприклад, зараз британська армія замінює БМП Warrior на колісну БМП Boxer. На цей же Boxer австралійська армія замінює БТР ASLAV.

БМП Warrior

Сумарна кількість бойових машин, які теоретично відправляються на бази зберігання - 400 Warrior та 250 ASLAV. Звісно, якщо буде домовлено про передачу, їх будуть постачати поступово і партіями.

БТР ASLAV

Але така передача більш можлива ніж новітніх машин прямо з конвеєра.

БМП Boxer

Інший варіант - "коротка перспектива", в якому Україна продовжує ходити лише по країнах колишнього Варшавського договору та забирати радянські Т-72 та БМП-1.

Який би з цих варіантів не був обраний, але він не менш важливий ніж зберігати високу насиченість бойових груп протитанковими засобами та ПЗРК.

Читайте також: Зеленський попросив у Норвегії NASAMS та Naval Strike Missile - що це за зброя

Насколько сильна российская армия? Сегодня поговорим о профессионализме российских солдат. В том числе потому, что это одна из причин военных преступлений в Буче, Бородянке, Мариуполе и других украинских городах. Тред ⬇️ #UkraineWar pic.twitter.com/QDsoGMJWYO

— IanMatveev (@ian_matveev) April 7, 2022

🍁 За підсумками мирних переговорів хочу звернутися до росіян. Діти, мені здається, вас тупо кинули. Як лохів. Як завжди.

 [Переслано від Sharp`s (Олег Шарп)]

🍁 За підсумками мирних переговорів хочу звернутися до росіян. Діти, мені здається, вас тупо кинули. Як лохів. Як завжди.

Ваша «операція» всю дорогу йшла «за планом», ось тільки в чому був план, ніхто не говорив. Вам роками розповідали, що ваша армія може зрушити Україну з карти світу. Путін на початку заявив, що хоче демілітаризації, денацифікації та іншого. Цих вимог більше нема. За підсумками ваші війська тупо отримали по хлібалу і валять з-під Києва, вдаючи, що це не втеча, і що в цьому і був задум.

▪Із відносно великих міст ваші війська поки що контролюють лише частину Маріуполя та Херсона. З останнього вони люблять заїжджати до Чорнобаївки. Там, до речі, добре. На цьому перелік успіхів раптового нічного повномасштабного вторгнення вичерпано.

Ви можете не вірити нашим даним про ваші втрати, але заперечувати, що їх набагато більше, ніж офіційно оголошені кілька тисяч теж не вийде. Інтернет загалом і телеграм, зокрема, завалено фото останків ваших військових. Останків, які ніхто навіть не намагається забирати. Тому, що їхали сюди з комплектами парадної форми, щоби марширувати у Києві. Їх кинули, зрадили та обдурили. Як і всіх вас.

На ваш жаль, Путін виявився боягузом. Просто старим жалюгідним, лисіючим ботоксним імпотентом, який хотів лягти в мавзолей у великій країні поряд із Леніним. А ляже, то підсумку, як Кім Ір Сен - у жебраку та знедоленому.

▪️Я прожив цей місяць у Києві і вже звик до повітряних тривог, розривів та вібрації стін. Нині їх може поменшати. І для мого міста це почне йти у минуле (не факт, але давайте глянемо). А ось наслідки накладених на вас санкцій повною мірою стануть відчутними протягом років. І знімати їх ще довго ніхто не буде: ні державні, ні корпоративні.

Багато хто з вас щиро повірив у те, що ваша армія може взяти Київ і всю Україну. Але війна розкрила всю корупцію, роздовбання та профнепридатність як вашого президента, так і його нафталінових генералів. Стан та злагодженість армії часто можуть сказати про країну більше сюжетів та презентацій. На очах усього світу армія, яку ви називали у світі другою, була зупинена і зломлена двадцять другою. І тут не допомогла ні перевага в ракетах та авіації, ні раптовість нападу.

▪️За цей місяць в Україні закрилися рештки проросійських партій, оскільки електорату для них більше немає. Російською стало говорити соромно і багато хто від нього свідомо відмовляється. Росія втратила залишки підтримки. А діти, народжені в бомбосховищах, ніколи вас не любитимуть. І їхні діти також. Ви втратили Україну остаточно. Хоча ще 9 років тому тут був цілком проросійський президент.

▪Тепер про танки, які не дійшли до Києва. Ваша армія не спромоглася нічого протиставити сучасним протитанковим комплексам, які вже є чи не в кожному селі. Ваша армія нічого не змогла зробити з мільйонами людей, які вирішили, що їм нема куди відступати. Ви не змогли взяти навіть оточений Маріуполь, відрізаний від постачання, не те що патронів та палива, а навіть води з їжею. Все, що в кремлі змогли зробити – це накачати пропагандою своїх солдатиків та кинути їх на забій. Не більше того. Інших успіхів у «спеціальної операції» немає і не передбачається. І картина, яку вам малюють, щоб прикрити вашу військову поразку, не переконує вже навіть найзатятіших з вас. Просто згадайте свої очікування, коли все починалося і порівняйте з тим, що сталося. Спробували? Як справи?

▪ Сьогодні як ніколи стало видно одне – Росія слабка, її президент слабкий, з ним розмовляють з позиції сили і вже навіть без жалості. Байден вже відверто каже, що йому все одно, що подумає про його слова ваш лідер. А у нас його, як і раніше, називають х**йлом.

▪️ Над вами сміються. Вас женуть звідусіль. Мати російський паспорт стало просто небезпечно та соромно. Як і говорити російською мовою, носити футболки з путіним за межами держави, яку важко назвати вашою. ⬇️

 

This Ukrainian ride-sharing service gave away its cars to help citizens flee

By

 

Vladyslav Golovin 

The Globe and Mail

3 min

View Original

A service member of pro-Russian troops stands guard near a line of cars with evacuees, who leave the besieged southern port city of Mariupol, Ukraine March 17, 2022.ALEXANDER ERMOCHENKO/Reuters

Two years ago, Ukrainian businessman Taras Getmansky launched his car-sharing company, Getmancar, with 40 vehicles in Kyiv, quickly expanding to 500. Now, he can no longer say with much certainty where hundreds of them have gone.

When the war began, Mr. Getmansky cast normal business considerations aside and offered a special fare, just one hryvna per day – roughly 4.5 cents – to help people fleeing the fighting. Usually, daily fares range from $40 to $120.

In the past few weeks, Getmancar vehicles have become a lifeline for people seeking safety. But the fleet has also become a symbol of Ukraine itself, horrifically battered by a war that has scattered families, killed thousands and destroyed entire towns.

Almost half of Mr. Getmansky’s cars are now out of reach, some turning up in Poland, Hungary and Germany. Some have been “damaged by shelling,” he said.

Others went to Gostomel, a Kyiv suburb that has seen some of the fiercest fighting of the war.

“Some were in places covered by artillery fire. It’s likely some people were killed in these cars. Some cars were damaged by marauders,” Mr. Getmansky said. He can’t calculate the total damage yet but is certain it is punishingly high.

Getmancar, a Ukrainian alternative to Zipcar, was initially available only in the capital and its suburbs. But from the first day of the Russian invasion, Mr. Getmansky allowed customers to drive to other parts of Ukraine. This allowed thousands of Kyiv locals to get their families and relatives to western Ukraine and the border with neighbouring Poland and Romania.

The 534-kilometre road from Kyiv to Lviv, in western Ukraine, has remained largely untouched by the war and is usually an eight-to-10-hour drive. But when Russian troops occupied the main route, civilians were forced onto alternative roads. At least half of Kyiv’s population have fled the capital, and almost three million people have now left Ukraine.

Even for those with cars, it has been a gruelling exodus.

Dozens of checkpoints have made long traffic jams even worse, with drivers waiting hours to pass through each one. “The kids are screaming in a car. They are exhausted by the long trip,” said Daria Dubnitskaya, a Kyiv resident who managed to escape from the city with her two children in a Getmancar vehicle.

“But that is better than hiding in shelters for hours, not knowing if you come out alive.”

Some people use the cars to get humanitarian aid to the most devastated regions. One family hiding in a shelter in Kyiv booked a car for an overnight stay. “It is warmer in the car than in the shelter,” Mr. Getmansky said.

Some people managed to escape in one of the cars from Hostomel, a small suburb of Kyiv that quickly became one of the deadliest places in the country in the opening days of the war, when Russian troops were trying to capture the airport there.

After getting his family to safety, one customer said “that I saved their lives,” Mr. Getmansky said. “And I have other similar stories that almost made me cry.”

Fearful of Russian saboteurs, Mr. Getmansky has allowed only confirmed customers to use the cars.

He also asked Polish car-sharing firm Panek to allow Ukrainian refugees to use its cars if they manage to get to the border. The Polish firm offered 1,000 cars for the cause.

What happens to Getmancar, however, is unclear. The company was turning a profit, but Mr. Getmansky had planned a share sale this year to finance an expansion. On Feb. 24, he was invited to an investment conference, where one bank told him his business was worth US$17-million to US$20million.

The war started that very day.

“The firm has funds sufficient for just six weeks,” Mr. Getmansky said. “After that I will pay salaries for employees and that is it.”