(*) Oleg Michman aka "Tom" (@CASBT_UA) | Твіттер
Анна на шиї. Як дочка російського далекобійника обікрала еліту Нью-Йорка
- Переглянути оригінал
- 5 травня 2019 року
26 квітня в Нью-Йорку завершився процес у справі Ганни Сорокіної, відомої всьому світу під прізвищем Делвой. Дівчину визнали винною в розкраданні $ 275 тисяч, їй загрожує до 15 років в'язниці, вирок буде оголошено 9 травня. Історія російської емігрантки, фейковий «німецької спадкоємиці» прогриміла на весь світ. Делвой змусила міжнародну еліту повірити в наявність у неї багатомільйонного стану. Протягом декількох років вона роздавала наліво і направо готівку, жила в кращих готелях, їла в вишуканих ресторанах, літала на приватних літаках - і все це на позикові або вкрадені гроші. До певного моменту ніхто нічого не підозрював - «можливо, у неї стільки грошей, що вона просто втратила їм рахунок». У планах у Анни було здійснити грандіозний проект приватного арт-клубу, який вимагав близько $ 50 млн вкладень.
Увага ЗМІ до цієї історії спочатку привернула колонкаподруги Анни, колишнього фоторедактора Vanity Fair Рейчел Вільямс - Делвой запросила її в Марокко, обіцяючи оплатити дорогий відпочинок, але в підсумку Вільямс довелося викласти $ 62000 з робочою кредитної картки. Потім журнал New York Magazine провів повноцінне розслідування і відновив всю історію Делвой, знайшовши її родичів, поговоривши з десятками її друзів і знайомих, а також зустрівшись у в'язниці з самою Ганною. Чи вважає Ганна себе винною, яким чином вона стільки років трималася на плаву і при чому тут «Вовк з Уолл-стріт» - читайте в повному перекладі статті від The Insider.
Все почалося з грошей, як це зазвичай і буває в Нью-Йорку.Хрустка стодолларовая банкнота ковзнула на гладку поверхню зробленої під Середньовіччя стійки консьєржки. Справа була в 11 Howard, фешенебельному новому бутік-готелі в Сохо. Піднявши погляд, 25-річна консьєржка Неффатарі Девіс з подивом відзначила, що щедрі чайові лунають із боку молодої дівчини її віку. У неї були пухкі губи і обличчя «сердечком», обрамлене дикої копицею рудого волосся. На дівчині були сонцезахисні окуляри з до безглуздого товстою оправою, які Нефф, будучи починаючим кінооператором з уважним до деталей оком, визначила як Celine. «Мені потрібна краща їжа в Сохо», - сказала дівчина з акцентом, схожим на європейський.
«Як вас звати?» - запитала Нефф після того, як незнайомка відкинула запропоновані Carbone і Mercer Kitchen, зупинивши свій вибір на Butcher's Daughter.
«Анна Делвой, - відповіла юна леді. - Я зупиняюся у вас на місяць ». Це також здивувало консьєржку, так як зазвичай на такий довгий термін затримувалися лише знаменитості. Але перевірка в системі підтвердила: у Делвой був заброньований Howard Deluxe, один з среднеуровневих номерів готелю за $ 400 на добу. Керамічні скульптури на стінах, величезні вікна з видом на вируючі життям вулиці Сохо. Це було 18 лютого 2017 року.
«Спасибі, - сказала Делвой. - Ще побачимось".
«Ще побачимося» виявилося обіцянкою. Протягом наступних кількох тижнів Делвой часто запитувала у Нефф ради, кожен раз дякуючи за відповіді стодолоровими купюрами. Під нудьгуючим поглядом Делвой консьєржка просторікувала про те, що в барі Mr. Purple тепер все стерильно, а Vandal - для хіпстера. У якийсь момент Нефф зрозуміла, що Делвой і без неї знає все класні місця - більш того, вона знає імена барменів, офіціантів та власників закладів. «Це не гість, якому потрібна моя допомога, - усвідомила вона. - Це гість, якому потрібно мій час ».
Вона стикалася з цим не вперше. Нефф, уродженка Вашингтона з щербинкою, пишним волоссям і величезними, ніби з картин Маргарет Кін, очима, з самого початку роботи в готелі періодично виконувала роль психотерапевта для самих різних гостей - чоловіки, які змінюють дружинам, дружини, що йдуть від чоловіків. «Ти просто сидиш і слухаєш, тому що така твоя консьержская життя», - згадувала вона недавно, сидячи в кав'ярні поруч з її квартирою в Краун-Хайтс.
Зазвичай всі ці гості поверталися назад до своїх життів, даючи таку можливість і Нефф. Але лютому змінилося березнем, а Анна Делвой продовжувала з'являтися. Вона прихоплювала з собою їжу або келих екстра сухого білого вина і підсаджувалася до Нефф поговорити. Багатьох співробітників готелю Делвой жахливо дратувала. Її манери залишали бажати кращого навіть для багачки: слів «будь ласка» і «спасибі» в її словнику не було. Крім того, вона часто видавала щось не расистське, а «классістское», зазначає консьєржка. «Що, сучки, ви на мілині?» - якось запитала вона у Нефф і ще однієї співробітниці готелю.
Але Нефф не приймала це за грубість. Делвой здавалася їй старомодною принцесою, яку викрали з давнього європейського замку і викинули в сучасний світ. Однак сама дівчина стверджувала, що вона з сучасної німецької родини, і її батько володіє бізнесом з виробництва сонячних батарей. Незважаючи на свою невибагливу фігуру - «ніби фройляйн з фільму" Звуки музики "», як описував її пізніше один знайомий - Анна Делвой швидко зарекомендувала себе як одна з найбільш щедрих постояльців готелю. «Люди билися за можливість донести її речі до номера, - згадує Нефф. - Билися, тому що знали, що отримають $ 100 на чай ». Згодом Делвой все більше і більше освоювалася в готелі, розгулюючи в прозорих легінси Alexander Wang або іноді в банному халаті. «Вона заправляла цим місцем, - робить висновок Нефф. - Бачили, як Ріанна розгулює з келихами вина в руці? Так само робила і справ ».
Анна готувалася до відкриття власного бізнесу - арт-клубу за типом Soho House з локаціями в Лос-Анджелесі, Лондоні, Гонконзі і Дубаї. Нефф фактично стала її секретарем, організовуючи бізнес-ланчі та вечері в закладах класу Seamore's і власному ресторані готелю Le Coucou. «Ось, чим займаються багатії - їдять», - зазначила Нефф. Коли консьєржка була зайнята, Анна починала показно викладати на стійку купюри, одну за одною. «Анна, перед тобою чергу з восьми гостей», - говорила їй Нефф, але дівчина продовжувала. І хоча Нефф вже почала ставитися до Делвой не як до звичайного постояльця готелю, а як до подруги, справжньою подрузі, вона ніколи не відмовлялася від грошей. «Досить егоїстично з мого боку, - пізніше визнала консьєржка. - Але так".
Складно її звинуватити, це Манхеттен 21 століття, і гроші мають більшу владу, ніж будь-коли. Рідко можна знайти людину, яка, отримавши додатковий несподіваний джерело готівки, відмовиться від нього. Звичайно, ці гроші завжди спускають на мотузочці, помітити яку вдається не завжди. Це як кішка кидається за прив'язаним бантиком, в результаті виявляючи, що він тільки відсунувся далі. Але в кінцевому рахунку все досягають своєї мети, тому що грошей не буває «досить».
Протягом значного відрізка часу чимала частина циркулюючої в Нью-Йорку готівки надходила від Анни Делвой. «Вона платила всім - $ 100 на чай таксистам в Uber! А їжа ... Вона ні разу не дозволила мені доторкнутися до моєї кредитці », - згадує Нефф.
Делвой витрачала гроші так, ніби скоріше хотіла від них позбавитися. Її кімната була забита пакунками з Acne і Supreme, а між діловими зустрічами вона раз у раз кликала Нефф на масажі, кріотерапію, манікюр (за словами Нефф, Анна вважала за краще «світло-рожевий, а-ля Уес Андерсон, лак»). Одного разу вона притягла Нефф до особистому тренеру / лайф-коуча, на яку вона натрапила в інтернеті. Витончена, схожа на Опру Уїнфрі дама без віку консультувала зірок рівня Дакоти Джонсон.
«Припини сутулитися, - говорила Анне коуч. - Плечі назад, пупок до хребта. Ти яскрава жінка, ти хочеш бути бізнес-вумен. Ти за визначенням повинна бути сильною ». Поки Нефф пихкала в сторонці, Анна купила абонемент на ці сесії. Дівчина віддала за нього $ 4500.. Готівкою.
Хлопець Нефф не розумів, чому вона проводить стільки часу з цієї дивної дівчиною з роботи. Анна не розуміла, навіщо Нефф хлопець. «Але він багатий, - протестувала Нефф. - Він обіцяв профінансувати мій дебютний фільм ». «Кинь його, - радила Ганна. - У мене більше грошей. Я профінансую твій фільм ».
Нефф кинула хлопця. Звичайно, не через обіцянки Анни, хоча у неї не було причин сумніватися в її словах. Як з'ясувалося, її нова подруга належала до величезного блискучого соціального кола. «Анна знала всіх », - зазначає Нефф. Вечорами вона організовувала величезні вечері в Le Coucou, де збиралися гендиректори, люди мистецтва, спортсмени та знаменитості. На одному з таких прийомів Нефф виявила себе сидячи поруч з кумиром свого дитинства Маколея Калкіним. «Ситуація була незручною, - зізнається вона, - він сидів прямо переді мною, і мені хотілося засипати його запитаннями, а вони вели чисто дружній діалог. Тому я не могла втрутитися зі своїм "А ти правда хресний дітей Майкла Джексона?" »
Незважаючи на те, що спосіб життя Делвой, мабуть, був кочовим, Анна давно крутилася в нью-йоркській тусовці. «Вона була на всіх кращих вечірках», - каже маркетинговий директор Томмі Салех, що познайомився з дівчиною в Le Baron в Парижі на Тижні моди-2013. Делвой проходила стажування в тусовочному європейському журналі Purple і була у близьких стосунках з його головним редактором Олів'є Заступником і одним з головних світових тусовщиків - власником Le Baron Андре Сараймой. «Це двоє з двох сотень людей, яких ти бачиш усюди», - зазначає Салех. Chilterns і Loulou's в Лондоні, The Crow's Nest в Монток, Paul's Baby Grand і готель Bowery, Frieze, Коачелла, Арт-Базель. «Вона просто випала, вона була дуже милою і ввічливою, а потім ми раптово починали тусити разом з моїми друзями», - згадує Салех.
Скоро Анна теж була всюди. «Вона примудрялася з'являтися у всіх правильних місцях, - зазначає її знайомий, який зустрів дівчину в 2015-му в Берліні на вечірці одного олігарха. - На ній завжди була найкраща одяг - Balenciaga, Alaïa - і хтось розповідав, що вона прилетіла на приватному літаку ». Було незрозуміло, звідки родом Делвой: вона всім казала, що з Кельна, але її німецький залишав бажати кращого. Також ніхто не знав джерело її багатства. Але її ситуація не була унікальною: «У тусовці так багато дітей з трастовими фондами, - іронізує Салех. - Все - твої найкращі друзі, і ти нічого ні про кого не знаєш ».
Галерист Pace представив Делвой Майклу Сюйфу Хуану - надзвичайно молодому і модному колекціонерові і засновнику музею M Woods в Пекіні. Анна запропонувала разом поїхати на Венеціанську бієнале. Майклу здалося «трохи дивним», що Делвой попросила його купити квитки на літак і забронювати готель на його кредитку. «Але я тоді подумав:" Ну й добре "», - згадує колекціонер. Також йому здалося дивним, що Делвой всюди розплачувалася готівкою, а коли вони повернулися з Венеції, вона, мабуть, забула, що обіцяла віддати йому борг. «Я витратив не так багато - дві-три тисячі доларів», - уточнює Хуан. Через якийсь час він і сам забув про це.
Коли ти надбагатих, можна бути забудькуватим в таких речах. Можливо, тому ніхто не звертав особливої уваги на ситуації, в яких Анна вела себе дивно для багатої людини. Дзвонила подрузі з проханням оплатити таксі з аеропорту по її кредитці; просилася до когось переночувати на дивані; в'їжджала в чиюсь квартиру, за замовчуванням обіцяючи заплатити за оренду, а потім ... не робила цього. Можливо, у неї було стільки грошей, що вона втратила їм рахунок.
У наступному січні Анна найняла піар-агентство для організації вечірки на честь її дня народження в одному з її улюблених ресторанів - Sadelle's в Сохо. «Там була купа крутих, успішних людей», - згадує Хуан. Його не дуже турбував борг за венеціанську поїздку - до тих пір, поки співробітники вищезгаданого Sadelle's не пов'язаної з ним, побачивши їх з Ганною спільне фото в Instagram: «У вас є її контактні дані? Вона не оплатила рахунок ». «О господи, - подумав Майкл. - Вона ж нелегалка ».
Поки Анна роз'їжджала по всій земній кулі, ходили лише чутки про те, звідки у неї гроші - нікого це особливо не хвилювало, поки рахунки були оплачені.
Це було в 2016-му. Додаток «футуролога» так і не запустився, і він переїхав в ОАЕ, а Делвой вирушила в Нью-Йорк з метою відкрити той арт-клуб. Вона скаржилася Марку Кремерс, лондонському арт-директору, який допомагав їй з брендування, що назва, яке вона хоче дати клубу - «Фонд Анни справ» (the Anna Delvey Foundation, ADF) - « надто нарциссическое».
Анна і архітектор Рон Кастеллано, її друг часів журналу Purple, пригледіли будинок в Нижньому Іст-Сайді (район Манхеттена - прим. Ред.), але з'ясувалося, що воно знаходиться дуже близько до школи, тому отримати тут ліцензію на продаж алкоголю не вийде. Тоді Делвой почала шукати варіанти в самому центрі міста. Завдяки своїм зв'язкам вона подружилася з Габріелем Калатравою, одним із синів знаменитого архітектора Сантьяго Калатрави. Як повідомила друзям Анна, Calatrava Grace, його сімейна консалтингова компанія з нерухомості, допомогла дівчині «гарантувати оренду» в ідеальному місці. 4 тисячі м² на шести поверхах Church Missions House - архітектурної пам'ятки на розі Парк Авеню і 22-ої вулиці. Серцем клубу, пояснювала Делвой, стане «центр динамічного візуального мистецтва». Там будуть розташовуватися рухлива мережу поп-ап магазинів, яку буде курирувати Деніел Аршам, її знайомий з Purple, а також виставки та інсталяції впливових художників на кшталт Урса Фішера, Деміена Херста, Джефа Кунса і Трейсі Емін. За словами Анни, до відкриття клубу будівлю погодився оформити художник Христо.
Деякі піднімали брову на такий грандіозний план, але для багатьох за масштабами Нью-Йорка він звучав реально. Власник будівлі, забудовник Ебі Розен, що не був новачком у сфері приватних клубів: кількома роками раніше він відкрив в центрі Нью-Йорка елітний Core Club, в якому розташувалася арт-виставка. Крім цього, він був власником готелю 11 Howard.
За допомогою керуючого Calatrava Майкла Джаффе, колишнього співробітника RFR (холдинг нерухомості, що належить Ебі Розену), Делвой скоро почала зустрічатися з найбільшими представниками ресторанної сфери, щоб обговорити наповнення клубу. За словами Анни, Андре Балаш (власник значного пакета готелів в США і Нью-Йорку - прим. Ред.)Порадив їй додати два поверхи готельних номерів. Річі Нотар (засновник міжнародної мережі японських ресторанів Nobu - прим. Ред.) Прогулявся з дівчиною по будівлі, і вона розписала йому своє бачення: три ресторани, фреш-бар і німецька булочна. «Мабуть, її сім'я була впливовою в Німеччині, і вони фінансували її величезний проект», - сказав Нотар.
Але для здійснення такої масштабної задумки потрібно більше капіталу, ніж було навіть у очевидно забезпеченої Делвой. Потрібні були ще $ 25 мільйонів «на додаток до вже наявних $ 25 мільйонам», писала Делвой іменитому публіцисту із Силіконової долини в 2016-м. «Якщо у тебе є хтось відповідний на прикметі, ти б нам дуже сильно допоміг». Але до осені Делвой відмовилася від ідеї залучити приватних інвесторів - почасти через небажання танцювати під чужу дудку. «Вони прийшли і сказали б:" Ой, їй 25, вона й гадки не має, що творить ". Я хотіла зробити свій перший проект повністю сама », - пояснювала вона згодом.
За допомогою в отриманні кредиту один з «фінансових друзів» Анни порадив їй звернутися до Джоелу Коену, найбільш відомому як расследователя справи Джордана Белфорт - «Вовка з Уолл-стріт». Коен в той момент працював в Gibson Dunn, величезною фірмі, що займається операціями з нерухомістю. Він звів її з Енді Лансом, діловим партнером, у якого як раз був досвід експертизи, необхідної Ганні.
Раніше Ганна постійно скаржилася друзям на поблажливість, яка виходила від літніх юристів через її віку і статі. Але з Лансом все було інакше. «Він знає, як розмовляти з жінками, - розповідала Делвой. - І він міг пояснити мені що завгодно без спроби поблажливо протегувати ». За її словами, вони спілкувалися щодня. «Він завжди був на зв'язку. Він відповідав мені посеред ночі, або коли святкував Різдво десь на островах Теркс і Кайкос ».
Анна заповнила форму нового клієнта Gibson Dunn, яка включала в себе проставлення галочок навпроти тверджень про те, що у користувача є ресурси для оплати і він не підставить фірму. Потім Ланс і Делвой зв'язалися з декількома великими фінансовими організаціями, включаючи City National Bank в Лос-Анджелесі і Fortress Investment Group. «Наш клієнт Анна Делвой здійснює вкрай цікаву перебудову за адресою 281 Park Avenue South, маючи в розпорядженні імениту команду для такого типу простору», - писав Ланс в одному з листів, де він також пояснював, що Делвой потрібен кредит, тому що «її особисті активи, досить значні, знаходяться за межами США, і деякі з них знаходяться в довіреності у UBS за межами США ». Отримані гроші будуть «повністю забезпечені» акредитивом від швейцарського банку.
У відповідь на прохання надати підтвердження від UBS банкір City National отримав колонку цифр від чоловіка на ім'я Петер В. Хеннеке. «Прошу, використовуйте для оцінки перспектив їх, - написав Хеннеке. - Я пришлю банківську виписку в понеділок ».
«Ви з UBS?» - поставив запитання банківський службовець, збентежений доменом безкоштовної пошти AOL.
Ні, пояснила Анна, «Петер - глава нашого сімейного офісу».
Коли Делвой переключилася на режим фандрайзингу, друзі і знаменитості на її вечерях були поступово витіснені «чоловіками з портфелями Goyard і годинами Rolex і Hublot, як в піснях Jay-Z», - зазначає Нефф. Одного разу за столом навпроти в Le Coucou консьєржка помітила сумнозвісного Мартіна Шкрелі, який згодом отримає термін за махінації з цінними паперами у фармацевтичній галузі. Анна представила Шкрелі як «близького друга», хоча тоді вони бачилися в перший раз, розповів Шкрелі редакції в своєму листі з в'язниці; Анна була близько знайома з одним з його керівників. «Анна виглядала як популярна тусовщиця, яка знає всіх в місті, - написав він. - Хоча я був відомий на всю країну, поруч з нею я відчував себе комп'ютерним гиком ».
У випадку зі Шкрелі Нефф не була така скромна, як з Маколея Калкіним. Вона написала в Twitter про те, що Шкрелі включав їм з Ганною злиті треки з Tha Carter V, купленого ним альбому репера Lil Wayne, вихід якого вже кілька разів відкладався. Анна була в люті, але Нефф відмовилася видаляти твіт. «Я хотіла, щоб всі знали, що я вже послухала альбом, якого чекає весь світ! Але Анна була на мене дуже зла. Вона не спускалася до моєї стійці дня три ».
У той же період, згадує Нефф, вона познайомилася з Чарлі Розеном. До синам Ебі Розена зазвичай ставилися як до гарненьким хлопчини з трастовими фондами. Кілька років тому вони потрапили в заголовки газет в зв'язку з тим, що ганяли на квадроциклах по заповідним дюнах, де живуть зникаючі птиці виду желтоногій зуйок. Але Нефф Розени все одно імпонували, і коли Чарлі якось увечері зайшов в гості, консьєржка бовкнула йому, що недавно була в будівлі на Парк Авеню, яке одна з гостії готелю, молода дівчина, збирається орендувати у його батька для свого арт-клубу .
Розен виглядав збентеженим. Виявилося, що він ніколи не чув ні про Анну, ні про її проект. «В якому номері вона живе?» - запитав він. Почувши відповідь, він був налаштований ще більш скептично. «Якби хтось, який купує у мого батька нерухомість, жив в його готелі, як ти думаєш, він зупинявся б в делюкс або в сьюте?»
Це мало сенс. Кілька днів по тому Нефф в розмові з Ганною торкнулася цієї теми. «Слухай, раз ти купуєш у Ебі нерухомість, чому в його готелі ти живеш не в сьюте?» Анна виглядала здивованої, але відповіла моментально: «У тебе був коли-небудь людина, яка зробила тобі стільки послуг, що хотілося б віддячити йому мовчанням ? »
«Геніально», - сказала Нефф.
Потім настав квітень. Весна пробиралася на сірі нью-йоркські тротуари, і скоро стало досить тепло для потягування троянді на висотних верандах ресторанів - одне з найулюбленіших занять Анни. Втім, коло людей, з якими вона могла це розділити, помітно звузився, і в основному складався з Нефф, а також Рейчел Вільямс, фоторедактора Vanity Fair, і лайф-коуча, яка прагнула по-материнськи опікати Анну. «Я знайома з безліччю діток-з-трастовими-фондами, і я була вражена тим, що Анна хоче чимось займатися, а не жити як Кардашьян». Крім цього, зазначила тренерка, Анна виглядала самотньою. Нефф теж це помітила. «Що сталося з твоїми друзями?» - запитала вона Анну після чергової зустрічі. «О, - неуважно відповіла Ганна, - вони в сказі через те, що я пішла з Purple».
Переглянути цей пост на Instagram
Анна дійсно багато часу приділяла роботі, раз у раз заглядаючи в пошту або роздратовано обговорюючи щось по телефону. «Вона постійно розмовляла зі своїми адвокатами, - розповідає Нефф, яка трохи підслуховувала відбувається зі своєю стійки. - Вони весь час її осаджували. Типу: "Анна, ти намагаєшся змусити дешеве виглядати дорогим, це так не працює" ».
Незадовго до цього, в грудні, City National Bank відмовив Делвой у видачі кредиту - дівчина назвала це управлінським рішенням. І поки як і раніше лояльний Енді Ланс шукав альтернативні варіанти в хедж-фондах і інших банках, керівники RFR квапили її з наданням грошей. В іншому випадку вони збиралися віддати пропозицію іншим проектом - за чутками, шведському музею Fotografiska. «Як вони взагалі збираються оплачувати це? - кипіла від злості Анна. - Це ж просто двоє дідів ».
У той же момент у самої Ганни почалися проблеми з готівкою. Одного разу вона покликала Нефф повечеряти в Sant Ambroeus в Сохо. Вони були вдвох, що було незвично. Ще більш незвичним було те, що в кінці вечері оплата по карті Анни не пройшла. «Ось», - сказала Ганна офіціантові, простягнувши список номерів банківських карт. Нефф не пам'ятає точно - вони були записані чи в блокноті, то чи в нотатках айфона. Але такі події вона відновлює в пам'яті легко. «Офіціант повернувся до терміналу і почав вводити цифри. Там було десь дванадцять карт, і я бачила, що він спробував все. Він набирав номер і після кожного хитав головою. Тут з мене градом потік піт, тому що стало зрозуміло, що платити доведеться мені ».
$ 283 - звична сума для Анни, але для Нефф сума була значною. Вона мовчки перевела гроші з ощадного рахунку, щоб покрити рахунок. Це викликало головний біль, але вона розуміла, що після всіх грошей, що Анна витратила на неї, настала її черга.
Незабаром після цього Нефф подзвонив менеджер готелю і попросив прояснити делікатне питання: з'ясувалося, що у 11 Howard не було даних банківської карти Делвой. Готель тільки відкрився, коли вона в'їхала, вона забронювала номер на настільки незвично довгий період, вона була клієнткою Ебі Розена і дуже цінною гостею, тому тоді їй було дозволено відправити гроші через банківський переказ. Але через півтора місяці ніякого перекладу не надійшло, і тепер Делвой була винна готелю $ 30 тисяч - з урахуванням рахунків з Le Coucou, де вона записувала їжу на свою кімнату.
Нефф не знала, що й думати. Їй здавалося, що у Ганни все в порядку з грошима: на наступний день після того інциденту з Sant Ambroeus Делвой повернула їй гроші. У потрійному розмірі. Готівкою.
Коли Анна на наступний день підійшла до стійки консьєржки, Нефф відвела її в сторону і повідомила, що керуючі вимагають сплатити рахунки. Делвой кивнула, її погляд за темними окулярами залишався нечитабельним. Банківський переказ уже в дорозі, сказала вона. Він скоро повинен дійти. Десь в середині зміни Нефф Анна повернулася до стійки і з змовницької посмішкою сказала дівчині очікувати посилку. У посилці виявився ящик Dom Pérignon 1975 року та інструкція Делвой поширити вино серед співробітників готелю.
Подарунки, особливо рідкі, необхідно було підтверджувати у менеджменту. Відповідь була: «Як ми приймемо цей подарунок, коли вона не розрахувалася з нами?». Тому їй заявили: «Якщо ви не покриєте борги, ми вас виселимо».
Одного разу Делвой прийшла на ранкове заняття з тренершей, перебуваючи в засмучених почуттях. «Ми можемо провести сесію лайф-коучингу?» - попросила дівчина. «Я намагаюся щось побудувати, щось зробити, але ніхто не сприймає мене всерйоз, - продовжувала вона. - Вони бачать, що я дуже молода, але я ж сказала, що гроші скоро прийдуть. Я їх перекладаю ». Коуч порадила їй дихати. «У мене відчуття, що ти кілька перевантажена, - сказала вона. - Можливо, тобі просто потрібен перепочинок ».
А потім сталося диво. У 11 Howard прийшов банківський переказ через Citibank на $ 30000 від імені міс Анни Делвой. Нефф зателефонувала Ганні на мобільний: «Де ти?» - «Навпроти готелю в Rick Owens». Консьєржка глянула на годинник: як раз був час її обідньої перерви. Коли Нефф увійшла в магазин, Анна тримала в руках футболку. «Дивись, що я знайшла, - сяяла від радості дівчина. - Вона ж ідеально тобі підходить ». Це було правдою: футболка було того самого оранжево-червоного кольору, як у страшній сцені у ванній в «Сяйві», одному з улюблених фільмів Нефф. Це був головний колір бренду FilmColours, який Нефф намагалася заснувати. Футболка коштувала $ 400. «Я буду щаслива купити її тобі», - сказала Делвой.
Кілька тижнів потому Анна повідомила Нефф, що їде в Омаху. «Я побачу Уоррена Баффета», - урочисто заявила вона. Один з її банкірів вніс її в гостьовій список річний інвестиційної конференції Berkshire Hathaway. Вона вирішила полетіти на орендованому нею приватному літаку і взяти з собою одного директора з хедж-фонду, що належить Мартіну Шкрелі. З ним було весело, і він дружив зі Шкрелі. «Я повернусь», - пообіцяла вона Нефф.
Але з її рахунком в 11 Howard як і раніше були проблеми. Незважаючи на неодноразові прохання керівників, вона так і не надала реквізити кредитної карти, і її борги продовжували рости. Працівники готелю стримали обіцянку і змінили код замка від її номера, а речі прибрали в камеру зберігання. Нефф написала Ганні в Омаху, щоб повідомити погані новини.
«Так як вони могли?» - з обуренням відповіла дівчина, але її обурення, втім, тривало недовго. Конференція була відмінна. Краще подія відбулася в самий останній день, коли Анна зі своєю компанією, втомившись від всіх лакшери-розваг, які могла запропонувати Омаха, за рекомендацією водія таксі вирушили подивитися зоопарк. У них не було ніяких очікувань, але, роз'їжджаючи по території на гольф-кари, вони натрапили на приватний вечеря, влаштована Баффеттом для купки VIP-гостей. «Всі були там, - сказала Делвой. - Білл Гейтс був там ».
Якийсь час вони спостерігали за вечіркою крізь вікно, а потім прослизнули всередину і загубилися в натовпі.
Повернувшись в 11 Howard, Анна по повній висловила свою лють. Дівчина збиралася викупити всі нікнейми керуючих готелю в інтернеті, поділилася вона з Нефф - Шкрелі розповів їй про цьому прийому. «Одного разу вони мені за все заплатять». Крім того, вона переселялася - відразу після повернення з Марокко. Надихнувшись Хлоей Кардашьян, вона забронювала за $ 7000 на добу палац з особистим дворецьким в розкішному готельному комплексі Ла Мамаунія в Марракеші. Делвой запросила Нефф приєднатися до неї, її тренерка, Рейчел Вільямс і її подрузі, відеооператора. Анна розраховувала, що остання під час поїздки зніме документалку про процес створення її арт-фонду. За пробудженні вони б відправлялися на масаж, а потім досліджували б місцеві ринки і відпочивали біля басейну, говорила Делвой.
Нефф страшенно хотіла поїхати з ними. Але не було ні найменшої імовірності, що її відпустять з роботи на вісім днів. «Просто звільнити», - легковажно порадила Ганна. Протягом кількох днів Нефф серйозно розглядала цей варіант. Але у її мами було погане передчуття щодо цієї ідеї. «Ніщо в цьому житті не дається безкоштовно», - говорила вона. В результаті Нефф залишилася вдома, похмуро спостерігаючи за подорожжю подруги через Instagram. «Я страшенно заздрила», - зізнається вона.
Але, як виявилося, фотографії не повністю відбивали відбувалося. Через два дні поїздки тренерка зловила серйозне харчове отруєння і повернулася в Нью-Йорк. Через тиждень вона отримала дзвінок від Делвой, яка билася в істериці в Four Seasons в Касабланці. У неї проблеми з банком, схлипувала дівчина. Карти не проходили, і співробітники готелю погрожували викликати поліцію. Заспокоївши Анну, коуч вирішила поговорити з менеджментом. «Її заарештують», - відповіли жінки керують.
Тренерка роздирали протиріччя. З одного боку, це не було її проблемою. З іншого, Анна була її клієнткою, подругою і чиєїсь дочкою. Помолившись всесвіту, коуч дала готелю номер своєї кредитки, і коли оплата не пройшла, подзвонила в свій банк. Коли оплата знову не пройшла, жінка зібралася з силами і зателефонувала своїй подрузі і дала номер її кредитки. Коли і це не спрацювало, готель визнав, що проблема може бути з їх боку.
Пізніше жінка дивилася на це як на величезний подарунок всесвіту. Вона пообіцяла готелю в Касабланці, що Анна їм все відшкодує. «Повірте, у неї все в порядку з грошима, - запевняла вона. - Я знаю, я провела з нею два дні в Марракеші ». Коли Делвой знову вийшла на зв'язок, коуч сказала, що купує їй квиток в Нью-Йорк. Дівчина придушено подякувала її і попросила про ще одну невелику послугу. «Можеш взяти перший клас?»
Кілька днів по тому біля входу в 11 Howard пригальмувала срібляста Tesla. У Нефф, що стояла за стійкою, задзвонив телефон. «Вугільної у вікно», - сказав голос із знайомим німецьким акцентом. Футуристична двері машини повільно відчинилися, випускаючи Анну. «Я приїхала за речами», - сказала вона.
Делвой стримала свою обіцянку з'їхати з 11 Howard. Вона переселялася в центральний Beekman Hotel, сказала вона Нефф, яка спостерігала за від'їжджає машиною - тільки пізніше консьєржка усвідомила, що Анна попросила когось орендувати автомобіль для неї.
Переїзд не врятував Делвой від накопичуються проблем. Вона не тільки залишилася в боргах у готелю - в Лондоні Марк Кремерс, дизайнер, якого вона найняла, щоб зробити брендування, вимагав гонорар в 16,800 фунтів, які дівчина обіцяла надіслати перекладом ще рік тому. Листи, якими він закидав фінансового консультанта Ганни Петера Хеннеке, поверталися назад. «Петер помер місяць тому, - відповіла Делвой. - Будь ласка, утримайся від спроб вийти з ним на контакт і не згадуй спілкування з ним в майбутньому ».
5 липня Анна остаточно стала бездомною в спортивному костюмі Alexander Wang
Озираючись назад, можна зрозуміти причини її лаконічності. Положення Анни в Нью-Йорку стрімко погіршувався. Через 20 днів після в'їзду дівчата в Beekman з'ясували, що у них немає даних робочої кредитної картки, а обіцяний банківський переказ на суму $ 11,518.59 так і не прийшов. Делвой виселили з номера і конфіскували все її речі. Дводенне проживання в центральному W Hotel закінчилося тим же. 5 липня Анна остаточно стала бездомною, тиняються по вулиці в поношеному спортивному костюмі Alexander Wang.
Одного разу посеред ночі вона заявилася до квартири свого коуча і подзвонила їй. «Я близько твого будинку, - сказала вона, - ми можемо поговорити?». Тренерка була в розпалі романтичного побачення: вона коливалася. Але в голосі Анни чітко звучало відчай. Вона спустилася в лобі, де виявила ридаючу дівчину. «Я намагаюся чогось досягти, - схлипувала вона. - І це так важко ».
Можливо, їй варто зателефонувати родині, припустила тренер. «Так, але вони зараз в Африці», - відповіла Ганна. «Можна я сьогодні переночую у тебе?». Ні, відповіла жінка, у мене побачення. «Я просто не можу бути одна зараз, - бурмотіла Делвой. - Можливо, я щось з собою зроблю ».
Побачення сховалося в спальні, поки тренер заправляла ліжко для наглої гості. Вона запропонувала Ганні води. «А в тебе є Пеллегріно?» - запитала дівчина. Залишалася одна велика пляшка. Делвой проігнорувала склянки, що стояли на столі, і почала пити прямо з горла. «Я так втомилася», - поскаржилася вона.
Коли Анна заснула, жінка все сильніше початку піддаватися поганому підсвідомого передчуття. «Я маю на увазі, народилася і виросла в Нью-Йорку, - розповідала вона після, - я не дурна». Вона написала Рейчел Вільямс, яка розповіла їй, що сталося в Ла Мамуня. Після того, як тренер повернулася в Нью-Йорк, з'ясувалося, що кредитна карта, через яку Анна бронювала готель, виявилася недійсною. Делвой не змогла знайти вихід з ситуації, в дверях вже з'явилася парочка загрозливих громив, і Рейчел самій довелося викласти $ 62000 - більше, ніж вона зазвичай витрачає за весь рік - з кредитки American Express, яку вона використовувала по роботі. Делвой пообіцяла відшкодувати дівчині все збитки, але через місяць Рейчел отримала тільки $ 5000, а виправдання Анни вже звучали як «щось з Кафки».
На наступний ранок тренер вирішила розставити всі крапки над i. Позичивши Ганні чисте (і сидить по фігурі) плаття, вона випровадила дівчину, спершу провівши безкоштовну мотивуючу бесіду. Але пізніше з'ясувалося, що Делвой забула в її квартирі ноутбук. Коуч більше на це не велася. Вона залишила комп'ютер на стійці реєстрації та сказала Ганні, що вона може забрати його там. Увечері жінці подзвонив вахтер. Анна сиділа в лобі. Він сказав дівчині, що тренерка немає вдома - у відповідь Делвой попросила пустити її в квартиру. Коли чоловік відмовив, Делвой сіла в холі з наміром дочекатися подругу.
«Дайте мені знати, коли вона піде», - попросила коуч вахтера.
Але через кілька годин Анна не зрушила з місця. «Конс'єржи писали мені:" Вона все ще тут, вона з кимось переписується ". "Господи, - думала я, - я стала заручницею у власному будинку" », - згадує тренер. Анна покинула свій пост тільки в районі опівночі.
Полегшення, яке відчула жінка, незабаром змінилося занепокоєнням. «Я почала обдзвонювати готелі, намагаючись її розшукати. У всіх мені відповідали приблизно одне й те саме: "А, та дівчина " ». Причина такої реакції з'ясувалася лише через місяць, коли Beekman і W Hotel висунули проти Анни звинувачення в крадіжці послуг. «Дівчина, що косить під світську левицю, спіймана на несплаті значних готельних рахунків», - йшлося в заголовок замітки Post , що вийшла після того, як Ганна спробувала піти з ресторану готелю Le Parker, не заплативши. «Чому ви піднімаєте через це такий галас? - обурювалася вона на приїхала поліцію. - Дайте мені п'ять хвилин, і я знайду друга, який за мене заплатить ».
Але один так і не знайшовся. Можливо, це дійсно було непорозуміння, як заявила Делвой Тодду Сподек, адвокату, якого вона найняла, щоб боротися з висунутими звинуваченнями. Можливо, розважлива молода дівчина в сукні а-ля Одрі Хепберн, наполегливо телефонувати йому на мобільний і яка стверджує, що ситуація термінова, поки він не погодився приїхати в офіс в суботу, дійсно була багатою німецької спадкоємицею. Можливо, думав він, спостерігаючи за тим, як його 4-річний син наклеює стікери «щеняча патруля» на руки Анни, її кредитки правда заблоковані, і хтось відібрав її трастовий фонд. Про всяк випадок Сподек, серед постійних клієнтів якого значилися в тому числі шахраї, вбивці собак, фатальні жінки, насильники і кіберзлочинці, змусив Делвой підписати заставу на все її майно, який гарантував оплату його послуг.
На шляху до виходу Анна попросила про ще одну послугу. «Мені ніби як ніде жити», - сказала вона. Сподек відмовив. Останнє, чого хотіла його дружина - щоб він приносив свою роботу додому.
Делвой знову зв'язалася з тренершей. Та не запропонувала їй пожити у себе, але влаштувала зустріч в найближчому ресторані, під час якої вони з Рейчел Вільямс спробували домогтися відповідей: чому Анна так поступила, хто вона насправді, чи збирається вона заплатити всім, кому повинна. Анна мимрила, хмикати, брехала, ухилятися, а коли жінки прийшли в повну лють, дозволила двом великих сльозам скотитися по щоках. «У мене буде достатньо грошей, щоб з усіма розплатитися, - промовила вона, - як тільки мені підпишуть договір оренди».
«Анна - не витерпіла коуч, - твоє будівля вже здали в оренду». Вона показала їй екран айфона, на якому крупно значився заголовок: «Fotografiska уклала договір про оренду будівлі Ебі Розена повністю».
«Це фейк ньюс», - відповіла Ганна.
«Fotografiska реально отримали будівлю?» - зітхнув тоненький голосок з акцентом на іншому кінці дроту. Локація дзвінка була визначена як колонія Райкерс-Айленд, де Анна Делвой, вона ж Анна Сорокіна, перебувала під вартою без можливості звільнення під заставу з жовтня 2017 року.
Як з'ясувалося, готельні рахунки були лише останніми ниточками в павутині шахрайства, яка почала розплутуватися в листопаді 2016- го. Тоді при спробі отримати кредит на $ 22 млн Делвой подала в City National Bank документи, свідчить, що на її швейцарських рахунках лежать € 60 млн. Через місяць вона відправила ті ж документи в компанію Fortress, щоб забезпечити $ 25 млн для кредиту в $ 35 млн.
Після того, як представники Fortress попросили її надати $ 100 тисяч в якості перевірки, вона переконала представника City National збільшити суму її кредиту там на $ 100 тисяч, які вона і передала в Fortress. Потім, мабуть, злякавшись рішення Fortress відправити до Швейцарії своїх представників з метою перевірки достовірності її рахунків, вона перервала процес, переславши решту $ 55 тисяч на рахунок у Citibank, які витратила на «особисті витрати ... шопінг в Forward by Elyse Walker, Apple і Net-a-Porter », - відзначають в районній прокуратурі Нью-Йорка.
У квітні Делвой поклала на той же рахунок фальшиві чеки на суму $ 160 тисяч і примудрилася стягнути $ 70 тисяч до того, як недійсність паперів була виявлена. Саме за допомогою цих грошей їй вдалося розплатитися з 11 Howard, купити Нефф футболку мрії, а заодно і доменні імена менеджерів готелю. «Мене викликали в офіс і запитали:" Нефф, ти була в курсі? "Я мало не померла від сміху. Це був хід конем ».
У травні Делвой вмовила компанію Blade надати їй приватний літак для польоту в Омаху за $ 35 тисяч, надавши їм підроблене підтвердження банківського переказу з Deutsche Bank. Можливо, їй допомогла наявність візитки гендиректора компанії, з яким вона якось перетиналася в Soho House, але який, за його словами, взагалі її не знав.
Аби не допустити залишати Анну без даху над головою, після зустрічі коуч і її подруга погодилися зняти їй готель на одну ніч, попередньо попросивши співробітників прибрати з номера міні-бар і ні в якому разі не надавати дівчині ніяких додаткових послуг. Потім вона на дві ночі заселилася в Bowery Hotel, пред'явивши в якості оплати підтвердження трансферу коштів з Deutsche Bank.
І Рейчел Вільямс, і City National, і всі інші отримували від Анни фальшиві квитанції про здійснення банківських переказів - пізніше представник банку офіційно визнав їх підробленими. «Сімейний фінансовий радник» Делвой, Петер В. Хеннеке, мабуть, ніколи не існував. Його мобільний номер, як з'ясувала редакція, був оформлений на одноразовий телефон з супермаркету. (Живий Петер Хеннеке не відповів на дзвінки з проханням про коментар).
Пізніше влітку, вже маючи кілька невиконаних адміністративних правопорушень, Делвой поклала два фальшивих чека на свій рахунок в Signature Bank, що дало їй $ 8200, на які вона вирушила в «заплановану» поїздку до Каліфорнії, де її заарештували поруч з Passages Malibu і повернули назад в Нью Йорк. Їй було пред'явлено звинувачення в шести великих крадіжках, спробі великої крадіжки і крадіжки послуг.
«Мені подобається Лос-Анджелес, - захихотіла вона, коли я відвідала її в Райкерс-Айленд в березні 2018 го. - ЛА взимку, Нью-Йорк навесні і восени, Європа влітку ». Оточення з цікавістю поглядали на нас. «Вона тут немов едінорожек. Решта сидять, наприклад, за те, що зарізали батька своєї дитини », - сказав Тодд Сподек, адвокат Анни. Він зазначав, що його клієнтка стійко переносить тюремне ув'язнення, і, схоже, так і було.
«Тут не так вже й погано, - сказала мені Анна, її очі блищали за очками Céline. - Людям це місце здається жахливим, але я розглядаю це як свого роду соціологічний експеримент ».
Звичайно, вона завела тут друзів. Найбільш цікавими їй здавалися вбивці. «Тут є ще пара дівчаток, які сидять за економічні злочини. Одна з них прикидалася іншими людьми. Я й гадки не мала, що це так просто ».
За три місяці я кілька разів телефонувала і зустрічалася з Ганною Делвой, періодично приносячи на її прохання випуски Forbes, Fast Company і The Wall Street Journal. Вона була одягнена в бежевий комбінезон, її хайлайтер за $ 800 перестав блищати, а нарощені вії за $ 400 давно відпали. Вона виглядала як звичайна 27-річна дівчина, якій вона і була.
Анна Сорокіна народилася в Росії в 1991 році і переїхала до Німеччини в 2007-му у віці 16 років з батьками і молодшим братом. New York Magazine самостійно знайшов і поговорив з ними. Родичі Анни побажали зберегти анонімність, так як чутки про арешт їх дочки ще не дійшли до невеликої сільської комуни, в якій вони живуть.
Анна ходила в школу в Ешвайлері, невеликому робочому містечку в 60 км від Кельна поруч з бельгійською і голландської межами. Однокласники пам'ятають її як тиху дівчину з не дуже хорошим німецьким. Її батько працював далекобійником, а потім - виконавчим директором транспортної компанії, поки вона не збанкрутувала в 2013 році. Після цього він відкрив бізнес в сфері опалювально-охолоджуючих систем, спеціалізуючись на енергоефективних пристроях. Батько Анни завжди був уважним щодо сімейних фінансів - можливо, через небезпідставні страху відповідальності за борги дочки. Співрозмовники New York Magazine неодноразово припускали, що на ділі їх більше, ніж зафіксовано в офіційних документах.
«Вона розвела практично всіх», - зазначив її берлінський знайомий, який передав редакції імена кількох людей, у яких вона позичила або вкрала різних розмірів суми, але яким було соромно в цьому зізнатися. (А тепер параноїдальна - безліч разів передбачувані жертви говорили мені: «Я чув, вона складає ці історії. Це стратегічні витоку»).
Як би там не було, за словами батька Анни, ні про яке трастовим фонді вони до цього моменту не чули.
Він також розповів, що сім'я фінансово підтримувала її і після випуску зі школи в 2011 році. Спочатку вона переїхала в Лондон, де навчалася в Центральному коледжі мистецтва та дизайну імені Святого Мартіна, але потім кинула навчання і повернулася до Берліна, де прийшла на стажування в модний відділ піар-агентства. Потім вона перемістилася в Париж, де здобула омріяну стажування в журналі Purple і стала Ганною Делвой. Батьки Анни, що відзначили, що не впізнають нове прізвище, розповіли: «Ми завжди платили за її знімне житло та інші витрати. Вона переконала нас у тому, що це найкраще вкладення. Якщо їй на тому чи іншому етапі потрібно більше, це не мало значення. Майбутнє завжди було світлим ».
Анна в тюрмі сказала мені: «У моїх батьків завжди були високі очікування. Вони завжди довіряли мені самій приймати рішення. Напевно, зараз вони про це шкодують ».
Протягом усього циклу наші розмов Анна жодного разу не визнала свою провину. Вона переживала лише за ситуацію з Рейчел Вільямс. «Я вкрай засмучена тим, що сталося, цього не повинно було статися, - зізналася вона. - Але зараз, будучи тут, я нічого не можу з цим зробити ». Вона сильно засмучена тим, що їй не дали можливість вийти під заставу. «Якщо вони сумніваються -" ой, вона не може ні за що заплатити "- чому б просто не дати мені це зробити і подивитися? Якби я була заклятою шахрайкою, це було б таким простим рішенням. "Викупить вона себе?" »
Вона була засмучена своєю характеристикою New York Post - «Я ніколи не намагалася бути світською левицею. Я організовувала вечері, і це були робочі вечері. Я хотіла, щоб мене сприймали всерйоз », - уточнила вона. Також її злило те, що окружний прокурор представив її як «жадібну ідіотку», що створила фінансову піраміду заради того, щоб зганяти на шопінг. «Якби моєю метою були гроші, я знайшла б більш легкі і зручні шляхи їх дістати, - пробурчала вона. - Знайти капітал неважко, важко змусити його працювати ».
Можливо, все це могло спрацювати. У цьому місті, де з рук в руки кожен день переходять неймовірні суми невидимих грошей, де скляні вежі побудовані на паперових обіцянках - чому ні? Якщо Ебі Розен, син пережили Голокост жертв, зміг приїхати в Нью-Йорк і заповнити хмарочоси мистецтвом; якщо Кардашьян змогли побудувати мільярдну імперію в прямому сенсі з нічого; якщо кінозірка на кшталт Дакоти Джонсон так накачала зад, що він став центром великої франшизи, чому все це не могла зробити Анна Делвой?
Моя королева Анна Делві виступає в емблемі судового розгляду pic.twitter.com/Nw7NnGFDvc- Lara Marie Schoenhals (@LarzMarie) 27 березня 2019 року
Весь час, що я займалася цим текстом, люди не переставали питати: а чому ця дівчинка? Вона не була ні гіперсексуальної, ні гіперобаятельной, вона навіть не була привітною. Як їй вдалося змусити величезна кількість крутих і успішних людей повірити в людини, яким вона не була?
Спостерігаючи за тим, як охоронець у в'язниці засовує свіжий номер Fast Company в крафтового конверт, я зрозуміла, що ріднило Анну з людьми, про яких вона читала в цьому журналі.Вона бачила те, чого не бачили інші. Анна Делвой заглянула в саму душу Нью-Йорка і виявила, що якщо ти відвернеш людей блискучими речами, товстими пачками готівки і всіма атрибутами багатства, якщо ти покажеш їм гроші, вони більше нічого і не побачать. Це дійсно було так просто .
«Гроші ... У світі нескінченну кількість грошей, ти знаєш? - якось сказала мені Анна. - А ось кількість талановитих людей обмежена ».
