Чому влада намагається максимально принизити активних людей, майданівців, добровольців, а коли не вдається то ув'язнює, висилає, вбиває. Чому бунти завжди програють. Чому протести не працюють і не спрацюють. Чому в Україні не було ніяких революцій, лише протести і спроби бунтів. Хто здійснює революцію. Чому ви маєте діяти зі мною, за моїм планом. Про все це вчора в ефірі Телеканал ZIK . Відео в коментарі. Дивіться, слухайте, розповсюджуйте. #республіка

Парасюк розвінчав міф Гордона про таємну "третю силу" на Майдані Під час вчорашнього ефіру на NewsOne Дмитро Гордон сказав чимало правильних і справедливих речей про так званих "лідерів Майдану": Тягнибока, Яценюка, Кличка, Луценка, Турчинова, Порошенка, Пашинського, Шкіряка й інших політичних пройдисвітів. Так, у них дійсно чіткого плану дій не було. Була мета - прийти у владу. За словами Дмитра Гордона закордонні візитери і, зокрема, Вікторія Нуланд схиляла "поводирів" революції до домовленостей з Віктором Януковичем і пропонувала прихід "лідерів" до влади в Україні під час виборів у 2015 році. Мабуть так би й було, якби ні зідки не візьмись таємнича "третя сила", яка змусила Януковича і його поплічників накивати п'ятами з України. Тут я погоджуюсь з Дмитром Гордоном. Так би й було. А от щодо таємничості "третьої сили" не погоджуюсь. І Володимир Парасюк в цьому мене підтримав. З кількістю смертей серед цивільних громадян авторитет так званих "лідерів Майдану" почав різко падати. Натомість почав швидко зростати авторитет праворадикалів. Серед членів ПС, УНА-УНСО, Білого молота, Чорного комітету, футбольних фанатів почала ширитись думка аби прогнати тих "пиздунів" зі сцени. Все до того йшло. І коли Володя Парасюк виголосив свою історичну промову - усі так звані "лідери Майдану" зрозуміли, що їм прийшов пиз... кінець. Ви би бачили як жовна і щелепи Кличка ходили ходуном, як перелякано витріщили очі усі три очкарики: Пашинський, Яценюк і Луценко. Ситуація виходила з під контролю. Тоді ці "триголові" вирішили підпалити Будинок Профспілок, у якому живцем згоріли сотні людей. Я один із тих небагатьох, які встигли вибігти з будівлі палаючого Будинку Профспілок. Забіг туди, щоб винести сввій рюкзак ідеякі важливі речі. Добраввся до Головпоштампу. Пам'ять закрбувала в той момент перед очима вогонь, на сцені священники служили службу Божу... втративв сввідомість. Опам'ятався в Жовтневому палаці (мабуть перековвтався диму). Лють, жага до помсти переповнювала мене усього,розривала мозок. Я кинувся шукати своїх. Знав, що там зброя є, включно з "калашами". І ніщо мене вже не могло спинити. Закипіла робота. В класичну запальну суміш: досипалась металева стружка і доливалась легкоспалахуюча фарба. Суміш розливалась не в звичайні пляшки, а в міцні пляшки з під шампанського. Від їх потужного вибуху покривалась широка площа живої сили противника. І головне, що погасити такі "коктейлі від Славка" в тих умовах було неможливо. Беркута мусили скидати шоломи, бронежилети...роздягатись практично до гола і в паніці тікати стрімголов. А далі ви вже знаєте. Тільки ж я відійшов від теми. "Третю силу" ніхто не планував раніше, як стверджував учора Дмитро Гордон. Вона сама народилася на Майдані, зростала, визрівала і нарешті вибухнула. Вчорашню розповідь на цю тему від Володимира Парасюка можете послухати за цим посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=tIwacqBSlmU&feature=youtu.be

"Можна навіть ввести громадянський принцип кооптації лідерів. Якщо новий лідер має широкий доступ на телебачення, то, скоріше за все, це "блядь і провокатор", як казав Пелевін. І лише якщо він не має широкого доступу на телебачення – має шанс стати новим громадянським лідером. Так жорстко раніше питання не стояло. В Україні вертикальна мобільність заблокована на всіх рівнях – на рівні відбору, на рівні публічного просування, на рівні фільтрації, на рівні визнання, на рівні відкликання, на рівні покарання. А раз вертикальної мобільності нема, то і революції майданного типу не мають сенсу – майданам немає кого виносити у владу. Потрібні інакша революція – мережева революція відбору тих, хто вміє виробляти смисли та перспективи, хто може організовувати громаду, хто має стратегічну компетенцію, хто має велику активність." Сергій Дацюк (Сергей Дацюк), філософ