Чому Майдани відбуваються восени?

Протягом останніх півтора десятка років принаймні двічі у Києві відбувалися тривалі масові акції протесту, які призводили до зміни у державі політичної еліти.
Річниці початку обох цих протестів Україна відзначає цими днями: і на "Помаранчеву революцію", і на Євромайдан люди виходили наприкінці листопада.
Чи випадковим є збіжний "таймінг революцій", чи успішні Майдани в Україні можливі тільки у випадку, якщо вони вибухають наприкінці осені?
ВВС Україна за допомогою експертів намагалася розібратися у цьому питанні.

Випадковість?

Приводами для обох Майданів в Україні стали конкретні політичні події – фальсифіковані вибори президента України 2004 року і відмова екс-президента Віктора Януковича підписувати Угоду про асоціацію України з ЄС.
І другий тур виборів-2004, і Вільнюський саміт "Східного партнерства", на якому могли б підписати асоціацію, були заздалегідь запланованими на листопад подіями, ніхто їх спеціально під кінець листопада не підлаштовував, говорить ВВС Україна колишній депутат парламенту, який свого часу входив до політради Партії регіонів, Тарас Чорновіл.
Майдан
Image caption"Таймінг" Майдану та руху України до ЄС збігся випадково, припускають експерти
"Першопричини цих Майданів – абсолютно різні, вони абсолютно випадково припали на цей період, і, мені здається, шукати якусь закономірність просто немає підстав", - каже він.
З ним би погоджується політолог Юрій Романенко.
"Ми маємо всього два випадки, розтягнених у часі на десять років, до того ж прив’язаних до конкретних дат. Тому я б не говорив, що це якась закономірність", - каже він.

Фактор закруток

Утім, так думають не всі.
У липні 2012 року, коли на сходах "Українського дому" у центрі Києва починалася акція, яка пізніше отримала назву "мовний Майдан", я мав нагоду запитати у своїх знайомих, політично активних мешканців сільської місцевості, чи не збираються вони долучитися до протесту.
"Який протест? На городі роботи купа, не до протестів тут", – була відповідь.
МайданImage copyrightUNIAN
Image captionДо закінчення сезону сільськогосподарських робіт Майдан в Україні має мало шансів, кажуть експерти
Важко сказати, чи сезон сільськогосподарських робіт, який відволік на себе тисячі потенційних протестувальників, став головною причиною поразки "мовного Майдану", чи до цього призвів "злив" акції політиками, які обіцяли підтримувати її до кінця.
Однак факт залишається фактом: попри те, що літо здається ідеальною порою для організації масових протестів хоча б через погоду, незалежна Україна не знала успішних Майданів, які б починалися у теплу пору року.
"Українська нація є сільськогосподарською за своїм менталітетом, за своєю природою, і це означає, що поки українець не посіє і не пожне, не збере урожай і не закрутить (консервацію) на зиму, він в революції не йде. Тому всі наші революції починаються після закінчення збору урожаю", – впевнено говорить ВВС Україна один з польових командирів "Помаранчевої революції" Тарас Стецьків.
Звичайно, називати сучасних українців аграрною нацією є певним перебільшенням, каже ВВС Україна політолог Володимир Фесенко.
МайданImage copyrightUNIAN
Image captionУчасники обох Майданів будували захисні споруди та створювали самооборону
Однак навіть він напівжартома погоджується з тим, що однією з причин осінньої активності українців є "генетична пам’ять", "природні цикли, які може пам’ятати наш менталітет".
Експерт нагадує, що запорізькі козаки, як правило, планували свої бойові походи на час, коли "більшість потенційних воїнів звільнялася від сільськогосподарських робіт". Здавалося б, до чого звичаї Запорізької Січі до акцій у центрі Києва ХХІ століття?
"А ви подивіться на особливість наших протестів. Обидва Майдани були такими собі козацькими бойовими таборами: їхні учасники будували захисні споруди, створювали самооборону та інститути самоорганізації. Вони, по суті, відтворювали козацькі архетипи. Отож історико-культурні фактори у нас працюють, навіть коли йдеться про сучасні політичні протести", – впевнений Володимир Фесенко.

Початок сезону

Політтехнолог Сергій Гайдай до гіпотези про аграрний фактор в політичної активності українців ставиться радше скептично: ми ж не в Середньовіччі живемо, каже він.
На думку пана Гайдая, Майдан в принципі може відбутися, коли завгодно, однак саме восени набирають сили певні чинники, які можуть "підштовхнути" до такого розвитку подій.
Один з таких чинників – особливості таймінгу українського політичного сезону і політичного інформаційного поля.
"Традиційно у мізках наших людей політичний сезон починається восени. Улітку всі відпочивають, а десь у вересні люди повертаються додому, отримують якісь серйозні політичні новини, тобто приблизно до середини осені у них з’являється привід на ці події реагувати, в тому числі й виходячи на вулиці", – каже Сергій Гайдай.

Молодо-зелено

Кілька співрозмовників ВВС Україна звертають увагу: рушійна сила вуличних протестів в Україні – це молодь, в першу чергу, студентська.
МайданImage copyrightUNIAN
Image captionРушійною силою обох Майданів була молодь
"За літо вона нагулюється, далі вже кублиться по гуртожитках і вишах, де її легко рекрутувати", – каже ВВС Україна соціальний психолог Олег Покальчук.
"Участь у політичних рухах підвищує самооцінку організмів, що ростуть", – додає він.
Про ключову роль студентства в історії українських революцій говорить і Олесь Доній – колишній депутат парламенту, один з лідерів "Революції на граніті", студентського голодування на Майдані Незалежності у жовтні 1990 року, внаслідок якого було відправлено у відставку тодішнього прем’єра Віталія Масола.
Він називає той протест "першим українським Майданом", що переміг, і каже, що саме осінь була і залишається найсприятливішим для подібних акцій часом – бодай методом виключення.
"Зима – це період півторамісячних пиятик українського суспільства. Участь в акціях у цей час не дозволяють брати не лише зимові канікули, а й похмільний стан. Навесні студенти готуються до іспитів, а все суспільство – до дач і садових ділянок", – каже пан Доній.
Виходить, що час на революції залишається тільки восени.

"Незадоволеність усім"

Нарешті експерти радять звернути увагу на специфіку пізньої осені – пори року, яка мало кому подобається.
"Україна – це країна дуже сезонного характеру. Восени, особливо пізньої осені, росте незадоволеність людей усім", – каже ВВС Україна Андрій Биченко, соціолог з Центру Разумкова.
"Влітку в Україні можна жити взагалі без грошей: це дозволяє і клімат, і надзвичайно доступні продукти харчування. Взимку ж все кардинально міняється. І от якраз восени відбувається перехід від цілком комфортних умов проживання до зовсім некомфортних", – пояснює він.
МайданImage copyrightUNIAN
Image captionНаприкінці осені людей женуть на Майдан зміни у їхньому загальному самопочутті, кажуть експерти
Чинників, які впливають на самопочуття людей у цей період, чимало, продовжує пан Биченко.
Через зменшення кількості сонячних днів і падіння температури у людей закономірно погіршується настрій. Помітно зростають фінансові витрати – потрібно купувати теплий одяг, приходять квитанції, у яких враховується опалення житла, до школи потрібно збирати дітей.
"І все це відбувається фактично одночасно", – резюмує Андрій Биченко, тут же зауважуючи, що розповідає про власні припущення, не підтверджені жодними науковими обґрунтуваннями.
Однак він не єдиний, хто звертає увагу на зміни в житті українців, які щороку приносить з собою пізня осінь.
"Рівень депресії, який жене людей на протест, звичайно, є максимальним у холодний осінній час. Отож виходить такий парадокс: зручніше за все проводити Майдан улітку – тепло, гарно, життя в наметах здається табором (відпочинку), але українці виповзають на нього якраз коли йде сніг, мороз, і для виживання потрібні зусилля", – каже ВВС Україна політтехнолог Сергій Гайдай.
#революція #гідності #осінь

Популярні дописи з цього блогу

Анонс повного розпродажу! Повний розпродаж з шостої ранку 4 лютого 2017 року і до повного остаточного розпродажу. Всі гроші підуть на потреби АТО та патріотичних рухів.

Чому загинула Бережна: свідки висувають неочікувану версію - Google Документи